Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/6400/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/6400/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова Інна Анатоліївна Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 22 вересня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ( далі - відділ, відповідач, апелянт), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно - господарського штрафу .

2. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що ним отримано постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно - господарського штрафу, з якою не погоджується, оскільки індивідуальна книжка була наявна у водія. При цьому, законодавець не зобов`язує зазначати в ній вихідні дні, а отже аргументи відповідача про допущення порушень є безпідставними. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 3. 7 серпня 2025 року рішенням Вінницького окружного адміністративного суду позовні вимоги задоволено.

4. Визнано протиправним та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно - господарського штрафу .

5. Стягнуто на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вулиця Фізкультури, будинок 9, код ЄДРПОУ 39816845). КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

6. Апелянт Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

7. Апелянт зазначив, що на момент перевірки у водія була відсутня в контрольній книжці інформація за дати: 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 . Відтак, враховуючи відсутність у водія відповідних документів, постанова про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Посадовими особами ВДК у Вінницькій області на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 28.02.2025 р. та направлення на рейдову перевірку №002508 від 28.02.2025 р., проводилась рейдова перевірка щодо дотримання вимог чинного автотранспортного законодавства України.

9. Результати рейдової перевірки оформлені актом АР №060721 від 04.03.2025 р., яким зафіксовано порушення , передбачене ст.30, 34, 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, водій не забезпечений графіком змінності або контрольною книжкою, оскільки в такій відсутні відомості за 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 р.

10. Листом Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 20.03. 2025 року о 10:00 год.

11. На підставі акту перевірки АР №060721 від 04.03.2025 р. Відділом державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті складено постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно-господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у розмірі 17000 грн. за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

12. Не погодившись з правомірністю вказаної постанови контролюючого органу, позивач подав скаргу до Державної служби України з безпеки на транспорті , за наслідком розгляду якої остання листом від 14.04.02025 р. повідомила про залишення постанови без змін.

13. Не погоджуючись із постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

14. Позивач зазначив, що ним отримано постанову ПШ №080855 від 20.03.2025 року про застосування адміністративно - господарського штрафу, з якою не погоджується, оскільки індивідуальна книжка була наявна у водія. При цьому, законодавець не зобов`язує зазначати в ній вихідні дні, а отже аргументи відповідача про допущення порушень є безпідставними.

15. Апелянт зазначив, що на момент перевірки у водія була відсутня в контрольній книжці інформація за дати: 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 . Відтак, враховуючи відсутність у водія відповідних документів, постанова про накладення штрафу є правомірною та не підлягає скасуванню. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

16. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344).

19. Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

20. Згідно зі статтею 6 Закону № 2344 постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

21. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

22. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: зокрема, наявність визначених статтею 39 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

23. За змістом статті 48 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

24. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

25. Для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

26. Згідно статті 39 Закону №2344 автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

27. Міністерством транспорту та зв`язку було розроблено та затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої 24.06.2010 № 385 (далі - Інструкція № 385) та Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340).

28. За правилами пункту 1.3 Інструкції № 385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі). Водночас, за визначенням, наведеним у пункті 1.4. Інструкції № 385 перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом.

29. Пунктом 1.1. Положення № 340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Регламенту (ЄС) № 561/2006 Європейського Парламенту та Ради від 15 березня 2006 року про гармонізацію відповідного соціального законодавства, що регулює відносини в галузі автомобільного транспорту та вносить зміни до Регламентів Ради (ЄЕС) № 3821/85 та (ЄС) № 2135/98 і скасовує Регламент Ради (ЄЕС) № 3820/85, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

30. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ) (пункт 1.3 Положення № 340).

31. Пунктом 6.1 Положення № 340, передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

32. Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

33. Разом з тим, пунктом 6.2, 6.3 Положення №340 облік робочого часу водіїв здійснюється на основі табеля обліку використання робочого часу. Перевізник, який використовує водіїв за наймом, щомісяця складає графік змінності водіїв, веде відомість обліку робочого часу та відпочинку водія (додаток 2), у якій щодо кожної робочої зміни зазначаються планові та фактичні дані щодо маршруту, початок та кінець робочої зміни.

34. Водій, що керує ТЗ, на автобусних маршрутах протяжністю до 50 км включно, вантажними автомобілями з повною масою до 3,5 тонн включно, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3) або повинен мати копію графіка змінності водіїв, або використовувати діючий та повірений тахограф.

35. У відповідності до ст. 18 Закону №2344 з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: - організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; - здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; - забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; - здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

36. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

37. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

38. В розумінні вказаної норми контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

39. Згідно з визначенням Положення тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

40. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

41. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

42. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

43. У відповідності до п. "а" ч. 1 ст. 10 Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті (ратифікованої Україною у 2008 році) компетентні власті чи органи в кожній країні передбачають ведення індивідуальної контрольної книжки та визначають умови її видачі, її зміст і спосіб її заповнення водіями.

44. Згідно ч. 3 ст. 10 даної Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

45. Приписи п. "а" ч. 1 ст. 10 вказаної Конвенції є універсальними для будь - якого транспортного засобу, на якому використовується наймана праця водія.

46. Верховний Суд у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 зауважив, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

47. Таким чином, для здійснення перевезення вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тон обов`язковими документами є картка водія у випадку обладнання транспортного засобу тахографом, або індивідуальна контрольна книжка водія, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документів під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

48. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.12.2023 у справі № 340/5660/22.

49. Верховний Суд у постанові від 31.10.2023 по справі №440/17062/21 також зазначав, що з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

50. Тобто, законодавство встановлює альтернативний спосіб ведення обліку робочого часу водія - індивідуальну контрольну книжку водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, завдяки якій здійснюється державний контроль за додержанням водієм режиму праці та відпочинку у випадку відсутності тахографа. Уповноважені особи мають право перевіряти наявність вказаних документу під час здійснення як міжнародних, так і внутрішніх перевезень.

51. Суд зауважує, що форма індивідуальної контрольної книжки водія має відповідати додатку №3.

52. При цьому, як вбачається із Додатку №3 в індивідуальній контрольній книжці водія зазначається наступне: дата; марка та реєстраційний номер колісного транспортного засобу, маршрут руху , показника одометра (початковий, кінцевий, загальний пробіг), початок робочої зміни, тривалість перерви між періодами керування за зміну, кінець робочої зміни, тривалість змінного періоду керування, міжзмінного відпочину, підпис водія.

53. Отже, суд першої інстанції вірно погодився із аргументами позивача, що в контрольній книжці водія зазначається саме робочі зміни, а не всі дні місяця, як стверджує відповідач.

54. Зазначаючи про відсутність в контрольній книжці інформації за періоди за 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 р., апелянтом не надано доказів, що такі дні були робочими у водія.

55. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно визнавє помилковими доводи відповідача про не забезпечення водія контрольною книжкою з підстав відсутності в ній інформації за 04.02.2025, 05.02.2025, 06.02.2025, 07.02.2025, 08.02.2025, 09.02.2025, 10.02.2025, 11.02.2025, 12.02.2025, 13.02.2025, 14.02.2025, 15.02.2025, 16.02.2025, 17.02.2025, 18.02.2025, 19.02.2025, 22.02.2025, 21.02.2025, 23.02.2025, 24.02.2025, 25.02.2025, 27.02.2025, 28.02.2025, 01.03.2025 р.

56. Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта щодо можливості заповнення перевізником бланка підтвердження діяльності у випадках непрацездатності водія або його перебування у відпустці, не можуть бути враховані як належні докази правомірності притягнення позивача до відповідальності. Це з огляду на те, що посадові особи відповідача у такому випадку мали б перевірити наявність відповідного бланка, однак цього не зроблено. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до відповідальності не за відсутність бланка підтвердження діяльності, а за відсутність контрольної книжки водія чи графіка змінності.

57. Більш того, матеріали перевірки не містять жодного підтвердження, що такий бланк витребовувався посадовими особами відповідача.

58. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у водія під час здійснення перевезення та проведення перевірки була наявна індивідуальна контрольна книжка водія, що не спростовується відповідачем.

59. Таким чином, оскільки документи, визначені ст. 48 Закону № 2344, були наявні під час перевезення вантажу позивачем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для притягнення позивача до відповідальності були відсутні. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

60. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

61. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

62. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

63. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

64. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

65. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 серпня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.