Постанова Одеський апеляційний суд № 946/2559/25

Номер провадження: 33/813/1662/25 Номер справи місцевого суду: 946/2559/25 Головуючий у першій інстанції Караман К. В. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.10.2025 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2025 року по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ,- В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293748 від 07.04.2025 року встановлено, що 07 квітня 2025 року о 22 год. 10 хв. по вул. Лісовій, в м. Ізмаїлі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz S320», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, яка не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.. Оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та призначено стягнення: у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч грн 00к.) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2025 року, та провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, не було вручено направлення на проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та не роз`яснено його прав та обов`язків, а також заперечував факт категоричної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Вважав, що судом першої інстанції помилково було встановлено, що поліцейськими було на законних підставах зупинено ОСОБА_1 .. Зазначав, що долучені відеозаписи до матеріалів справи не можуть бути належними та допустимими доказами в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_1 , через те, що в протоколі про адміністративне правопорушення немає відмвток про долучення такого доказу та відстуня інформація про технічні характеристики технічного приладу на який зафіксовано відеозапис, вважав походження такого доказу невідомим, крім того відеозапис не підписаний електронним цифровим підписом. Зазначав, що поліцейськими жодні документи не вручались ОСОБА_1 , а тому вважав це порушення вимог закону. Явка в судове засідання Сторона захисту була повідомлена належним чином про час, дату та місце судового засідання, в судове засідання не зявилась , клопотань про відкладення не заявлялось , що не перешкоджає апеляційному перегляду. Позиція апеляційного суду Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського. Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Зокрема, розділом Х вказаної Інструкції визначено Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов`язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп`яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування - фіксування результатів огляду у присутності двох свідків. Вказане також свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) ознак найважливішого доказу для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). Відповідно до ч. 2 п. 9 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", що затверджений постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103, зі змінами, працівники поліції забезпечують доставку осіб, які мають бути оглянуті, до найближчого закладу охорони здоров`я, не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій, серед іншого, зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: -протоколом про адміністративне правопорушення від 07.04.2025 серії ЕПР1 № 293748; -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; -відеозаписом, та іншими матеріалами справи. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Апеляційним судом перевіряючи мотиви з яких виходив суд першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив вірний висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи , а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 293748 від 07.04.2025 року встановлено, що 07 квітня 2025 року о 22 год. 10 хв. по вул. Лісовій, в м. Ізмаїлі, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz S320», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, яка не відповідає обстановці; виражене тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 07 квітня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер». Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07 квітня 2025 року, згідно з яким ОСОБА_1 з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, зафіксовано, що ОСОБА_1 було зупинено під керуванням транспортним засобом «Mercedes-Benz S320», державний номерний знак НОМЕР_1 , який обїхавши автомобіль поліцейських заїхав на територію АЗС, після чого останній вийшов з робочого місця водія та на вимогу поліціейських надати документи посвідчуючи особу водія та свідоцтво про режстрацію транспортного засобу зазначав, що в нього немає документів, на прохання представитись не давав чіткої відповіді , та спочатку назвався ОСОБА_2 . В ході спілкування поліцейськими останньому було повідомлено, що в нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тримтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. На численні пропозиції працівників поліції пройти огляд на місці за допомогою приладу Драгер, чи пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 не надавав чіткої відповіді, ухилявся, пояснював, що він був на пасажирському сидінні, що він не є власником даного транспортного засобу. На що поліцейськими було роз`яснено, що поведінка ОСОБА_1 сприймається, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння водія та буде складено відповідний протокол, а транспортний засіб вилучено до штраф-майданчику. Після складання адміністративних матеріалів поліцейськими, ще раз роз`яснено права та обов`язки ОСОБА_1 запропоновано ознайомитись з адміністративними матеріалами, отримати копії докуменів, на що ОСОБА_1 , відмовився. Надалі на відеозапису встановлено, як евакуйовано транспортний засіб «Mercedes-Benz S320», державний номерний знак НОМЕР_1 . Сукупність вищевказаних доказів підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейського відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги стосовно неправомірних дій поліцейських, а саме: - що поліцейськими було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, не було вручено направлення на проведення огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та не роз`яснено прав та обов`язків ОСОБА_1 ; - що долучені відеозаписи до матеріалів справи не можуть бути належними та допустимими доказами в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_1 ; - що поліцейськими жодні документи не вручались ОСОБА_1 , а тому вважав це порушення вимог закону, апеляційний суд вважає не слушними, так як останнім не оскаржувалось у встановленому законом порядку дій поліцейських, доказів про оскарження дій поліцейських відсутні в матеріалах справи, а тому апеляційний суд позбавлений можливості пересвідчитись в таких доводах скаржника, через необгрунтованість. Крім того ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного перегляду справи, жодні клопотання про витребування інформації проведення судових експертиз не заялялись, та з огляду на це, такі доводи слід залишити без задоволення. Стосовно доводів апеляційної скарги, що ОСОБА_1 заперечував факт категоричної відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд за дослідженим відеозаписом встановив, що останній ухилявся від відповіді на пропозицію поліцейських проти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Щодо тверджень зазначених в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції помилково було встановлено, що поліцейськими було на законних підставах зупинено ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції був позбавлений можливості надати оцінки такий позиції стороні захисту, через відстуність в матеріалах справи доказів оскарження дій поліцейських, а тому апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно оцінено наявні в матеріалах справи докази та ухвалено законне рішення. Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3 ПДР). Будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (рішення по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати). Отже, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Доводи ж апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 зі складенням щодо нього протоколів та ухваленням постанови судом. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.07.2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2025 року. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький