LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС752/11870/21

від 15.06.2023 · Цивільна
Резолютивна:Заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 2…

УХВАЛА 15 червня 2023 року м. Київ справа № 752/11870/21 провадження № 61-7036ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді-доповідача Сердюка В. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери» про заміну сторони у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, ВСТАНОВИВ: У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери» (далі - ТОВ «ЮК «Коваль і партнери») звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити позивача ТОВ «Водоканал-Сервіс» на його правонаступника - ТОВ «ЮК «Коваль і партнери» у справі № 752/11870/21 за позовом ТОВ «Водоканал-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року, замінено позивача у справі за позовом ТОВ «Водоканал-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, залучивши до участі у справі його правонаступника ТОВ «ЮК «Коваль і партнери» в якості позивача. 11 травня 2023 року ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у вищевказаній справі. 25 травня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали, а саме: подати до суду касаційної інстанції уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи, у якій необхідно зазначити в чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, обґрунтувати в чому саме полягає незаконність оскаржених судових рішень, зазначити яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення питання про заміну сторони у справі; доплатити судовий збір у розмірі 41,60 грн та уточнити вимоги прохальної частини, яка повинна відповідати вимогам статті 409 ЦПК України. 14 червня 2023 року ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 подали до Верховного Суду заяву про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сердюка В. В. В обґрунтування заяви про відвід заявники зазначають, що суддя Верховного Суду Сердюк В. В. безпідставно постановив ухвалу від 25 травня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху та протиправно зобов`язав їх надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості інших учасників справи, у якій необхідно зазначити в чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, обґрунтувати в чому саме полягає незаконність оскаржених судових рішень, зазначити яку саме норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати до спірних правовідносин, оскільки касаційна скарга від 11 травня 2023 року за формою та змістом відповідала вимогам статті 392 ЦПК України, що свідчить про упереджене ставлення судді до заявника. Заявники вважають, що зазначені обставини викликають сумніви в безсторонності та об`єктивності судді Верховного Суду Сердюка В. В. Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49-52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року). За частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, суд дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя Верховного Суду Сердюк В. В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявниками суду не надано. Зміст заяви ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, а зводиться до незгоди заявників з прийнятим суддею процесуальним рішенням. Положення процесуального закону однозначно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України). Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і задоволення необґрунтованої заяви про відвід судді. Враховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 відводу судді Верховного Суду Сердюку В. В., питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на вирішення іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 про відвід судді Верховного Суду Сердюка В. В. від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 21 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери» про заміну сторони у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги - визнати необґрунтованою. Заяву про відвід Верховного Суду Сердюка В. В. передати судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Сердюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»