LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд644/6653/25

від 14.10.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити. Рішення Індустріального районного суду міста Харкова від 19.08.2025 по справі № 644/6653/25 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 жовтня 2025 р.Справа № 644/6653/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Катунова В.В., Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Індустріального районного суду міста Харкова від 19.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Маркосян М.В., пр. Орджонікідзе, 7, м. Харків, Харківська, 61007, по справі № 644/6653/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Індустріального районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд: - скасувати постанову начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 №1399-1г від 03.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та провадження у справі закрити. Рішенням Індустріального районного суду міста Харкова від 19.08.2025 позов задоволено. Скасовано Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1399-1г від 03.07.2025р за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрито справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 605,60 грн. ІНФОРМАЦІЯ_3 не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що відповідно до п. 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою, зокрема, для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Вказує, що під час розгляду було з`ясовано, що громадянин ОСОБА_1 не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки), чим вчинив адміністративне правопорушення. Зазначив, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за неявку за викликом, а не за непроходження ВЛК за направленням керівника ТЦК. Позивач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до ст.268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Судом оприлюднено на веб-порталі судової влади України відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За приписами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 20.06.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був складений протокол № 1399-1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Відповідно до вказаного протоколу, ІНФОРМАЦІЯ_7 (Валки) військовозобов`язаному ОСОБА_1 поштовим зв`язком АТ "Укрпошта" була направлена повістка №3238395, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки) на 15.05.2025 09:00 год. для проходження медичного огляду. Вказана повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки). Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки), а саме на 15.05.2025 о 09:00 год., однак у вказаний час не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив абз. 8 ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Під час складання протоколу ОСОБА_1 було роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, доведено його права та обов`язки, які передбачені ст.268 КУпАП та повідомлено дату час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення на 03.07.2025 о 18:00 год., про що свідчить підпис ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення. 03.07.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена постанова №1399-1г про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якої 20.06.2025 року о 12 год 30 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_8 встановлено факт неявки ОСОБА_1 за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки) на визначену дату по повістці на 15.05.2025 року о 09:00 год для проходження медичного огляду, без поважних причин у зв`язку з мобілізацією, що є порушенням вимог абз. 8 ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинене в особливий період, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с.11). Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не заперечуються обставини неявки за повісткою, але зазначено, що він не був повідомлений про неї, крім того, у день складання протоколу (20.06.2025) позивача було зараховано до списків військової частини для проходження військової служби за мобілізацією, тому очевидно позивач був позбавлений можливості з`явитись та бути присутнім при розгляді його справи про адміністративне правопорушення та дійшов висновку, що оскільки відсутні будь які докази того, що відповідачем, на виконання вимог пункту 74 Порядку № 560, позивачу вручалося направлення на проходження медичного огляду під особистий підпис з роз`ясненням вимог законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, а матеріали справи не містять доказів реєстрації в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію направлення на проходження медичного огляду ВЛК позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП. Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Перевіряючи правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує її протиправність та незаконність, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Згідно п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024) ( далі - Порчдок №560) під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: - взяття на військовий облік; - проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; - уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); - призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Згідно з абз.1 п.34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання. Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП. Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій. У зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 25.02.2022 Президентом України видано Указ «Про загальну мобілізацію» № 69/2022, строки якого неодноразового продовжувалась. Саме з періоду оголошення Президентом України рішення про мобілізацію законодавець пов`язує настання особливого періоду під час якого громадянами України зобов`язуються виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 з 29.09.2008 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта (а.с. 15-18). ІНФОРМАЦІЯ_7 (Валки) на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 складено повістку №3238395 за адресою: АДРЕСА_1 про виклик на 15.05.2025 року о 09:00 год для проходження медичного огляду, яка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки). Судом першої інстанції встановлено, що позивачем не заперечуються обставини неявки за повісткою. Таким чином, відповідно до п.41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки), однак, за викликом не прибув, причини неприбуття другому відповідачу не повідомив. Колегія суддів враховує, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з неприбуттям позивача за викликом по повістці на 15.05.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 (Валки), для проходження медичного огляду, що і утворює склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що зазначено у постанові про адміністративне правопорушення №1399-1г від 03.07.2025. Як вже зазначалось, п. 27 Порядку № 560 передбачено, що під час мобілізації громадяни можуть викликатись до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою, зокрема, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. Таким чином, висновок суду першої інстанції, що став підставою для скасування спірної постанови про те, що військовозобов`язаний повинен проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби за рішенням керівника ТЦК лише на підставі направлення, а не на підставі повістки, колегія суддів вважає помилковим, оскільки позивача притягнуто до відповідальності за неявку за викликом по повістці, що утворює склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що оскільки у день складання протоколу (20.06.2025) позивача було зараховано до списків військової частини для проходження військової служби за мобілізацією, тому позивач був позбавлений можливості з`явитись та бути присутнім при розгляді його справи про адміністративне правопорушення. Колегія суддів вказує, що позивач був особисто повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, тому не був позбавлений можливості у разі необхідності звернутись з клопотанням, чи висловити свою думку або просити відкласти розгляд справи, однак цього не зробив. Таким чином, колегія суддів вказує про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а тому складання постанови №1399-1г від 03.07.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності є правомірним. За цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, однак суд першої інстанції наведені обставини не врахував, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірної постанови. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п. 2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити. Рішення Індустріального районного суду міста Харкова від 19.08.2025 по справі № 644/6653/25 скасувати. Прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_9 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №1399-1г від 03.07.2025 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП - відмовити . Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»