Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/4421/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1931/25 Справа № 213/4421/24 Суддя у 1-й інстанції - Нестеренко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кривий Ріг, апеляційну скаргу адвоката Лисенка О.А. на постанову Інгулецького районного суду м Кривого Рогу від 17 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Обставини встановлені судом першої інстанції: Судом першої інстанції встановлено, що 15.10.2024 року о 17:33 год. за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Панаса Мирного, буд.25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом FORD SIERRA д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР. Факт руху зафіксований на відеореєстратор XIAOMI, БК 475141, 475156, 475168. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом залишення транспортного засобу на місці зупинки без порушення правил дорожнього руху.. Постаново Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2025 року, ОСОБА_1 , визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., позбавлено права керувати транспортним засобом на строк 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн. Доводи апеляційної скарги: З таким судовим рішення не погодився захисник та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свої вимог зазначає, що працівниками патрульної поліції безпідставно зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 та не ознайомлено останнього з його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Зазначає, що працівники патрульної поліції не виявивши у водія стану алкогольного сп`яніння, оголосили останньому ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували пройти огляд в медичному закладі, на що останній відмовився, що свідчить про упереджене ставлення працівників поліції до водія. Вказує, що після складання протоколу ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу та пройшов огляд на виявлення стану сп`яніння згідно якого, ознак сп`яніння не виявлено. Звертає увагу суду, що оголошена працівникам поліція ознака у виді блідості обличчя не знайшла свого підтвердження та спростовується долученим до протоколу відеозаписом. У зв`язку з чим адвокат просить скасувати рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Позиції сторін в суді: Адвокат Лисенко О.А. та особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак до зали судового засідання не з`явився . До початку судового розгляду від захисника надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. Керуючись вимогами ст. 268 КУпАП, розгляд апеляційної скарги було проведено за відсутності осіб. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП , завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те, щодо відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому порядку. Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 4 розділу 1 Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння, відповідно до п.6 розділу 1 зазначеної Інструкції, проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів відбувається у відповідності із розділом ІІ вищезазначеної інструкції. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушень в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 151413 від 15.10.2024, де зазначено, що ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння при наявності таких ознак; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.10.2025 року, згідно якого огляд не проводився; рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №1 ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Тукаленка К., згідно якого було зупинено транспортний засіб FORD SIERRA д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , під час спілкування з яким виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук.Водія повідомлено про виявлені у нього ознаки, роз`яснено права та обов`язки, запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній відмовився; довідкою, згідно якої ОСОБА_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 , категорії В,С.; відеозаписом з бодікамер працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом FORD SIERRA д.н.з. НОМЕР_1 , під час спілкування з працівниками патрульної поліції у останнього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі у встановленому законодавством порядку на що останній відмовився. Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності вони підтверджують обставини встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази відсутні і не встановлені. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Доводи апелянта про те, що в порушення вимог ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" патрульним поліцейським не було зазначено підстави для зупинки транспортного засобу, а також не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, є безпідставними, оскільки причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Крім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР України. Також доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції безпідставно спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого убачається, що поліцейські при спілкуванні з ОСОБА_1 виявили у останнього ознаки наркотичного сп`яніння про що повідомили його та запропонували пройти огляд у встановленому законом порядку на що останній відмовився чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, що є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження сторони захисту, що працівником патрульної поліції не роз`яснено водію наслідки відмови від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння та введення водія в оману спростовується долученим до матеріалів справи відеозаписом. На відеозаписі працівник патрульної поліції встановивши у водія ознаки наркотичного сп`яніння, декілька разів пропонує водію пройти огляд в медичному закладі при цьому неодноразово оголошуючи наслідки відмови водія від проходження вказаного огляду, тому доводи апеляційної скарги в цій частині судом апеляційної інстанції не сприймаються до уваги. Крім того апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. Отже, під час судового розгляду достовірно встановлено, що працівником поліції виконано всі вимоги чинного законодавства і вжито всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Норми діючого законодавства України не передбачають окремого виду огляду для виявлення ознак сп`яніння, разом з цим, виявлення у водія ознак сп`яніння є суб`єктивною думкою поліцейського, яку він складає на підставі аналізу дій водія під час спілкування із ним, а наявність або відсутність стану сп`яніння у водія перевіряється за допомогою проходження відповідного огляду. В даному випадку, водій ОСОБА_1 відмовився проходити такий огляд, за що передбачена адміністративна відповідальність. Разом з цим, проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння самостійно не виключає, того, що поліцейський при спілкуванні із останнім мав можливість, за своїм внутрішнім переконанням, виявити ознаки сп`яніння. Крім того, проходження водієм огляду на стан сп`яніння без участі працівників поліції, суперечить положенням ст. 266 КУпАП та вважається недійсним. Твердження про недоведеність працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, не спростовують вини ОСОБА_1 , оскільки виявлення таких ознак є повноваженнями поліцейського за його внутрішнім переконанням та слугують підставою для вимоги до водія пройти огляд на стан сп`яніння, задля спростування або доведення перебування водія у стані сп`яніння. Норми чинного КУпАП та відповідної Інструкції щодо проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, не вимагають проведення окремого огляду для виявлення ознак та не наділяють правом оскаржувати виявлені поліцейським ознаки, окрім проходження відповідного огляду. Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції суду не надано. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції апелянт не надав у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції визнає дане твердження захисника безпідставним. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року. Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 . cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності. Таким чином, інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б вказували на істотні порушення, які є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Лисенка Олександра Анатолійовича залишити без задоволення. Постанову Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 червня 2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя :