Постанова 4803 № 214/6398/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/30/26 Справа № 214/6398/24 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2026 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Коваленка Д.Р. на постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, нотаріуса, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якого визнано винним в правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 623089 від 13.07.2024 року, встановлено, що 13.07.2024 року о 22-45 годині в м. Кривий Ріг, Саксаганський район, вул. Вільної Ічкерії, буд. 11, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Toyota Prado», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820. Результат огляду позитивний, складає 0,50 проміле. Водій з результатом згоден. Фіксація БК 475198, 475605. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року ОСОБА_1 , визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто в дохід держави судовий збір в сумі 605 гривні 60 копійок. З таким судовим рішенням не погодився захисник Коваленко Д.Р. та оскаржив в апеляційному порядку. Просить оскаржувану постанову суду скасувати та провадження у справі за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1, ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вказує, що суд першої інстанції не повноцінно дослідив матеріали та всі обставини даної події. Вказує, що ОСОБА_1 під час розгляду справи вину не визнав, пояснив, що коли він повертався додому, то його транспортний засіб зупинили працівник поліції, проте підстав для зупинки не було оскільки вимог ПДР він не порушував та всі прилади автомобіля були справні. Вважає, що зупинка була незаконною, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення. Вважає, що згідно відеозаписів ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими, поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Вважає, що відеозаписи із боді-камер мають фрагментарний характер, з якого не можна прослідкувати обставини події та обставини справи від початку до кінця, що також може свідчити про те, що відео змінювалось, редагувалась. Вказує, що працівники поліції після використання вказаного спеціального технічного засобу та оголошення його результатів співробітники поліції, не з`ясували у ОСОБА_1 чи згоден він з його результатом, не запропонували йому у разі незгоди пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Апеляційний суд зазначає, що справа за апеляційною скаргою захисника Коваленка Д.Р. неодноразово призначалась, на всі призначені судові засідання захисником Коваленком Д.Р. були подані однакові за змістом заяви про відкладення судового засідання, на всі судові засідання ОСОБА_1 та його захисник Коваленко Д.Р. про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Стороні захисту було надано достатньо часу для надання доказів по справі. Апеляційний суд звертає увагу, що тривалий розгляд справи в суді апеляційної інстанції був обумовлений саме процесуальною поведінкою сторони захисту оскільки судовий розгляд неодноразово відкладався у зв`язку із клопотаннями сторони захисту. Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Так, згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року, у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, своєю поведінкою та діями сприяти як найшвидшому судовому розгляду, чого в діях апелянта не вбачається. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляд справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Тому керуючись ст. 268 КУпАП вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, на підставі наявних у справі доказів, яких достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачена ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова без змін з таких підстав. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.9а ПДД України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_2 у його вчиненні підтверджується даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №623089 від 13.07.2024 року, органом, що склав протокол, до суду надано акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння 0,50 проміле, висновок приладу Drager Alcotest 6820, тест № 1230 від 13.07.2024 здійснений о 22-58 год., за яким результат тесту відносно ОСОБА_1 0,50 проміле. Диском із відеозаписом на якому зафіксовано як ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобіль було зупинено, у зв`язку з тим, що автомобіль в темну пору доби рухався без увімкнених фар, за що водія ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності. Одразу після зупинку, працівник поліції декілька разів вказує на наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, пропонує пройти медичний огляд на місці чи медичному закладі. Водій погоджується пройти на місці, після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер водій ОСОБА_1 висловив свою згоду щодо результату тесту. Під час спілкування з працівниками поліції пояснив, що в обідній час вживав алкогольні напої, за пів години до зупинки вживав слабоалкогольний напій. Ніякого тиску чи погроз з боку працівників поліції на водія не було, йому були роз`яснені права, порядок притягнення до відповідальності, запропоновано викликати іншого водія, вжити заходи для збереження майна в автомобілі, який він залишив на узбіччі. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, складений на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820. В акті зазначено, що результат огляду становить 0,50 проміле, що перевищує допустиму норму. Також зафіксовано, що водій із результатом погодився. Чек роздруківку приладу Drager Alcotest 6820 тест №1230 від 13.07.2024 року, проведений о 22:58 годині. У цьому технічному документі підтверджено результат 0,50 проміле, що є цифровим підтвердженням стану алкогольного сп`яніння. Довідкою про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія, що підтверджує його статус як суб`єкта правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, даних про особу, відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції неповно дослідив матеріали справи та обставини події, є безпідставними. Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції дослідив протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківку результатів приладу Drager Alcotest 6820, відеозапис з боді-камер, довідку щодо наявності посвідчення водія, а також заслухав пояснення сторони захисту. У постанові наведено аналіз кожного доказу та мотиви, з яких суд дійшов висновку про доведеність вини. Таким чином, вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП дотримані в повному обсязі. Доводи апелянта про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу є необґрунтованими. З відеозапису, дослідженого судом першої інстанції та перевіреного судом апеляційної інстанції, встановлено, що автомобіль рухався в темну пору доби без увімкнених фар, що є порушенням Правил дорожнього руху України. Отже, зупинка транспортного засобу була здійснена на законних підставах, а тому твердження про незаконність зупинки не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими доказами. Посилання сторони захисту на те, що у зв`язку з нібито незаконною зупинкою водій не був зобов`язаний виконувати вимоги поліцейських, є похідними від попереднього доводу і також є безпідставними. Оскільки зупинка була правомірною, подальші дії працівників поліції щодо виявлення ознак сп`яніння та пропозиції пройти огляд відповідають вимогам чинного законодавства. Твердження апелянта про відсутність ознак сп`яніння, з огляду на те, що водій поводився адекватно та чітко відповідав на запитання, є суб`єктивною оцінкою сторони захисту. Відповідно до Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року, наявність ознак сп`яніння встановлюється поліцейським під час спілкування з водієм. Саме наявність таких ознак є підставою для пропозиції пройти огляд. Крім того, факт перебування водія у стані алкогольного сп`яніння підтверджується не лише суб`єктивними ознаками, а й об`єктивним технічним результатом 0,50 проміле, що значно перевищує допустиму норму 0,2 проміле. Отже, ці доводи не спростовують встановлених судом обставин. Доводи апеляційної скарги про фрагментарність відеозапису, можливий монтаж або редагування не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Відеозапис містить повний перебіг спілкування водія з працівниками поліції, процедуру пропозиції пройти огляд, сам процес тестування та реакцію водія на результат. Апелянтом не надано жодних доказів втручання у відеозапис чи його підробки. Такі твердження носять припущений характер і є суб`єктивними. Відеозапис отримано відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, а тому є належним і допустимим доказом. Посилання апелянта на те, що працівники поліції не з`ясували у водія його позицію щодо результату огляду та не запропонували пройти огляд у закладі охорони здоров`я, спростовуються матеріалами справи. Із відеозапису вбачається, що водій погодився пройти огляд на місці, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у лікарні, після отримання результату не висловлював заперечень та не заявляв про незгоду з ним. Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у разі відмови від огляду на місці або незгоди з його результатом. Оскільки такої незгоди водій не висловлював, підстав для направлення його до медичного закладу не було. Аргументи апелянта про недопустимість протоколу та інших доказів також є безпідставними. Протокол складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, права особи, передбачені ст. 268 КУпАП, були роз`яснені, що підтверджується матеріалами справи та відеозаписом. Доказів істотного порушення процесуального порядку складання матеріалів апелянтом не надано. Доводи, що сукупність викладених апелянтом обставин у апеляційній скарзі вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є недійсним, а долучені до нього матеріали є недопустимими доказами, є безпідставними, оскільки наведені ним міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами. Суддя апеляційного суду приходить до висновку, що підстави для скасування або зміни постанови судді районного суду відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Коваленка Д.Р. залишити без задоволення. Постанову судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 січня 2025 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно післяїї винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя