Постанова 4824 № 760/2860/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В. 22-ц/824/12350/2025 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 760/2860/24 07 жовтня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кафідової О.В. суддів - Оніщука М.І. - Шебуєвої В.А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року, ухвалене під головуванням судді Коробенка С.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - в с т а н о в и в: В лютому 2024 року представник ТОВ «Октава» звернувся в Солом`янський районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_1 з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 03 вересня 2023 року за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 99, за участі автомобіля CHEVROLET LACETTI, державний номер знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 відбулась дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок ДТП пасажири вказаного автомобіля ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали ряд тілесних ушкоджень, в результаті чого Відповідачу було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження). Крім того, як зазначає Позивач, в результаті ДТП автомобілі CHEVROLET LACETTI зіткнувся з нежитловою будівлею - торговим приміщенням, що належить на праві власності ТОВ «ОКТАВА» (Позивачу) та розташоване за адресою: м.Київ, вул. Борщагівська, 99, що спричинило значні пошкодження фасаду, стін нежитлової будівлі. Згідно зі Звітом про незалежну оцінку № 52258 від 11.09.2023 вартість збитку, нанесеного через пошкодження нежитлової будівлі - торгового приміщення Позивача, складає 299 570,25 грн. Позивач вказує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в АТ СК «ІНГО» згідно з Полісом обов`язкового страхування №213527522. 22 січня 2024 року АТ «Страхова компанія «ІНГО» було сплачено Позивачу суму страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну внаслідок ДТП, в розмірі 160 000,00 грн, тобто в межах ліміту відшкодування завданих з вини Відповідача збитків. Відтак, іншу частину матеріальної шкоди згідно з положеннями ст. 1194 ЦК України має відшкодувати, на переконання Позивача, винуватець дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_1 . З огляду на вище викладене просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в якості відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 139 570,25 гривень. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Октава» в якості відшкодування матеріального збитку суму в розмірі 139 570, 25 гривень. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 23 травня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи. Зазначає, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, за допомогою яких можна було б дійти висновку власне, яке саме майно було пошкоджено відповідачем, його розміри, інші технічні характеристики, вартість майна, вартість відновлювальних робіт і так далі. Вказує на те, що звіт №52258 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок ДТП, за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний суб`єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , копія якого (звіту) міститься в матеріалах справи, та який був покладений в основу обгрунтування задоволення позовних вимог є неналежним доказом та не повинен братися до уваги, оскільки даний звіт складається виключно з теоретичної частини (перелік нормативно-правових актів, які (теоретично) використовувалися при складані звіту, перелік визначень рефератного плану, які взагалі існують методи оцінки) та містить загальну суму збитків, без зазначення в звіті переліку пошкодженого майна (з фотографій, які є в звіті, зрозуміти характер пошкоджень не виявляється можливим, оскільки там нічого взагалі не видно), його вартості, вартості відновлювальних ремонтних робіт, вартості будівельних матеріалів, конструкцій, виробів тощо, які можуть використовуватися при проведенні ремонту в даному приміщенні, в звіті взагалі немає жодних ринкових порівняльних цін, з розміру яких виходив оцінювач при складанні звіту, а отже неможливо зрозуміти та дійти очевидного висновку без залишення розумних сумнівів у незалежного стороннього спостерігача чи були повністю погашені збитки страховиком відповідача при сплаті позивачу страхового відшкодування у розмірі 160 000 тисяч грн. 03 липня 2025 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ТОВ«Октава» Фандюка С.М.надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що стверджуючи про завищенний розмір матеріальної шкоди, відповідач не подає жодних доказів на підтвердження своєї позиції, хоча доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Надання доказів на підтвердження доводів і обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх тверджень, є обов`язком саме цієї сторони, і їх ненадання є неналежним виконанням процесуальних прав. Вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги відносно того, що звіт №52258 містить недостовірну інформацію в абз. 2 розд. 3 «Оцінка матеріальних збитків для відшкодування страховою компанією», оскільки Звіт №52258 складався на замовлення страховика Відповідача - АТ «СК «ІНГО» та став підставою для виплати страхового відшкодування, щодо обґрунтованості якого у Відповідача заперечення відсутні. Сама назва Звіту №52258 та зазначена в ньому мета оцінки свідчать про те, що Звіт №52258 складався за результатами оцінки матеріального збитку, що виник внаслідок дорожньо- транспортної пригоди. З огляду на вище викладене просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ТОВ «Октава» є власником нежилих приміщень з №1 по №121 (групи приміщень №101), площею 430,80 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 99. 03 вересня 2023 року в м. Києві на вул. Борщагівській, 99, відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля CHEVROLET LACETTI, державний номер знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 28.02.2024 в кримінальній справі №760/2461/24 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, встановлено, що 03.09.2023 приблизно о 06 годині 30 хвилин він керував засобом підвищеної небезпеки (транспортним засобом), а саме технічно-справним легковим автомобілем марки CHEVROLET LACETTI, державний номер знак НОМЕР_1 , та рухався проїзною частиною вул. Борщагівська, від вул. Польова до вул. В. Чорновола у м. Києві у третій смузі для руху, із трьох наявних для руху в попутному напрямку. Рухаючись зі швидкістю 70 км/год, поблизу будинку №99 ОСОБА_1 , будучи неуважним, не вибрав безпечної швидкості, не врахував дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозить, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконавшись, що це буде безпечно та не створить небезпеки чи загрози іншим учасникам дорожнього руху, грубо порушив п.п. п.п. 1.5, 2.3 б, 2.3 д, 12.1, 12.9 б ПДР, внаслідок чого втратив керування вищевказаним автомобілем та здійснив наїзд його лівою частиною на нерухому перешкоду у вигляді бордюрного каменю, який об`єктивно спроможний був виявити. Після наїзду на вказаний бордюрний камінь, автомобіль, в некерованому стані, здійснив виїзд за межі проїзної частини на узбіччя з подальшим наїздом на фасад будинку АДРЕСА_1 . Згідно з актом огляду та обстеження будівлі, споруди та встановлення стану майна, складеного 11.09.2023 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 під час здійснення експертного дослідження розміру шкоди, завданої власнику об`єкту нерухомого майна, встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено торгове обладнання: 10 стелажів по 6 ярусів, дзеркало 0,6х2,5 м, одяг (напівкомбінезон робочий), каркаси металопластикові, склопакети, каркас армстронг, плити. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля CHEVROLET LACETTI, державний номер знак НОМЕР_1 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована згідно з Полісом №213527522 АТ «Страховою компанією «ІНГО». Згідно зі Звітом №52258 про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків заподіяного власнику нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 11.09.2023 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням майна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди становить 299 570,25 гривень. (а.с. 15-27) АТ «Страховою компанією «ІНГО» було виплачене позивачу страхове відшкодування (регламентна виплата) в розмірі 160 000 гривень, тобто в розмірі ліміту відшкодування. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Октава» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції посилався на те, що відповідач не надав суду будь-якого альтернативного розрахунку вартості збитків, не ініціював перед судом клопотання про призначення у справі відповідної експеризи. Враховуючи викладене суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимоги ТОВ «Октава» до ОСОБА_1 про стягнення з нього суми матеріальних збитків в розмірі 139 570,25 гривень, не покритих страховим відшкодуванням, є обгрунтованими і підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно із частинами другою, п`ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Підставами відшкодування шкоди за цим деліктом є: а) наявність шкоди; б) протиправна дія заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (незалежно від вини). Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю,майну третьоїособи. Встановивши, що в результаті винних дій відповідача, позивачу була спричинена шкода у розмірі 299 570,25 грн. та з урахуванням виплати страхового відшкодування в розмірі 160 000,00 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром шкоди та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 139 570,25 грн. Доводи апеляційної скарги відносно того, що позовні вимоги є необгрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, за допомогою яких можна було б дійти висновку власне, яке саме майно було пошкоджено відповідачем, його розміри, інші технічні характеристики, вартість майна, вартість відновлювальних робіт і так далі, не знайшли свого підтвердження. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (ч.1 ст. 81 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України). Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1 та ч. 2 ст. 89 ЦПК України). На виконання свого обов`язку доведення розміру завданої йому шкоди позивач надав суду Звіт про незалежну оцінку вартості матеріальниї збитків, що виникли внаслідок ДТП № 52258 від 11 вересня 2023 року, виконаний ФОП ОСОБА_5 , у якому встановлено матеріальний збиток у розмірі 299 570,25 грн. Відповідачем не спростовано, за допомогою належних та допустимих доказів, правильність визначення у наданому позивачем звіті про незалежну оцінку вартості матеріальниї збитків. Відповідач не скористався своїм правом клопотати про призначення експертизи у справі, не надала суду власного розрахунку розміру завданих позивачу збитків, визначених на підставі проведеного експертного дослідження за власною заявою, як і не заявлено клопотань про витребування матеріалів страхової справи АТ «Страхова компанія «Інго»за фактом проведеного позивачу страхового відшкодування. За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано. Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 . Керуючись ст.ст. 77,80,81,89, 263,367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - у х в а л и в: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 13 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий: Судді: