Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 346/5233/24

Справа № 346/5233/24 Провадження № 33/4808/603/25 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Сольський В. В. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Лесюка Андрія Васильовича на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ : Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_1 як особа, яка керувала транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правопорушення вчинено за наступних обставин. 18 вересня 2024 року о 23 год. 56 хв. в м. Коломия, по вул. Г. Тютюнника, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Jeep compas» номерний знак « НОМЕР_1 », з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та провадження по справі закрити за відсутністю в діях складу і події адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Не погоджується з оскарженим рішення через те, що, на його думку, таке ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Пояснює, що ОСОБА_1 18 вересня 2024 року о 23 год. 56 хв. 00 сек. (час вчинення правопорушення) в м. Коломия по вул. Григорія Тютюнника не керував транспортним засобом марки JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_1 , а тому не є суб`єктом інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що згідно відеозаписів, що містяться в матеріалах справи не вбачається підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки JEEP COMPASS, д.н.з. НОМЕР_2 18 вересня 2024 року о 23 год. 56 хв. 00 сек. (час вчинення правопорушення). Зокрема, на відеофайлі під назвою «0000000_17028220240918235419_0009» вбачається, як працівник поліції підходить до автомобіля, який знаходиться у непорушному стані та не здійснює руху. Отже, відеофіксація не містить даних, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Так, огляду на стан сп`яніння підлягають лише особи, які виконують функції водія, а відтак без доведення факту керування транспортним засобом, ОСОБА_1 не підлягав проходженню огляду на стан сп?яніння, і в такому випадку інкримінована йому відмова від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зауважує, що до матеріалів справи не долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник Лесюк А.В. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, клопотань від про відкладення розгляду апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не подавали, не поступало і заяв зміну місця проживання чи про перебування в іншому місці з поважних причин. Так, особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, а також з метою реалізації права на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_1 та його захисник Лесюка А.В. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався цих вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19 вересня 2024 року серії ЕПР1 №132177 (а.с. 1) ОСОБА_1 18 вересня 2024 року о 23 год. 56 хв. в м.Коломия, вул. Г.Тютюнника керував транспортним засобом «Jeep compas», н.з. « НОМЕР_1 » з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя та сітківки очей. На вимогу працівника поліції пройти тест в установленому законом порядку на приладі Алкофор 507 на місці зупинки для визначення стану сп`яніння та факт вживання алкоголю чи проїхати на медичне освідчення в Коломийську ЦРЛ відмовився на місці, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Турчинським П.М., підписаний ним, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Під час апеляційного розгляду не встановлено обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3) на місці зупинки транспортного засобу огляд з використанням спеціального технічного засобу водія ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук, почервоніння обличчя та сітківки очей - не проводився. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння (а.с. 4) в КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР на такий огляд направлявся 19 вересня 2025 року ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння рук, почервоніння обличчя та сітківки очей. Огляд не проводився. В письмових поясненнях від 19 вересня 2024 року (а.с. 5) ОСОБА_1 зазначив, що зміст ст. 63 Конституції України йому роз`яснили, та 18 вересня 2024 року зустрів товариша, з яким вони випили по 1 безалкогольному пиву, був зупинений працівниками поліції, від тесту та медичного освідчення на стан сп`яніння відмовився, йому роз`яснено відповідальність. На відеозаписах, що на компакт-диску «DVD-R» (а.с. 7), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події, зокрема: рух транспортного засобу марки «Jeep compas» номерний знак « НОМЕР_1 », момент його зупинки на вимогу працівників поліції, встановлення особи, яка керувала автомобілем, перевірка документів водія, під час чого у ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння; як працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Алкофор», на що водій вказав, що відмовляється; як на запитання поліцейського, чи буде він проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, ОСОБА_1 також відмовився; поліцейський повідомляє про складення протоколу, роз`яснює права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлення зі змістом протоколу, від отримання копії якого останній відмовився. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними. Законом не передбачено вимог щодо показань технічних приладів, що мають функції відеозапису, як доказів у справі про адміністративне правопорушення. Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображений саме ОСОБА_1 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія. Зміст протоколу, долучених до нього письмових доказів в повній мірі узгоджується з змістом відеозаписів. Під час апеляційного розгляду не доведено порушення ст. 266 КУпАП, приписів Інструкції та Порядку. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Відомості, які вбачаються з відеозаписів беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 виконував функції водія під час руху транспортного засобу в той час та в тому місці, що вказані у протоколі, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п. 4 названої Інструкції. Поліцейські, з огляду на виявлення передбачених п. 4 Розділу І Інструкції ознак сп`яніння у водія ОСОБА_1 , що підтверджується як змістом протоком, так і змістом направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, актом огляду, даними, що вбачаються з відеофайлів, мали підстави пропонувати йому пройти огляд. Пояснення сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовується сукупністю доказів по справі, в тому числі відеозаписом. Звертаю увагу на те, що під керуванням транспортним засобом необхідно розуміти умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу (ВС/ККС № 751/11193/16 від 20.06.2019). Зауважую, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів. Так, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків. Так, за своїм правовим змістом керування транспортним засобом полягає у отриманні реальної можливості контролювати використання транспортного засобу за своїм цільовим призначенням. Про наявність такої можливості може свідчити отримання доступу до керування транспортним засобом, зокрема безпосереднє перебування на місці, яке передбачено для здійснення керування транспортним засобом, здійснення сукупності дій, які стосуються оцінки технічного стану транспортного засобу та вибір подальших керівних дій щодо використання транспортного засобу та їх реалізація. Таким чином, дії спрямовані на використання транспортного засобу з метою його цільового призначення (включення запалення транспортного засобу, заведення двигуна автомобіля та інше ) необхідно вважати такими, що безпосередньо пов`язані із керуванням транспортним засобом. Доводи з приводу відсутності в матеріалах справи відомостей про свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, за допомогою якого працівники поліції пропонували пройти огляд,не є слушними, оскільки ОСОБА_1 фактично відмовився проходити огляд на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, а вирішення питання про те, які саме докази долучати до протоколу, належить до дискреційних повноважень поліцейських. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку. Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Звертаю увагу, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок. За змістом письмових матеріалів справи та відеозаписів ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку - як з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, так і у відповідному закладі охорони здоров`я. Такі дії ОСОБА_1 правильно було розцінено працівниками поліції як відмова від проходження огляду та підстава для складення протоколу. Сторона захисту не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не було допущено порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт його як особи, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що є порушенням п. 2.5.Правил дорожнього руху. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Лесюка Андрія Васильовича залишити без задоволення. Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло