Постанова Полтавський апеляційний суд № 534/391/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 534/391/25 Номер провадження 22-ц/814/2247/25Головуючий у 1-й інстанції Малюк М. В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 вересня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І. розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 березня 2025 року, постановлену в місті Горішні Плавні під головуванням судді Малюк М. В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача, в с т а н о в и в: У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ТОВ «Мілоан», третя особа: ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» про захист прав споживача. Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 березня 2025 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України. Ухвала суду мотивована тим, що недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду про залишення заяви без руху, позивачем у встановлений строк не усунуто. Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху нею було подано до суду уточнену позовну заяву, в якій вона обґрунтувала вимоги про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. При цьому вказує, що до компетенції позивача не входить право чи обов`язок зазначати на чиїй стороні виступає третя особа - позивача чи відповідача. Звертає увагу на відповідну судову практику, згідно якої питання на чиїй стороні має бути залучена третя особа повинно вирішуватися з урахуванням думки усіх учасників процесу, зокрема і самої третьої особи. Позивачу не надано право визначати статус третьої особи, обов`язок позивача зазначити перед судом наявність такої особи, інтереси чи права якої можуть бути порушені в результаті розгляду справи. Також зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V Цивільного процесуального кодексу України. Апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (частина друга статті 369 ЦПК України). Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (частина тринадцята статті 7 ЦПК України). Частиною першою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Порядок звернення до суду за судовим захистом в порядку позовного провадження урегульовано главою 1 розділу ІІІ ЦПК України. Подання позовної заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Загальні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені у статтях 175 і 177 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, суддя протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що 18 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовом до ТзОВ «Мілоан», із зазначенням третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору - ТзОВ «Європейська агенція з повернення боргів», в якому просила суд визнати незаконними та скасувати пункт 1.5., підпункти 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3, пункт 1.5, пункт 4.1., в яких встановлюється процентна ставка та регулюються способи її застосування та передбачено стягнення комісії і пені, відповідно до договору від 22.03.2024 № 100362670, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а. с. 1-3). Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 24 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а саме: позивач, зазначивши у позовній заяві третьою особою ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», не подав заяву про залучення третьої особи із обґрунтуванням підстав залучення вказаної особи до участі у справі, тобто яким чином та у зв`язку із чим рішення у справі може вплинути на права або обов`язки цієї особи, відсутня інформація на чиїй стороні (позивача або відповідача) третя особа підлягає залученню. Надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснено процесуальні наслідки невиконання ухвали суду в установлений строк (а. с. 27). На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху 04.03.2025 ОСОБА_1 направила до суду уточнену позовну заяву, в якій обґрунтувала необхідність залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» (а. с. 30-33). Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 березня 2025 року вказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві (а. с. 34). Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у наданий судом строк недоліків позовної заяви не усунула, заяву про залучення третьої особи із обґрунтуванням підстав залучення у справі в якості третьої особи ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», із зазначенням на чиїй стороні (позивача або відповідача) третя особа підлягає залученню до суду не подала. Проте такий висновок суду не відповідає нормам процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали. За положеннями статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У частині першій статті 42 ЦПК України зазначено, що у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач та відповідач. У статті 53 ЦПК України передбачена можливість участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Відповідно до частини першої статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частини третя-п`ята статті 53 ЦПК України). Зі змісту наведених норм вбачається, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має перебувати з однією із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 (провадження № 12-280гс18) у пункті 7.23 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення в майбутньому у неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи. Не можна покладати на третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, будь-які матеріально-правові обов`язки, а також встановлювати чи захищати їх права, тобто винести рішення або ухвалу суду про права чи обов`язки цих третіх осіб. Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача). Інститут третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Стаття 175 ЦПК України містить вимоги до позовної заяви, які зобов`язують позивача указати повні реквізити (відомості) сторін та інших учасників цивільного процесу, зокрема їх повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб), адресу місцезнаходження/проживання, а також інші відомості, що їх ідентифікують, та засоби зв`язку, якщо такі відомі позивачу; зазначити зміст позовних вимог та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому, визначення статусу учасників судового процесу, зокрема, відповідачів, третіх осіб, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За змістом частини п`ятої статті 12 ЦПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, суд керує ходом судового процесу, роз`яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, а також наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, щоб забезпечити правильне розуміння процесу та реалізацію ними своїх прав, передбачених цим Кодексом. У підготовчому засіданні відповідно до частини другої статті 197 ЦПК України суд може заслухати уточнення позовних вимог та заперечення проти них і розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача; може роз`яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; вирішує заяви та клопотання учасників справи; з`ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті. Отже, у попередньому судовому засіданні суд може з`ясувати на які права та обов`язки ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» може вплинути рішення у справі за позовом ОСОБА_1 про захист прав споживача та з урахуванням клопотань учасників справи визначитись із процесуальним статусом даної особи (належний відповідач, співвідповідач, третя особа). Ухвалюючи про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з мотивів невизначеності на чиїй стороні братиме участь у справі ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» та в подальшому визнаючи з цих підстав заяву неподаною та повертаючи її позивачеві, суд першої інстанції на вищевказане належної уваги не звернув, що призвело до порушення норм процесуального права та, як наслідок, - безпідставного обмеження права позивача на доступ до правосуддя. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Згідно норм чинного законодавства України кожна особа наділена правом на звернення до суду за захистом своїх прав та свобод, а на суд, в свою чергу, покладено обов`язок повного та всебічного розгляду спорів, які виникли, що можливо під час розгляду справи судом, тому відмова у прийнятті позову з формальних підстав є обмеженням конституційних прав особи на доступ до правосуддя та судовий захист. Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є гарантією того, що учасник справи, незалежно від рівня фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, має можливість забезпечити захист своїх прав та інтересів. Оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції вказаним вимогам не відповідає та перешкоджає подальшому провадженню у справі, така ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 374, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Комсомольського міського суду Полтавської області від 10 березня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді Г. Л. Карпушин О. І. Обідіна