Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7865/25

Справа № 991/7865/25 Провадження 1-кс/991/7936/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 вересня 2025 року                                                                                м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві скарги захисника підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення (постанови) детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 від 21.07.2025 про відмову у задоволенні клопотань захисника про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52017000000000752 від 03.11.2017, ВСТАНОВИВ: 01.08.2025 до Вищого антикорупційного суду надійшли скарги захисника підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на рішення (постанови) детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_4 від 21.07.2025 про відмову у задоволенні клопотань захисника про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 52017000000000752 від 03.11.2017 (далі Кримінальне провадження), а саме: - допитів за участі сторони захисту ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як свідків (справа № 991/7865/25, провадження № 1-кс/991/7936/25; справа № 991/7868/25 провадження, № 1-кс/991/7939/25); - допитів підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у порядку міжнародної правової допомоги (далі МПД) (справа № 991/7866/25, провадження № 1-кс/991/7937/25; справа № 991/7869/25, провадження № 1-кс/991/7940/25). (далі Скарги). Ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2025 провадження за вказаними Скаргами відкрито. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2025 провадження за вказаними Скаргами об`єднано в одне провадження з номером справи 991/7865/25 (провадження № 1-кс/991/7936/25). У Скаргах захисник просить: - скасувати відповідні рішення (постанови) детектива НАБУ ОСОБА_4 ; - зобов`язати детектива НАБУ ОСОБА_4 чи іншу уповноважену особу (1) допитати у якості свідків у Кримінальному провадженні зазначених у відповідних клопотаннях захисника осіб; (2) допитати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у порядку МПД. Скарги мотивовані тим, що 17.07.2025 адвокатом ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 подано клопотання про допит за участі сторони захисту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та про допит ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у порядку МПД у Кримінальному провадженні щодо обставин, які мають значення для досудового розслідування. Постановами детектива НАБУ ОСОБА_4 від 21.07.2025 у задоволенні вказаних клопотань відмовлено. Сторона захисту зазначає, що вказані постанови є незаконними (прийняті з порушенням ч. 3 ст. 93 КПК України та суперечать ч. 1-2 ст. 223 КПК України) та необґрунтованими (зупинення досудового розслідування не свідчить про неможливість проведення слідчих (розшукових) дій, оскільки за потреби досудове розслідування може бути відновлене), у зв`язку з чим Скарги підлягають скасуванню. У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 доводи Скарг підтримала, просила задовольнити з викладених у них підстав. У судовому засіданні детектив НАБУ ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення Скарг, посилаючись на вмотивованість та обґрунтованість винесених ним постанов. Зазначив, що доводи сторони захисту щодо проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за кордоном не підтверджуються жодними належними доказами, в матеріалах Кримінального провадження відсутні відомості щодо перебування останніх на постійному консульському обліку за кордоном. Разом з тим, оскільки досудове розслідування у Кримінальному провадженні зупинено, то проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, що спрямовані на місцезнаходження підозрюваних. Крім того, проведення слідчих (розшукових) дій є правом, а не обов`язком органу досудового розслідування. Також вказав, що допит ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є (1) неможливим (згідно матеріалів Кримінального провадження ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебувають поза межами території України, а відповідно до інформації, яка міститься у вільному доступі, ОСОБА_10 не співпрацює з жодними правоохоронними органами) та (2) недоцільним на даному етапі досудового розслідування (в результаті проведення цих слідчих (розшукових) дій, на думку сторони обвинувачення, не буде здобуто відомостей, що мають значення для досудового розслідування). Слідчий суддя, дослідивши подані скарги та додані до них матеріали, заслухавши пояснення сторін, дійшов таких висновків. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України). Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ч. 1 ст. 5 КПК України). Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч. 2 ст. 9 КПК України). У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. На підставі ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Згідно положень ст. 95 КПК України процесуальними джерелами доказів є, в тому числі, показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження. Відповідно до Глави 20 КПК України допит віднесений до слідчих дій. Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети (ч. 1, 2 ст. 223 КПК України). У відповідності до вимог ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом, зокрема, ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу (ч. 3 ст. 93 КПК України). Згідно із ч. 2 ст. 220 КПК України про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй. Рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне (ч.3 ст. 110 КПК України). У відповідності до ч.5 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора складається з:1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Згідно п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником. Правова природа проваджень, які здійснюються слідчим суддею, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й оцінки таких клопотань на предмет доцільності здійснення слідчих (розшукових) дій, що порушуються перед детективом, та обґрунтованість поданого клопотання. Судовим розглядом встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі САП) процесуальне керівництво у Кримінальному провадженні, зокрема, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2 (у редакції Закону № 1666- VIII від 06.10.2016), ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 384 (в редакції Закону № 245- VII від 16.05.2013) КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. З матеріалів Скарг вбачається, що у межах Кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за фактом можливого вчинення групою осіб, до якої входили колишні високопосадовці України, заволодіння українською частиною нафтопродукту «Самара-Західний напрямок», подальшої легалізації коштів, отриманих від її використання, а також державної зради, яка виразилась у протидії витребуванню з незаконного володіння державного майна у товариства, засновником якого є уряд Російської Федерації. 17.07.2025 адвокат ОСОБА_7 у порядку ст. 220 КПК України звернулась до прокурора САП та детектива НАБУ з клопотаннями про допит за участі сторони захисту в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки вказаним особам можуть бути відомі обставини, що розслідуються в межах Кримінального провадження, а їх показання можуть мати важливе значення у Кримінальному провадженні, зокрема можуть спростувати версію сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Разом з тим, захисник просить поставити вказаним особам питання з приводу факту та обставин знайомства з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також їх спілкування у визначений період, зокрема чи стосувалось вказане спілкування функціонування та експлуатації української частини нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок». Того ж дня, 17.07.2025 адвокат ОСОБА_7 у порядку ст. 220 КПК України звернулась до прокурора САП та детектива НАБУ з клопотаннями про проведення допиту підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку МПД шляхом направлення відповідних запитів до компетентних органів Швейцарської Конфедерації (про проведення допиту ОСОБА_5 ) та Федеративної Республіки Німеччина (про проведення допиту ОСОБА_6 ). Вказані клопотання мотивовані тим, що оскільки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на законних підставах проживають за кордоном, то реалізувати своє право на захист вони можуть в порядку МПД. Разом з тим, у вказаних клопотаннях не конкретизовано з приводу яких саме обставин необхідно допитати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі Клопотання). 21.07.2025 детективом НАБУ ОСОБА_4 винесено постанови про відмову у задоволенні вказаних Клопотань, зазначивши таке (1) підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а саме на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; (2) проведення слідчих (розшукових) дій є правом, а не обов`язком органу досудового розслідування; (3) у зв`язку із зупиненням досудового розслідування у Кримінальному провадженні, згідно вимог КПК України, проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій, крім тих, що спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, не допускається. Разом з тим, у постановах про відмову у задоволенні клопотань про проведення допиту в порядку МПД також вказано, що підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не виконують покладені на них обов`язки, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Перевіряючи клопотання сторони захисту щодо проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, що ініціюються перед органом досудового розслідування у Кримінальному провадженні, на предмет викладених у них вимог та їх обґрунтованості слідчий суддя зазначає таке. Змагальність сторін, як одна із загальних засад кримінального провадження, передбачає, самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кримінальним процесуальним кодексом України (ч. 1 ст. 22 КПК України). Отже, у випадку, коли стороною захисту ініційовано проведення слідчої (розшукової) дії, саме вона має довести доцільність проведення такої дії. Слідчий суддя під час розгляду Скарг, у межах долучених до них матеріалів, не має об`єктивної можливості визначити доцільність проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії, якщо дана обставина не буде доведена належним чином. Звертаючись із вищезазначеними клопотаннями про допит за участі сторони захисту в якості свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , захисник не обґрунтувала, яким чином показання, які планується отримати внаслідок їх допиту (з урахуванням запропонованих захисником питань), можуть бути використані для встановлення обставин, які досліджуються в ході досудового розслідування. Наведені захисником у цих клопотаннях обставини, які можуть бути встановленні під час допиту зазначених осіб, є занадто загальними та абстрактним, без належної конкретизації, яку саме обставину, у розумінні ст. 91 КПК України, буде доведено чи навпаки спростовано, а також не обґрунтовано, у чому саме полягає значення їх показань для сторони захисту і яким чином надані ними відомості можуть бути використані на їх користь. Разом з тим, у клопотаннях про проведення допиту підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку МПД зазначено, що вони мають право надати пояснення з приводу повідомленої їм підозри, однак не наведено перелік питань або конкретних обставин, щодо яких вони мають надати пояснення. Тобто, у вказаних клопотаннях захисник жодним чином не обґрунтовує, які обставини, викладені у повідомленнях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про підозру, вони бажають пояснити чи оспорити. Крім того, зі змісту оскаржуваних постанов про відмову у допиті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку МПД вбачається, що однією з підстав для відмови у задоволенні детективом відповідних клопотань є невиконання ними обов`язків, передбачених ст. 42 КПК України, зокрема щодо прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду. Слідчий суддя звертає увагу, що клопотання про допит ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку МПД фактично обґрунтовувалися не скільки необхідністю проведення допиту підозрюваних та важливістю наданих ними показань, а саме способу проведення такої слідчої дії. Разом з тим, захисником не надано жодних доказів, що свідчать про неможливість прибуття ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на виклики детектива/прокурора за місцем проведення досудового розслідування для реалізації, у тому числі права на захист та надання пояснень з приводу обставин, що викладені у повідомленнях їм про підозру та є предметом розслідування у даному Кримінальному провадженні. Доводи сторони захисту про неможливість прибуття підозрюваних на територію України, у тому числі до м. Києва, де розташований орган досудового розслідування, у зв`язку з дією на території України воєного стану, що супроводжується систематичними обстрілами території держави, слідчий суддя відхиляє як необґрунтовані, оскільки підозрювані не позбавлені можливості прибути до більш безпечних регіонів України, де за попереднім погодженням із органом досудового розслідування, може бути проведено слідчі (розшукові) дії за їх участі, зокрема їх допит. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615цього Кодексу. Разом з тим, враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 40 КПК України, вирішення питання про доцільність проведення слідчих (розшукових) дій належить до дискреційних повноважень детектива, а відмова у допиті ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як свідків у Кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування не позбавляє сторону захисту права клопотати про допит вказаних осіб на стадії судового провадження, так як суд має право обґрунтувати своє рішення лише показаннями, які він безпосередньо сприймав. Крім того, відмова у допиті ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку МПД на стадії досудового розслідування не позбавляє вказаних осіб надати свої показання стосовно обставин Кримінального провадження, оскільки у разі направлення обвинувального акта відносно них до суду, відповідно до положень ч. 4 ст. 349 КПК України, допит обвинувачених є обов`язковим, у разі їх згоди на надання показань та їх участі у судовому провадженні. За таких обставин, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не доведено, що допит ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 як свідків по вказаних у клопотаннях питаннях, а також допит підозрюваних ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку МПД є необхідним та доцільним з точки зору досягнення мети такої слідчої дії у цьому конкретному кримінальному провадженні та можливості встановлення важливих для нього обставин. При цьому, постанови детектива ОСОБА_4 від 21.07.2025, винесені за результатами розгляду відповідних Клопотань, відповідають вимогам статті 110 КПК України, зокрема, містять вступну частину місце, дату винесення рішення (НАБУ (його адреса),21.07.2025), прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла Постанови (детектив НАБУ ОСОБА_11 ), мотивувальну частину, яка містить відомості про підстави для прийняття відповідного рішення з посиланням на положення КПК України; резолютивну частину, яка зі свого боку містить відомості про зміст прийнятого процесуального рішення, можливість та порядок оскарження Постанов; Постанови підписані детективом НАБУ ОСОБА_12 урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для скасування Постанов. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про відмову у задоволенні скарги (ч. 1, 2 ст. 307 КПК України). Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що Постанови є вмотивованими, відповідають нормам КПК України, а за такого у задоволенні Скарг слід відмовити. П О С Т А Н О В И В: У задоволенні скарг відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. СЛІДЧИЙ СУДДЯ                                                                                   ОСОБА_13