Постанова Одеський апеляційний суд № 946/3129/21

Номер провадження: 33/813/1078/21 Номер справи місцевого суду: 946/3129/21 Головуючий у першій інстанції Баннікова Н.В. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.09.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого судді - Князюк О.В., за участю секретаря судового засідання - Дерезюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2021 року в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2021 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Не погодившись із постановою суду 16 липня 2021 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, відповідно до вимог якої, просить суд скасувати постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2021 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення. Апелянт зазначає, що подані заперечення ОСОБА_1 від 07.07.2021 року на протокол про адміністративне правопорушення передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП в порушення норм чинного законодавства не були розглянуті судом першої інстанції. Зазначає, що під час розгляду справи не було встановлено обставини та склад адміністративного правопорушення інкримінованого апелянту. Апелянт вказує, що його представник фактично був присутній в судовому засіданні за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EASYCON», що позбавило його можливості надати свої докази, що фактично є незаконною відмовою в доступі до правосуддя. ОСОБА_1 зазначає також те, що не було встановлено та з`ясовано, чи особа, що склала протокол про адміністративне правопорушення, мала право на здійснення дій відповідно до її службових обов`язків. ІІ

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність оскарженої постанови, апеляційним судом встановлено таке. У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 Матяш Т.В. апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена постанова є обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням вимог КУпАП, за результатами повного та всебічного дослідження доказів. Відповідно до представлених матеріалів ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП, а саме у березні 2021 року Управлінням Служби безпеки України в Одеській області під час проведення перевірки стану охорони державної таємниці у ПрАТ «УДП» було виявлено триваюче порушення чинного законодавства у сфері охорони державної таємниці, яке вчинене виконуючим обов`язки голови правління ПрАТ «УДП» ОСОБА_1 , на якого як на керівника ПрАТ «УДП» покладено обов`язок щодо забезпечення охорони державної таємниці в установі, а також обов`язки бути обізнаним з вимогами законодавства у сфері охорони державної таємниці, із станом справ у структурних підрозділах установи, своєчасно вживати заходи для забезпечення режиму секретності, здійснювати постійний контроль за охороною державної таємниці в установі. А саме, встановлені наступні порушення режиму секретності: -у порушення вимог п. 50 Порядку - 939, номенклатура посад не приведена у відповідність до «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом СБ України від 23.12.2020 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №52/35674 від 14.01.2021; -у порушення вимог п. 174 Порядку - 939, не складені протоколи засідання експертної комісії; - Правила пропускного режиму не повною мірою відповідають вимогам п. 234 Порядку 939; - План заходів щодо забезпечення режиму секретності у разі введення правового режиму воєнного або надзвичайного стану, не відповідає вимогам п. 737 Порядку - 939, що створює передумови до витоку секретної інформації; - Порядок дій посадових осіб щодо здійснення заходів із забезпечення режиму секретності у разі виникнення загрози захоплення матеріальних носіїв секретної інформації, не відповідає вимогам п. 746-1 Порядку - 939, що створює передумови до витоку секретної інформації; - у порушення вимог ч. 15 п. 42 Порядку - 939, в установі не проводяться перевірка знань співробітників, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; - у порушення вимог п. 122, 162 Порядку - 939, не визначена діюча експертна комісія щодо проведення перегляду грифів секретності; - внутрішнє обладнання режимного приміщення №1002/3, не відповідає вимогам п. 214 Порядку - 939; - у порушення вимог абз. 5 п. 42 Порядку - 939, не здійснюється контроль за станом охорони державної таємниці відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівельний судноремонтний завод» ПрАТ УДП, який належить до сфери управління. Крім того, виявлені й інші порушення вимог Порядку - 939, а саме: п. 42 (21), 220, 254, 336, 357, 358, 438 Порядку - 939, що зафіксовані в Акті спецекспертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. Будь-яких заходів реагування на вказані порушення вимог режиму секретності ОСОБА_1 не вживалось. Так, судом встановлено, що згідно копії наказу № 29-Ос від 08.11.2019 р. з 81.11.2019 р. ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки голови правління ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» (а.с.14). Згідно витягу з облікової картки (форма № 6) від 31.03.2021 р. ОСОБА_1 надано допуск до державної таємниці за формою № з 12.05.2020 р. Згідно витягу з наказу № ПВ-59 від 23.06.2020 р. допуск до таємних відомостей надано В.О. голови Правління ПрАТ «УДП» ОСОБА_1 з 23.06.2020 р. Згідно з допуском до державної таємниці ОСОБА_1 взяв на себе письмове зобов`язання громадянина України щодо виконання режиму секретності, додержання вимог законодавства про державну таємницю тощо. Протокол № 24 від 31.03.2021 р. про адміністративне правопорушення містить дані і щодо місця вчинення адміністративного правопорушення, часу (період) вчинення адміністративного правопорушення, суть адміністративного правопорушення тощо. Крім того, згідно вчиненому запису на аркуші 5 вказаного протоколу, після оголошення у приміщенні адміністративної будівлі УСБУ в Одеській області протоколу ОСОБА_1 , останній заявив, що відмовляється від отримання копії примірника протоколу та надання пояснень з цього приводу, а також відмовився від вчинення підпису у протоколі. Виходячи з акту перевірки стану охорони державної таємниці у ПрАТ «УДП» від 30.03.2021 р. Управлінням СБ України в Одеській області встановлено наступні порушення режиму секретності: -у порушення вимог п. 50 Порядку - 939, номенклатура посад