Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/4433/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/171/26 Справа № 213/4433/25 Суддя у 1-й інстанції - Хмельова С. М. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 січня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., розглянувши апеляційну скаргу захисника Охримович Л.С, яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2025 року, якою,- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Обставини встановлені судом першої інстанції: Під час судового розгляду судом першої інстанції встановлено, що 07 серпня 2025 року о 06:20 год. по вул. Збагачувальна, 57 в м. Кривий Ріг керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Аlkotest Drager 6820. Результат огляду - 0,43 проміле. Тест №1592. Фіксація правопорушення здійснювалась на відеореєстратор, нагрудний відеореєстратор Моtorola VB-400 №475605. Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п. 2.9 а Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп. Вимоги, викладені в апеляційній скарзі та узагальненні доводи особи, яка її подала: З таким судовим рішення не погодився захисник Охримович Л.С. та оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що постанова є незаконною на необґрунтованою, оскільки судом не перевірені обставини складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 та дані, які мають значення для вирішення справи, не надано належної оцінки доказам, тобто дану постанову винесено із порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в матеріалах справи відсутня причина зупинки водія ОСОБА_1 . Вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, а саме огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за відсутності двох свідків. Наголошує, що матеріали справи не містять доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. Зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейський є зацікавленою особою. Наголошує, що відповідно до роздрукованого результату (чеку) тесту Драгер «Аlkotest 6820» (прилад АRHК-0079) зазначено, що вказаний тест був проведений до протоколу № ЕПР1 414917, у той час як відносно ОСОБА_1 складений протокол серії ЕПР1 № 414977, що свідчить про той факт, що даний тест 1592 не має жодного відношення до ОСОБА_1 . Зауважує, що тест на алкоголь проводився о 06:56 год. 07.08.2025 при температурі «+23.0 С», однак за даними сайту sinoptik.ua, температура повітря о 06-07:00 ранку становила 20 - 21 тепла, що свідчить про необ`єктивність, неправильність, хибність даних тесту, визначених з використанням технічного засобу Драгер «Аlkotest 6820» (прилад АRHК-0079) і дає обґрунтовані підстави для сумніву в його технічній справності. Наголошує, що поліцією не надано до матеріалів справи інформацію про те, що при проходженні обстеження ОСОБА_1 за допомогою Драгер використовувались оригінальні мундштуки, не надано відповідний сертифікат якості та доказ офіційного легального постачання від виробника через уповноваженого представника. Зазначає, що з наданого поліцією відеозапису не вбачається самостійне розпакування мундштука водієм, а за нього це робили поліцейські, а отже вірним є факт того, що вказаний тест зроблений не ОСОБА_1 , а іншою собою, відносно якої складений протокол ЕПР1 414917. Позиції сторін в суді: Особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та захисник Охримович Л.С. про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Однак до зали судового засідання не з`явились. До початку судового розгляду від захисника Охримович Л.С. надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без власної участі та без участі ОСОБА_1 . Керуючись вимогами ст.268 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд апеляційної скарги без їх участі. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення пункту 2.9 а ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Відповідно до п. 3 розділу 1 Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.6 зазначеної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів відбувається у відповідності із розділом ІІ вищезазначеної інструкції. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, яким судом надана повна та належна оцінка, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №414977 від 07.08.2025; -рапортом інспектора Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Полковникової Г, з якого слідує, що 07.08.2025 під час патрулювання було зупинено автомобіль Skoda Octavia, д.н.з НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . В ході спілкування у водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння. Запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки, на що останній погодився. Результат огляду складає 0,43 проміле. Стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та його відсторонено від керування ТЗ; -тестуванням на алкоголь, проведеного 07.08.2025 о 06:56 год. з якого видно, що за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 №ARНК-0079, проведено огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Тест №1592, результат огляду 0,43 проміле. Водій поставив свій підпис про ознайомлення з результатом тесту. Аналогічні дані містяться в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07.08.2025; -записами, що містяться на диску, долученому до матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками патрульної поліції. Не заперечував факт вживання алкоголю, не відмовився від перевірки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820. При складанні протоколу йому було роз`яснено його права, а також те, що справа буде розглядатися судом, з протоколом ознайомлений. