Постанова 4856 № 686/1643/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/1643/26 Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л. Суддя-доповідач: Шидловський В.Б. 31 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. за участю: секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O., позивача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полець Юрія Михайловича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полець Юрія Михайловича в якому просив скасувати постанову про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КпАП України посилаючись на те, що зазначена постанова є незаконною та порушує його права та інтереси так, як позивач не порушував ПДР. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції. Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, 09.01.2026 поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної капралом поліції Полець Юрієм Михайловичем винесено постанову серії ЕНА №6487723, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. За даними оскаржуваної постанови позивач 09.01.2026 о 17:39 год. за адресою: м.Хмельницький, вул.Вокзальна, 133/1А, керував транспортним засобом Субару д.н.з. НОМЕР_1 не подав сигнал світловим покажчиком повороту при повороті ліворуч, чим порушив п.9.2 (б) ПДР України, внаслідок чого вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач, не погодившись з постановою відповідача, звернувся до суду із даним позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак відсутності підстав для задоволення адміністративного позову. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полець Юрія Михайловича. Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктом 7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси. Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Так, предметом розгляду даної справи є законність постанови поліцейського Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції по справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП. Провадження у справах про адміністративні правопорушення органами Національної поліції здійснюється в порядку, визначеному розд. КУпАП. Так, згідно зі ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ст.121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222-244-20 КУпАП " вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення. Така правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17. Відповідно до п.п.1, 3, 4 Положення про Департамент патрульної поліції, затвердженого Наказом Національної поліції України від 06.11.2015 № 73, Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який створюється, реорганізовується та ліквідовується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України в установленому законом порядку. Департамент патрульної поліції складається із структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і територіальних (відокремлених) підрозділів Департаменту патрульної поліції (далі - підрозділи Департаменту патрульної поліції). Департамент патрульної поліції організовує діяльність своїх підрозділів, здійснює контроль за їх діяльністю, надає їм організаційно-методичну і практичну допомогу та здійснює їх інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Із матеріалів справи встановлено, що відповідачем у даній справі визначено поліцейського 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полець Юрія Михайловича, який в силу ч.3 ст.43 КАС України не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності, з огляду на що не може бути самостійним відповідачем по справі. Таким чином, колегія суддів зазначає, що саме Департамент патрульної поліції є належним відповідачем у даній справі, від імені якого виступав поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Полець Юрій Михайлович, уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення. Відповідно до абз.1 ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. За змістом наведеної норми можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції. Згідно із ч.4 ст.48 КАС України, якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Відповідно до ч.7 ст.48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже, у даному випадку суд першої інстанції, встановивши, що адміністративний позов подано не до тієї особи, зобов`язаний був за правилами ст.48 КАС України здійснити заміну первинного відповідача на належного, або, у разі наявності заперечень позивача, залучити як другого відповідача. Втім, Департамент патрульної поліції до участі у справі в якості належного відповідача судом першої інстанції залучено не було. Відповідно до ч.5 ст.48 КАС України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі, й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Однак, питання щодо заміни неналежного відповідача у справі, залучення до участі у справі співвідповідача судом першої інстанції не розглядалось всупереч вимогам ч.ч.3, 4 ст.48 КАС України, що на думку колегії суддів свідчить про порушення норм процесуального права при ухваленні рішення судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно з ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Отже, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачених частинами 3, 4 ст.48 КАС України з урахуванням приписів ст.317 КАС України, є підставою для скасування судового рішення. У той же час, суд апеляційної інстанції переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження в силу ч.7 ст.48 КАС України не наділений повноваженнями щодо заміни неналежного відповідача, оскільки така заміна допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про відсутність можливості в межах наданої КАС України компетенції виправити вказане процесуальне порушення, допущене судом першої інстанції. При цьому, в силу приписів ст.315 КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права, які є безумовною підставою до скасування судового рішення. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову з мотивів того, що позов заявлено до неналежного відповідача. Одночасно, слід вказати, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача, із заявою про поновлення строку на звернення до суду у разі необхідності. З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 лютого 2026 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.