Постанова 4823 № 751/12287/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 16 вересня 2025 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/12287/14 Головуючий у першій інстанції Овсієнко Ю. К. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1195/25 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В. секретар: Шкарупа Ю.В. Заявники: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Сенс Банк» (до перейменування: Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»), Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (до перейменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕСТА»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал» (до перейменування: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс»), Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2025 року у справі за заявами Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником (суддя Овсієнко Ю.К.), постановлену в м.Чернігів, В С Т А Н О В И В: 25 вересня 2014 року Постійно діючим третейським судом при Всеукраїнській громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз» у справі № 2668-2/659/14 винесено рішення, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 500923576 від 10 грудня 2013 року в загальній сумі 60 042,04 грн, у тому числі: 47 836,44 грн - заборгованість за кредитом; 3 809,36 грн - заборгованість за відсотками; 7 396,44 грн - заборгованість за комісією; 1 000,00 грн - штраф, а також витрати зі сплати третейського збору в сумі 400,00 грн. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 грудня 2014 року заяву Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду задоволено: видано ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на підставі зазначеного рішення третейського суду від 25 вересня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 60 042,04 грн заборгованості за кредитним договором та 400,00 грн витрат зі сплати третейського збору. У листопаді 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача його правонаступником щодо виконання зазначеного рішення третейського суду. У листопаді 2023 року ТОВ «Дебт Форс» звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні його правонаступником щодо виконання цього ж рішення. Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2025 року об`єднано в одне провадження цивільні справи: № 751/12287/14 (провадження № 6/751/171/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та № 751/12287/14 (провадження № 6/751/173/25) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником. Об`єднаній справі присвоєно № 751/12287/14 (провадження № 6/751/173/25). Заяви задоволено: замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа у справі №751/12287/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №500923576. Ухвала мотивована тим, що ТОВ «Дебт Форс» є новим кредитором до якого перейшли права первісного кредитора ПАТ «Альфа-банк» у зобов`язанні про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 року, що відповідно до статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України є підставою для заміни стягувача у виконавчому провадженні. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» відмовити в повному обсязі та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що подані заяви були розглянуті з порушенням розумного строку та заявники не надали належних доказів, які підтверджують набуття ними права вимоги за кредитним договором № 500923576. Натомість, надані документи про перехід прав вимоги за цим договором не можуть свідчити про набуття заявниками права вимоги, оскільки ще у 2019 році АТ «Альфа-Банк» видав довідку про відсутність заборгованості за цим договором, яку апелянт долучив до матеріалів виконавчого провадження № 47457898, яке в подальшому було завершено, і більше виконавче провадження не відкривалось. Відтак, особа яка подала апеляційну скаргу вважає, що не може відбуватись заміна стягувача у зобов`язанні, яке припинилось. Також апелянт зазначає, що заявники та вказані ними заінтересовані особи не можуть бути сторонами у справі, оскільки відкрите виконавче провадження відсутнє у Подільському ВДВС, а всі зазначені товариства втратили ліцензії НБУ, отже, не мають правових підстав для пред`явлення фінансових вимог. До суду надійшов відзив ТОВ «Дебт Форс» в якому заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Заявник вказує, що матеріали справи містять належні та допустимі докази, які не спростовані боржником ОСОБА_1 , що підтверджують набуття ТОВ «Дебт Форс» права вимоги за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 року. Вважає, що товариство мало право подати заяву про заміну стягувача його правонаступником навіть поза межами відкритого виконавчого провадження, а доводи апелянта вважає проявом надмірного формалізму, що суперечить принципу обов`язковості судових рішень. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст. 368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону відповідає ухвала суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Відповідно до положень частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього. Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. По справі встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 25.09.2014 задоволено позов ПАТ «Альфа-Банк», стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 у сумі 60042,04 грн та судові витрати, а саме - витрати по сплаті третейського збору в сумі 400,00 грн. На підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.12.2014 ПАТ «Альфа-Банк» видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 25.09.2014 у справі №2668-2/659/14 Третейського суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» 60042,04 грн заборгованості за кредитним договором №500923576 та 400,00 грн витрат по сплаті третейського збору. Представником стягувача отримано 28.12.2014 виконавчий лист. (а.с.5). 14.11.2016 року між ПАТ Альфа-Банк та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу № 4-АБ/КІ, відповідно до умов якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи», а останнє набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500923576 від 10.12.2025 року. (а. с. 69-74) 26.12.2018 року між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу № 2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА», а останнє набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500923576 від 10.12.2013 року.(а. с. 75-83) 16.01.2019 року між ТОВ «ФК «ВЕСТА» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «ФК «ВЕСТА» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а останнє набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 500923576 від 10.12.2013 року.(а.с. 83-90) У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю « Вердикт Капітал» звернулось із заявою про заміну вибулого стягувача ПАТ « Альфа-Банк» його правонаступником ТОВ« Вердикт Капітал». На підтвердження переходу права вимоги за зазначеними вище договорами факторингу та переходу права вимоги заявником надано суду: договір факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016, додаток №1 до договору факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016 року; платіжне доручення №21388 від 14.11.2016 року; договір факторингу № 2019-1КІ/Веста від 26.12.2018 року; додаток №1 до договору факторингу № 2019-1КІ/Веста від 26.12.2018 року; платіжне доручення №88 від 27.12.2018 року; договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року; додаток №1 до договору договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 року; платіжне доручення № 10 від 22.01.2019 року. ( а.с. 14-55) В подальшому, 03.11.2023 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю « Дебр Форс» з заявою про заміну стягувача ПАТ « Альфа-Банк» у виконавчому провадженні по примусовому виконанні виконавчого листа у справі № 751/12287/14 на правонаступника ТОВ « Дебр Форс», посилаючись на те, що набуло право вимоги за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 року. Так, 02.02.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №02-02/23, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а останнє набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №500923576 (а.с. 90-93). 12.05.2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №12-05/23, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а останнє набуло право вимоги до боржників, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №500923576 (а.с. 94-97). На підтвердження переходу права вимоги за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 року заявником надано суду: договір факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016, додаток №1 до договору факторингу № 4-АБ/КІ від 14.11.2016 року; платіжне доручення №21388 від 14.11.2016 року; договір факторингу № 2019-1КІ/Веста від 26.12.2018 року; додаток №1 до договору факторингу № 2019-1КІ/Веста від 26.12.2018 року; платіжне доручення №88 від 27.12.2018 року; договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року; додаток №1 до договору договір про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019 року за кредитним договором №500923576 від 10.12.2013 року; платіжне доручення № 10 від 22.01.2019 року; Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №02-02/23 від 02.02.2023 року; реєстр боржників, акт прийому-передачі реєстру боржників від 02.02.2023 року; договір про відступлення ( купівлі-продажу) №12-05/23 від 12.05.2025 року, реєстр боржників; акт прийому-передачі реєстру боржників від 02.02.2023 року. ( а.с.69-97) Відповідно до умов укладених договорів про відступлення права вимоги №02-02/23 від 02.02.2023 року та №12-05/23 від 12.05.2025 року, а саме п 7.2 сторони передбачили, що ціна договору сплачується новим кредитором, кредитору, в будь який передбачений ( не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку передбаченому п. 5.6.2 договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. Для повного та об`єктивного розгляду справи апеляційним судом було витребувано матеріали виконавчого провадження № 47457898, з яких вбачається, що виконавчий лист № 751/12287/14 від 22 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованості у загальній сумі 60 685,64 грн, у тому числі: 60 042,04 грн - заборгованість за кредитом, 400 грн - витрати на сплату третейського збору та 243,60 грн - судовий збір, перебував на виконанні з 12 травня 2015 року у Житомирському відділі ДВС у Житомирському районі Житомирської області. 07 листопада 2023 року його повернуто державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. З письмових пояснень Житомирського відділу ДВС Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень залишок суми до стягнення за вказаним виконавчим провадженням становить 60685,64 грн. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, установлених ч. 1, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а саме трьох років з дня його повернення у зв`язку з неможливістю повного чи часткового виконання рішення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про заміну стягувача у виконавчому провадженні, оскільки на час звернення з відповідними заявами воно було відкритим, а право вимоги за кредитним договором № 500923576 послідовно переходило від первісного кредитора ПАТ «Альфа-Банк» до наступних кредиторів за договорами відступлення, останнім із яких стало ТОВ «Дебт Форс». Таким чином, саме ТОВ «Дебт Форс» набуло статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні та отримало право звертатися до суду з вимогою про заміну стягувача у виконавчому провадженні. Посилання апелянта на довідку АТ «Альфа-Банк» від 06 листопада 2019 року про відсутність заборгованості перед банком станом на цю дату, яка, за його твердженням, була долучена до матеріалів виконавчого провадження № 47457898 за заявою від 07 листопада 2019 року, не може свідчити про припинення зобов`язань, оскільки в матеріалах АСВП така заява з довідкою відсутня, а виконавче провадження не було закінчено з підстав фактичного виконання судового рішення. Завершено лише 07 листопада 2023 року у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Інших належним доказів які підтверджують сплату заборгованості у вказаному провадженні боржник ОСОБА_1 не надав. На момент звернення з заявою, як ТОВ «Вердикт Капітал» так і ТОВ «Дебт Форс» мали відповідні ліцензії на здійснення фінансової діяльності, а тому мали право вимоги до боржників за кредитними договорами, право вимоги за якими до них перейшло. Також тривалий розгляд справи та об`єднання двох заяв про заміну стягувача його правонаступником не може бути підставою для скасування вірної по суті ухвали суду. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування законної і обґрунтованої ухвали суду першої інстанції, в зв`язку з чим, скасуванню ухвала не підлягає. Керуючись ст.ст. 258, 263, 374, 375 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 18.09.2025 року. Головуючий: Судді: