Окрема думка Вищий антикорупційний суд № 991/2030/22

ОКРЕМА ДУМКА судді ОСОБА_1 до ухвали Вищого антикорупційного суду в справі № 991/2030/22 від 8 вересня 2025 р. Ухвалою суду в цій справі від 08.09.2025 відмовлено в задоволенні заяв сторони захисту про відвід судді ОСОБА_2 . З таким рішенням суду погодитись не можу, з огляду на таке. Заяви про відвід обґрунтовувались тим, що апеляційним судом було скасовано ухвалу суду першої інстанції від 22 січня 2024 року про закриття провадження щодо частини обвинувачених в частині пред`явленого обвинувачення та призначено новий розгляд в суді першої інстанції, в ухвалі апеляційного суду вказано, що суддя ОСОБА_2 здійснював брав участь у кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні, й тому підлягав відводу від розгляду справи по суті обвинувачення. Хоча розгляд справи по суті в решті обвинувачення нині ще триває, заявники вважають, що наведена вказівка апеляційного суду, а також факт призначення нового розгляду, що згідно з законом має проводитись у новому складі суду, унеможливлюють подальшу участь судді в розгляді справи по суті. Суд апеляційної інстанції скасував ухвалу від 22 січня 2024 року про закриття провадження щодо частини обвинувачених у частині пред`явленого обвинувачення, та призначив новий розгляд відповідних клопотань обвинувачених про закриття кримінального провадження. В ухвалі апеляційного суду вказано, що «ухвала від 18 листопада 2021 року (справа №991/5826/21) може вказувати на те, що слідчий суддя ОСОБА_2 здійснював судовий контроль у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21 червня 2019 року під час досудового розслідування. Тому, відповідно до ч. 1 ст. 76 КПК України, суддя підлягав відводу від розгляду справи по суті обвинувачення». Оскільки судом нині здійснюється судовий розгляд у решті пред`явленого обвинувачення, після скасування зазначеної ухвали апеляційним судом клопотання повернуті складу суду, який постановив скасовану ухвалу (на час розгляду заяв про відвід склад суду змінено, суддю ОСОБА_3 замінено мною). Вирішуючи заяви про відвід, суд, зокрема, врахував, що ним уже неодноразово вирішувались заяви сторони захисту про відвід судді ОСОБА_2 з цих саме підстав, та було відмовлено в їх задоволенні. Вважаю ж, однак, що на сьогодні є встановлений апеляційним судом у цій справі факт повторності участі судді ОСОБА_2 в кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні, що є недопустимим згідно з ч. 1 ст. 76 КПК. Вдаючись до ревізування рішення апеляційного суду, наводячи контраргументи до висновків апеляційного суду, та приходячи до фактично протилежних висновків, ніж апеляційний суд, більшість суду при розгляді заяв про відвід, на мою думку, порушує принцип res judicata, що є наріжним каменем правової системи. Посилання більшості суду на розумність строку не може скасувати цей принцип, адже згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи не лише впродовж розумного строку, але й незалежним та безстороннім судом, встановленим законом. Порушення закону щодо формування складу суду шляхом включення до нього судді, що брав участь у кримінальному провадженні на досудовому розслідуванні (що в цій справі встановлено апеляційним судом), на мою думку, призводить до порушення права на безсторонність суду та права на суд, встановлений законом. Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 416 КПК після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду. Відповідно ж до ч. 2 ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі в новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду. А отже, суддя ОСОБА_2 не може брати участі в повторному розгляді клопотань обвинувачених про закриття кримінального провадження. Тому заяви про відвід, на мою думку, підлягали задоволенню. Суддя ОСОБА_1