не приведена у відповідність до «Зводу відомостей, що становлять державну таємницю», затвердженого наказом СБ України від 23.12.2020 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №52/35674 від 14.01.2021; -у порушення вимог п. 174 Порядку - 939, не складені протоколи засідання експертної комісії; - Правила пропускного режиму не повною мірою відповідають вимогам п. 234 Порядку 939; - План заходів щодо забезпечення режиму секретності у разі введення правового режиму воєнного або надзвичайного стану, не відповідає вимогам п. 737 Порядку - 939, що створює передумови до витоку секретної інформації; - Порядок дій посадових осіб щодо здійснення заходів із забезпечення режиму секретності у разі виникнення загрози захоплення матеріальних носіїв секретної інформації, не відповідає вимогам п. 746-1 Порядку - 939, що створює передумови до витоку секретної інформації; - у порушення вимог ч. 15 п. 42 Порядку - 939, в установі не проводяться перевірка знань співробітників, діяльність яких пов`язана з державною таємницею; - у порушення вимог п. 122, 162 Порядку - 939, не визначена діюча експертна комісія щодо проведення перегляду грифів секретності; - внутрішнє обладнання режимного приміщення №1002/3, не відповідає вимогам п. 214 Порядку - 939; - у порушення вимог абз. 5 п. 42 Порядку - 939, не здійснюється контроль за станом охорони державної таємниці відокремленого структурного підрозділу «Кілійський суднобудівельний судноремонтний завод» ПрАТ УДП, який належить до сфери управління. Крім того, виявлені й інші порушення вимог Порядку - 939, а саме: п. 42 (21), 220, 254, 336, 357, 358, 438 Порядку - 939, що зафіксовані в Акті спецекспертизи наявності умов, необхідних для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №24 від 31 березня 2021 року та іншими доказами долученими до матеріалів судової справи. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП. В судовому засіданні апеляційного суду 15.09.2021 року захисник Хомякова О.В. підтримав доводи апеляційної скарги, та вказав про порушення правоохоронним органом строків складення протоколу про адміністративне правопорушення, передбачених ст.254 КУпАП. Твердження сторони захисту про порушення суддею районного суду вимог ст.268 КУпАП щодо розгляду справи в режимі відеоконференці зв`язку, що позбавило останніх надати суду пояснення з приводу обставин події, апеляційний суд визнає неспроможними, оскільки, розгляд справи відбувся в режимі відеоконференції, саме за клопотання ОСОБА_1 , та останній не був позбавлений можливості надати до суду у разі необхідності докази за допомогою засобів поштового зв`язку або надійславши такі докази на електронну адресу суду. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 судом першої інстанції були створені всі необхідні умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя та надавалась можливість надати свої пояснення в суді. Однак останній, не скористався належним чином своїми правами. За наведених обставин апеляційний суд не приймає до уваги доводи сторони захисту про порушення права на захист ОСОБА_1 в суді першої інстанції. Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Більш того, стороною захисту не надано жодного доказу, що недотримання особою, яка складала протокол, положень ч.2 ст.254 КУпАП, на чому наполягає сторона захисту, в будь-який спосіб вплинуло на зміст обставин, викладених у протоколі, або в будь-який спосіб порушило право ОСОБА_1 на захист. Така позиція сторони захисту, на думку апеляційного суду, вказує на суто декларативних характер цих доводів, а тому наголошені стороною захисту обставини не можуть слугувати безумовною підставою для скасування постанови судді районного суду у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі з зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП. Апеляційний суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ, у тому разі коли недотримання обов`язку повідомити у встановленому законом порядку про обвинувачення, трапилось з вини обвинуваченого, то він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту («Ердоган проти Туреччини», «Камбел і Фелл проти Сполученого Королівства»). Приймаючи до уваги недосконалість існуючого КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності, апеляційний суд вважає, що при виконанні вимог щодо обов`язку вручити копію постанови про адміністративне правопорушення необхідно забезпечити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності реальну можливість ознайомитися зі змістом висунутого обвинувачення з метою здійснення ефективного захисту своїх інтересів під час подальшого розгляду справи. Апеляційний суд враховує також той факт, що зі змісту доводів апеляційної скарги захисника та доводів захисника в суді апеляційної інстанції вбачається, що ОСОБА_1 був обізнананий про зміст висунутого проти нього обвинувачення та розумів його сутність. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про те, що заперечення на протокол про формальне недотримання правоохоронним органом приписів ч.2 ст.254 КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, за яке діючим законом не встановлено наслідків, жодним чином не впливає на законність даної справи в цілому, зокрема не спростовує достовірність відомостей, які зазначені в протоколі щодо обставин скоєного правопорушення, а долучені до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженні в процесі судового розгляду справи докази, в їх сукупності, відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого п.6 ч.1 ст.212-2 КУпАП. Апеляційний суд дійшов висновку про те, що судом першої інстанції було дотримано загальних щодо розгляду адміністративної справи відповідно до норм чинного законодавства. Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та були б підставою для її скасування або зміни постанови, стороною захисту не наведено, та під час апеляційного розгляду не встановлено. Апеляційним судом також не встановлено порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи в суді першої інстанції. За таких обставин суд визнає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскарженої постанови. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08 липня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 17.09.2021 року. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Князюк