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи причини зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та доказів відсторонення водія від керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги з наступних причин. Згідно рапорту інспектора взводу №2 роти №2 батальйону №1 ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенанта поліції Полковникової Ганни, наявного в матеріалах справи, вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Також, згідно викладеної в рапорті інформації, водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом було відсторонено згідно вимог ст.266 КУпАП. Щодо не залучення свідків для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ч.2 ст.266 КУпАП свідки залучаються в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Натомість в матеріалах справи наявний необхідний відеозапис. Досліджений апеляційним судом відеозапис містить зафіксовані всі події щодо обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та такою, що підтверджує обставини, які мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому є належним та допустимим доказом у справі. Відтак, процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння, повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання, стверджується сукупністю наявних у справі належних та допустимих доказів. Щодо доводу апеляційної скарги, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Апеляційний суд наголошує, що рапорт поліцейських за своїм правовим змістом є документом, якими поліцейські інформують керівництво про законність та обґрунтованість дій під час встановлення обставин вчинення особою адміністративного правопорушення. Разом з тим, вказаний документ містить дані про обставини, що підлягають доказуванню по справі про адміністративне правопорушення. Він підлягає аналізу та оцінці у сукупності з всіма наявними доказами. Тому таке твердження апелянта не повинен братись до уваги та не є слушним. При цьому, рапорт поліцейського не є самостійним беззаперечним доказом вини особи, у вчиненні адміністративного правопорушення, однак протокол про адміністративне правопорушення та рапорт оцінені судом першої інстанції у сукупності з іншими належними та допустимими доказами у справі, які узгоджуються між собою та доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративний правопорушень передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги стосовно невідповідності температури повітря суд апеляційної інстанції в повному обсязі підтримує викладене судом першої інстанції та зазначає, що похибка при перевірці на стан сп`яніння виникає через технічні характеристики приладів, що може призвести до показів стану сп`яніння при його реальній відсутності або навпаки. Наприклад, прилад Drager Alcotest 6820 має допустиму похибку ±0,042 проміле. Для точного визначення стану сп`яніння важливо, щоб замір проводився відповідно до інструкцій, з урахуванням усіх можливих факторів, а при певних показниках приладу, що перебувають у межах допустимої похибки, можуть бути підстави для закриття провадження за відсутністю складу правопорушення. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається 1 рік. Тобто, технічні засоби, що використовуються органами Національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік. Датою калібрування в даній справі є 25.11.2024 року, що відображено на квитанції, тобто в межах однорічного строку. Зафіксований на роздруківці з принтеру спеціального технічного засобу «Dragger Alcotester 6820», результат огляду на стан сп`яніння 0,43 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може свідчить про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, - 0,04 проміле, оскільки при врахуванні значення допустимої похибки у вимірюваннях (0,04) допустима норма перевищена вдвічі. Твердження апелянта щодо невідповідності зазначеного номеру протоколу в роздрукованому результаті тесту Драгер «Аlkotest 6820» суд не може прийняти до уваги, тому що це є очевидною опискою, яка не може бути причиною уникнення відповідальності за будь-яке правопорушення та ніяким чином не спростовують факт перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння. Щодо твердження апеляційної скарги, що з наданого поліцією відеозапису не вбачається самостійне розпакування мундштука водієм, а за нього це робили поліцейські, а отже вірним є факт того, що вказаний тест зроблений не ОСОБА_1 , а іншою собою, відносно якої складений протокол ЕПР1 414917, суд зазначає наступне. З наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 було надано декілька запакованих мундштуків на вибір, після чого він особисто обрав один, працівниками поліції було розпаковано даний мундштук в присутності ОСОБА_1 . Після чого останній добровільно дихає у трубку, в результаті чого фіксується факт наявності проміле у повітрі, що видихається 0,43 проміле. Сам ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкоголю напередодні та пояснює, що вживав напій «ель». Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції суду не надано. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції апелянт не надав у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції визнає дане твердження апелянта безпідставним. Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначені ним порушення не є суттєвими та такими, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності. Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Охримович Лілії Сергіївни - залишити без задоволення. Постанову судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.10.2025 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: