Ухвала КЦС ВС № 752/11870/21

УХВАЛА 10 вересня 2025 року м. Київ справа № 752/11870/21 провадження № 61-10853ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», про стягнення заборгованості за надані послуги, ВСТАНОВИВ: Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 23 січня 2024 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України залишив без задоволення. Клопотання ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви залишив без задоволення. Клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнив. Призначив її розгляд у підготовчому засіданні. Клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», залишив без задоволення. Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишив без задоволення. Відмовив у прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є ТОВ «Юридична компанія «Коваль і партнери», зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Водоканал-сервіс», треті особи: ПАТ «Київенерго», КП ВО КМР (КМДА) «Київтеплоенерго», НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Київводоканал», ОСББ «Молодіжний-15», про визнання протиправною, незаконною та недійсною господарської діяльності, нарахування будь-якої плати з надання житлово-комунальних послуг. Повернув ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву. Роз`яснив ОСОБА_1 , що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, вона може звернутися до суду для самостійного розгляду. Київський апеляційний суд постановою від 24 червня 2025 року (з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року) відмовив у відкритті апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року в частині відмови у залученні до участі у справі третьої особи; відмови у витребуванні доказів у справі на підставі статті 84 ЦПК України, а також в частині вирішення клопотання про застосування до позовної заяви усунення недоліків. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року у справі № 752/11870/21 в частині оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року щодо відмови у поновленні пропущеного процесуального строку та щодо повернення зустрічного позову. Київський апеляційний суд постановою від 21 липня 2025 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року залишив без змін. 21 серпня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у зазначеній справі. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Щодо оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року в частині відмови у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (та постанова Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року, ухвалена за результатом її перегляду у цій частині), про усунення недоліків позовної заяви, про залучення до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», про витребування доказів, необхідно відмовити з наступних підстав. Київський апеляційний суд постановою від 24 червня 2025 року (з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду від 07 липня 2025 року) відмовив у відкритті апеляційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року в частині відмови у залученні до участі у справі третьої особи; відмови у витребуванні доказів у справі на підставі статті 84 ЦПК України, а також в частині вирішення клопотання про застосування до позовної заяви усунення недоліків. Відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року у справі № 752/11870/21 в частині оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року щодо відмови у поновленні пропущеного процесуального строку та щодо повернення зустрічного позову. Згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною другою статті 352 ЦПК України ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України. У частині першій статті 353 ЦПК України встановлений перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду. Згідно з частиною другою статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Ухвали, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду, наведено у статті 353 ЦПК України. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк. Згідно з частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу. Стаття 389 ЦПК України визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження в частині оскарження судового рішення щодо відмови у задоволенні клопотань про поновлення процесуальних строків, про усунення недоліків позовної заяви, про залучення до участі у справі третьої особи, про витребування доказів необхідно відмовити, оскільки оскарження зазначених ухвал суду першої інстанції, після її перегляду в апеляційному порядку, статтею 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено. Щодо оскарження постанови Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року, якою залишено без змін ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року, про повернення зустрічного позову. Суди попередніх інстанцій встановили, що у травні 2021 року ТОВ «Водоканал-Сервіс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 14 травня 2021 року відкрив провадження у справі, призначив підготовче судове засідання. Відповідачу роз`яснив право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали. Також роз`яснив право відповідача подати зустрічний позов у строк для подання відзиву. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками отримана відповідачем ОСОБА_1 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву до ТОВ «Водоканал-Сервіс, в якій просили визнати незаконною, протиправною господарську діяльність у зв`язку з відсутністю ліцензії на здійснення такої, визнання безпідставним, незаконним нарахувань заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення в кв. АДРЕСА_1 . Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 21 вересня 2022 року замінив позивача у справі за позовом ТОВ «Водоканал-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, залучив до участі у справі його правонаступника ТОВ «Юридична компанія «Коваль і партнери» в якості позивача. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 21 вересня 2022 року відмовив у прийнятті зустрічного позову у справі за позовом ТОВ «Юридична компанія «Коваль і партнери» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 7 листопада 2023 року задовольнив заяву головуючого судді Колдіної О. О. про самовідвід від участі у справі. Відвів суддю Колдіну О. О. від розгляду справи за позовом ТОВ «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи: ОСББ «Молодіжний-15», КП виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго», ПАТ «Київенерго», ПАТ «АК «Київводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги. Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 13 листопада 2023 року справу за позовом ТОВ «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи: ОСББ «Молодіжний-15», КП виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго», ПАТ «Київенерго», ПАТ «АК «Київводоканал» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення прийняв до провадження судді Кордюкової Ж. І. 14 грудня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2. подали до суду заяву про поновлення процесуальних строків, в якій просять поновити стороні відповідача ОСОБА_1 всі процесуальні строки для подання до суду абсолютно всіх процесуальних документів, заяв, клопотань, тощо, під час війни у цій справі № 752/11870/21. 29 грудня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву, в якій просили визнати незаконною, протиправною господарську діяльність за період з 01 березня 2012 року по 01 квітня 2021 року ТОВ «Водоканал-Сервіс» у зв`язку з відсутністю ліцензії на здійснення такої діяльності, визнання безпідставним, незаконним нарахувань заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення до кв. АДРЕСА_1 . Голосіївський районний суд м. Києва ухвалою від 23 січня 2024 року, зокрема, залишив без задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Відмовив у прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом ТОВ «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є ТОВ «Юридична компанія «Коваль і партнери», зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Водоканал-сервіс», треті особи: ПАТ «Київенерго», КП ВО КМР (КМДА) «Київтеплоенерго», НАК «Нафтогаз України», ПАТ «Київводоканал», ОСББ «Молодіжний-15», про визнання протиправною, незаконною та недійсною господарської діяльності, нарахування будь-якої плати з надання житлово-комунальних послуг. Повернув ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву. Роз`яснив ОСОБА_1 , що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, вона може звернутися до суду з окремим позовом для самостійного розгляду. Відмовляючи у прийнятті зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що право на подання зустрічного позову може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини другої статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України). Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частина третя статті 194 ЦПК України). Суди встановили, що у визначений законом строк 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали зустрічний позов до ТОВ «Водоканал-Сервіс» про визнання незаконною, протиправною господарської діяльності, визнання безпідставним, незаконним нарахувань заборгованості по сплаті житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, у прийнятті якого було відмовлено ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року. Ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 21 вересня 2022 року набрала законної сили та є чинною. Вдруге, стороною відповідача ОСОБА_1 подано зустрічний позов до суду 29 грудня 2023 року. При цьому, апелянти послалися на те, що оскільки суд не прийняв рішення щодо зустрічного позову, поданого ще у 2021 році, вони вдруге подали зустрічний позов. При цьому на їх думку, строки подання такого позову не були пропущені, оскільки в ухвалі Голосіївського районного суду від 13 листопада 2023 року суд роз`яснив відповідачу право протягом п`ятнадцяти днів з отримання копії ухвали суду подати відзив на позов, що відповідає вимогам частини першої статті 193 ЦПК України. Ухвалою про відкриття провадження у справі від 14 травня 2021 року судом було встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву, впродовж якого міг бути пред`явлений зустрічний позов, про що зазначено в ухвалі. 04 серпня 2021 року ОСОБА_1 отримала позовну заяву разом з ухвалою про відкриття провадження у справі. 13 листопада 2023 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Кордюковою Ж. І. постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи № 752/11870/21 до свого провадження, у зв`язку з заявленим самовідводом та відведенням судді Колдіної О. О. від розгляду справи № 752/11870/21. Суд постановляє ухвалу про прийняття справи до свого провадження після задоволення самовідводу іншого судді, фактично для того, щоб чітко зафіксувати факт зміни складу суду та продовження розгляду справи. Відповідно до вимог статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України. Про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зокрема зазначається строк для подання відповідачем відзиву на позов (пункт 8 частини другої статті 187 ЦПК України). Згідно з частиною першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Враховуючи наведені норми цивільного процесуального закону, суд роз`яснює право на подання відзиву на позов лише в ухвалі про відкриття провадження у справі, що і було виконано судом в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва суду від 14 травня 2021 року, а відповідачем використано право на подання зустрічного позову, ухвалою ж про прийняття справи до свого провадження після задоволення самовідводу іншого судді, зафіксований факт зміни складу суду та продовження розгляду справи, а тому посилання заявників на право повторного подання зустрічного позову після роз`яснення судом права на подання відзиву на позов в ухвалі про прийняття справи до свого провадження, є помилковими. У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Відтак, правильне застосування судами попередніх інстанцій норм ЦПК України в оскаржених судових рішеннях у справі, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм. Доводи касаційної скарги спростовуються вищенаведеним, зводяться до власного тлумачення норм процесуального права та до незгоди з судовими рішеннями суду попередніх інстанцій, висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають, а тому не можуть бути підставою для їх скасування. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Колегія суддів також ураховує, що повернення зустрічного позову не позбавляє осіб права пред`явити позов у загальному порядку, а тому не є обмеженням доступу до правосуддя. Зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосування судами норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», про стягнення заборгованості за надані послуги. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. В. Литвиненко А. І. Грушицький Є. В. Петров