Постанова 4824 № 362/5108/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110, тел./факс 0 (44) 284 15 77 e-mail: inbox@kas.gov.ua, inbox@kia.court.gov.ua, web: kas.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617 Унікальний номер справи № 362/5108/24 Головуючий у суді першої інстанції - Ковбель М.М. Апеляційне провадження № 22-ц/824/3747/2025 Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Невідома Т.О., Соколова В.В., секретар Цуран С.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2024 рокупо цивільній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Альфа Банк», ОСОБА_1 , приватний виконавець Валявський Олександр Анатолійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «КампсісЛігал», про заміну сторони у виконавчому провадженні, В С Т А Н О В И В: У липні 2024 року ТОВ «Дебт Форс» звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні. В обґрунтування своїх вимог заявник зазначав, що на виконанні у приватного виконавця Валявського О.А. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1, відкрите на підставі виконавчого напису № 30207 вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Харою Н.С., про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 , на користь АТ «Альфа-Банк». 21 грудня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» було укладено Договір № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. 21 грудня 2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір № 21-12/20, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. 15 лютого 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісним стягувачем) та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ`відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. 01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника №8 ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» змінило назву на ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ». 30 квітня 2024 року між ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 30-04/24 (К) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС`набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. Посилаючись на викладене заявник просив суд замінити стягувачаАТ «Альфа Банк» на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №30207, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С., боржником за яким є ОСОБА_1 . Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2024 рокуу задоволенні заяви відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що заявником не доведено факт його правонаступництва за виконавчим написом нотаріуса №30207 від 04 березня 2020 року про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк». Суд дійшов висновку, що не відбулась заміна стягувача у виконавчому провадження, а заміна сторони у кредитному зобов`язанні, що не є достатньою підставою для заміни сторони виконавчого провадження. Не погоджуючись з ухвалою суду, заявник ТОВ «Дебт Форс» подавапеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 жовтня 2024 рокускасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву. Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі зазначає, що до суду першої інстанції було надано усі належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які підтверджують факт набуття заявником ТОВ «Дебт Форс», права вимоги заборгованості за кредитним договором № 500585262. Із постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 30 жовтня 2020 року вбачається, що вказане виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого напису нотаріуса № 30207 від 08 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Харою Н.С. Із копії виконавчого напису нотаріуса № 30207 від 08 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Харою Н.С., вбачається, що заборгованість ним стягнута із ОСОБА_1 за кредитним договором № 500585262. Тобто, доведеним є факт, що спочатку до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», потім до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» й потім до ТОВ «Дебт Форс» дійсно перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500585262. При цьому, виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито щодо стягнення заборгованості саме за кредитним договором № 500585262. Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників справи до апеляційного суду не надходили. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції визнав за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи (ч. 4 ст. 270 ЦПК України). Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд першоїінстанціївиходив з того, щозаявником не доведено факт йогоправонаступництва за виконавчимнаписомнотаріуса №30207 від 04 березня 2020 року про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк». Апеляційний суд не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з таких підстав. Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України). Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу). За змістом частини першої статті 512 ЦК України відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); в) факторингу (глава 73 ЦК України). Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У разі заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13, постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №2-230/11 (провадження№61-46230св18),та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №6-1355/10 (провадження №61-12076св18), постанові Верховного Суду від 15 грудня 2021 року у справі №148/809/14-ц (провадження №61-14577св21). Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи і заміна її новим кредитором у справі, що проводиться відповідно до статті 55 ЦПК України, згідно з якою, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа у розумінні статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже положення статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. Постановою від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21 Велика Палата Верховного Суду встановила, що оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Поряд з цим, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка передбачена пунктом 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-XII. Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів. Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Частиною 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено примусове виконання рішення на підставі, зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Розглядаючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд має встановити достатність поданих заявником матеріалів для здійснення відповідної заміни; при цьому суд оцінює також достовірність поданих на підтвердження факту правонаступництва матеріалів, зокрема договорів, інших правочинів тощо, в тому числі на предмет їх нікчемності, проте на цій стадії не передбачено право суду надавати оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України). Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 29 грудня 2020 року при розгляді справи № 0910/2-103/2011. Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, 08 вересня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 30207, про стягнення зі ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 500585262 від 18 березня 2017 року, укладеним з АТ «Альфа-Банк». Заборгованість за вказаним договором за період з 04 жовтня 2018 року по 01 червня 2022 року становить 27 337,52 грн, з яких: 8614,41 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 18 723,11 грн -прострочена заборгованість за комісією і процентами. Крім того, стягнуто плату за вчинення цього виконавчого напису в сумі 650,00 грн. Загальна заборгованість становить 27 987,52 грн. (а.с.10). Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №63457081від 30 жовтня 2020 року, що вказане виконавче провадження відкрито з виконання виконавчого напису нотаріуса № 30207 від 08 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Харою Н.С. (а.с. 12). Станом на 04 червня 2024 рокувказане виконавче провадження перебуває в стані «відкрито», що вбачається з інформації про виконавче провадження з ЄДРВП (а.с. 14-16). Докази щодо закінчення вказаного виконавчого провадження відсутні і на час розгляду цієї справи апеляційним судом. 21 грудня 2020 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» було укладено Договір № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», а ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. 21 грудня 2020 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір № 21-12/20, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» відступило ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. 15 лютого 2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (Первісним стягувачем) та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 15-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 500585262. 01 листопада 2023 року рішенням єдиного учасника №8 ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» змінило назву на ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ». 30 квітня 2024 року між ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 30-04/24 (К) про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ЛІГАЛ» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема, і за Кредитним договором № 500585262. Отже, із вказаних договорів встановлено, що спочатку до ТОВ «ФК «ФЛЕКСІС», потім до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС`і потім до ТОВ «Дебт Форс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 500585262. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає помилковим посилання суду першої інстанції на те, що з наданих заявником документів неможливо встановити, що виконавче провадження № НОМЕР_1, в якому заявник просить замінити стягувача, відкрито приватним виконавцем щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 саме за кредитним договором № 500585262. З інформації про виконавче провадження № НОМЕР_1 від 04 червня 2024 року вбачається, що виконавче провадження відкрито з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 30207 від 08 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Харою Н.С., про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості в розмірі 27 987,52 грн. При цьому, із копії виконавчого напису нотаріуса № 30207 від 08 вересня 2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Харою Н.С., вбачається, що заборгованість ним стягнута із ОСОБА_1 за кредитним договором № 500585262. Тобто, з наданими до суду першої інстанції доказами підтверджується, що виконавче провадження № НОМЕР_1 відкрито щодо стягнення заборгованості саме за кредитним договором № 500585262. За таких обставин, враховуючи, що ТОВ «Дебт Форс» надано належні докази на підтвердження набуття права вимоги за кредитним договором № 500585262 до ОСОБА_1 , наявні правові підстави для заміни сторони виконавчого провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженоювідповідальністю«Дебт Форс»задовольнити. Ухвалу Васильківськогоміськрайонного суду Київськоїобластівід 10 жовтня 2024 рокускасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Замінити стягувачаАкціонернетовариство«Альфа Банк» на його правонаступника Товариства з обмеженоювідповідальністю«ДебтФорс» (код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: вул. ХарківськеШосе, будинок 201/203, літера 2А, офіс 602, м. Київ, 02121) у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису №30207, вчиненого 08 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, боржником за яким є ОСОБА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст складено05березня 2025 року. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Т.О. Невідома В.В. Соколова