Постанова 4808 № 346/7727/23

Справа № 346/7727/23 Провадження № 33/4808/804/24 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Коваленко Д. С. Суддя-доповідач Повзло П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 серпня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір, ВСТАНОВИВ: Суддя суду першої інстанції за змістом постанови встановив, що ОСОБА_2 , керував транспортним засобом за наявності ознак алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, за наступних обставин. 25 грудня 2023 року о 22 годині 11 хвилин в с. П`ядики, Коломийського району Івано-Франківської області по вулиці Мирослава Ірчана, 29, водій ОСОБА_2 , керував транспортним засобом «Peugeot 605», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Атаманюк В.М. просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовує вимоги апеляційної скарги тим, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом та перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому постанова судді першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню. Зазначає, що ОСОБА_2 відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння лише на місці зупинки транспортного засобу, але не відмовлявся від проходження такого огляду в закладі охорони здоров`я, що вбачається з відеозапису, який міститься в матеріалах справи. Вказує, що ОСОБА_2 просив працівників поліції доставити його до місця зупинки транспортного засобу, оскільки був позбавлений можливості самостійно добиратися до місця, де було залишено його автомобіль. Дане прохання було зумовлено тим, що в цей же день ОСОБА_2 вже було зупинено працівниками поліції і доставлено в лікарню для огляду на стан алкогольного сп?яніння. Однак, оскільки у крові ОСОБА_2 алкоголю виявлено не було, то відповідно працівники поліції його відпустили. На прохання останнього доставити його назад до місця зупинки автомобіля, працівники поліції відмовили. З цього приводу, ОСОБА_2 за власні кошти змушений був добиратися до місця зупинки авто. Саме з цього приводу, ОСОБА_2 , коли його було зупинено працівниками поліції вже вдруге, то він погодився проїхати до лікарня для огляду з умовою, що його після огляду не залишать знову біля лікарні, а доставлять до місця зупинки авто. Стверджує, що працівниками поліції не надано доказів того, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом, оскільки саме перебування особи в автомобілі на місці водія не доводить факту того, що особа керує таким автомобілем. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 , та його захисник Атамаюк В.М., в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду. Захисник Атаманюк В.М. в апеляційній скарзі просив розглянути справу без його участі та ОСОБА_2 .. Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За таких обставин, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність ОСОБА_2 та його захисника Атаманюка М.М. Перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи апеляційної скарги, вважаю, що її необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, вважаю за необхідне наголосити на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду («Пономарьов проти України»). Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, крім іншого є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від серії ААБ №127927 від 25 грудня 2023 року (а.с. 1) 25 грудня 2023 року о 22 год. 11 хв. в Івано-Франківській області, Коломийському районі, с. П`ядики по вул. Мирослава Ірчана, 29, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Peugeot 605», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою інспектором Взводу 2 Роти 1 БУПП в Івано-Франківській області старшим лейтенантом поліції Ямборем Н.В. з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП, підписаний ним та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . В графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті правопорушення» ОСОБА_2 зазначив, що «Не відмовляюсь від медичного освідчення». Враховую, що під час оцінки пояснень ОСОБА_2 на час складення протоколу береться до уваги не сам факт визнання чи заперечення особою своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення,а ті фактичні дані, які мають значення для встановлення фактичних обставин у справі про адміністративне правопорушення та оцінюються у сукупності з усіма іншими встановленими відомостями. Під час апеляційного розгляду не встановлено обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Крім того, дані про те, що ОСОБА_2 подавав пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, відсутні. Згідно з копією постанови від 25 грудня 2023 року серії ЕНА №1161745 (а.с. 4) поліцейським на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП за те, що він 25 грудня 2023 року о 23 год. 29 хв. в с. Мала Кам`янка по вул. Шевченка, 16, здійснив рух на транспортному засобі «Peugeot 605», д.н.з. НОМЕР_2 при цьому не мав права керування даним транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Відомості про те, що ця постанова про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП ним оскаржувалася та скасована, в матеріалах справи відсутні. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до КНП «КЦРЛ КМР» (а.с. 2) на такий огляд направлявся ОСОБА_2 , який мав ознаки сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови, порушення координації рухів. На відеозаписах, що на компакт-диску «DVD-R» (а.с. 6), безсторонньо зафіксовані деякі обставини події, зокрема: як до ОСОБА_2 , який сидів за кермом вказаного автомобіля із увімкненим двигуном, підійшов поліцейський, який повідомив ОСОБА_2 , що у нього не світять задні габаритні вогні на що останній вийшов перевіряти чи дійсно це так. Після чого працівник поліції повідомив ОСОБА_2 про відеофіксацію (дані обставини підтверджуються фактичними даними саме із таким змістом, оскільки вони містяться у диску, з аудіо-відеозаписом події- а.с.6). Потім, поліцейський задав запитання ОСОБА_2 чи він віз жінку у пологовий будинок, ан що той відповів, що забирав ї звідти. Після цього, поліцейський запитав у нього чи він готовий пройти тест на стан сп`яніння на, що останній вказав, що згідний пройти, але у медичному закладі, а саме здати кров та задав запитання чи наявні в нього ознаки алкогольного сп`яніння. На що працівник поліції вказав ознаки, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. ОСОБА_2 погодився поїхати, але потім попросив, щоб склали протокол затримання та попросив подзвонити адвокату. Працівник поліції повідомив, що той може телефонувати адвокату, але ОСОБА_2 ще раз попросив скласти протокол затримання і задокументувати те, що його доставлять назад. Працівник поліції повідомив, що складання протоколу затримання у таких випадках не передбачено, як і складання інших протоколів, але він гарантує ОСОБА_2 , що після огляду на місце зупинки його доставить. ОСОБА_2 повторно просив скласти протокол затримання, однак працівники поліції вказували йому, що процедура проходження огялду такого не передбачає. У зв`язку із чим працівники поліції запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager, на що ОСОБА_2 відмовився. Після чого запропонували проїхати йому в медичний заклад на, що останній погодився однак тільки під протокол. Працівники поліції неодноразово роз`яснювали йому, що це не передбачено нормативно-правовими актами, але вони повернуть його до транспортного засобу після проходження медичного огляду, однак ОСОБА_2 погоджувався проїхати тільки за умови складання протоколу затримання. Працівник полії знову задав ОСОБА_2 запитання чи останній вживав сьогодні алкоголь, оскільки він чує запах алкоголю з порожнини рота, на що останній вказав, що він на таблетках. Тоді, повідомив поліцейський ОСОБА_2 , що на нього буде складено протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніня, а також за керування транспортним засобом з несправними габаритними вогнями, але ОСОБА_2 повідомив, що проти себе свідчити не буде, тобто знає свої права. Після чого працівники поліції знову запропонували пройти тест на місці зупинки, однак ОСОБА_2 вказав, що у них штучний Drager, у зв`язку із чим працівник поліції повторно запропонував проїхати в медичний заклад, однак ОСОБА_2 вказав, що йому слід забезпечити безкоштовного адвоката, оскільки інші поліцейські його вже забирали, а ці застосовують до нього затримання. Після цього, ОСОБА_2 повідомив, що поліцейські можуть його "взути" за габаритні вогні, але поліцейські дістали Драгер і надали йому запакований мундштук із пропозицією його розпакувати самостійно та пройти огляд на стан сп`яніння. Але ОСОБА_2 почав вимагати посвідчення працівників поліції на що останні йому надали таке посвідчення, але той сказав, що у нього складається враження, що поліцейські просто "розводять" його на гроші. Однак поліцейські прийняли рішення складати протоколи, для чого пішли у службовий автомобіль. Після чого ОСОБА_2 , підійшов до транспортного засобу працівників поліції та задав запитання чи може він забрати свої документи на що останні вказали, що він не може наразі забрати документи, оскільки працівник поліції заповнює протокол. Тоді ОСОБА_2 поцікавився що ж буде у зв`язку із тим, що вони його зупинили і забрали документи, і поліцейські вийшли з автомобіля, але ОСОБА_2 почав кудись дзвонити та повідомляти про те, що його зупинили ці поліцейські за те, що у нього щось там не горить і він із цим згідний, але вже за це порушення платив іншим поліцейським, які його зупиняли до цього. І от коли він їхав, цей патруль його зупинив і каже, що він п`яний, що є це таке. Після завершення ОСОБА_2 розмови, працівниця поліції роз`яснила йому його права, після чого він заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення пізніше, просив відкласти аби прийняв участь у справі його адвокат, але це клопотання поліцейська, яка розглядала справу щодо порушення ч. 2 ст. 126 КУпАП відхилила. Після чого, Фелещук знову повідомив, що згідний з приводу габаритних вогнів, зокрема що його зупинили, він подивився і згоден, що не працюють. Поліцейська повідомила що він має пів години на консультацію з адвокатом. Після цього, інший поліцейський склав протокол за те, що ОСОБА_2 керував зазначеним вище транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Досліджені судом відеозаписи досить інформативні, позбавлені упередження і суб`єктивного ставлення, є послідовними, містять відомості про обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Сторона захисту не заперечувала, що на відео відображений саме ОСОБА_2 , і що таке відео знімалося в період, коли мала місце подія. Вважаю, що суддя суду першої інстанції дотримався вимог закону та належним чином з`ясував обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Вважаю, що висновок судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується дослідженими доказами, що узгоджуються між собою, та яким суддя дав належний аналіз і оцінив їх у сукупності, в тому числі на предмет того, чи вони отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, є належними та допустимими. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є адміністративним правопорушенням і тягне за собою відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до пункту 27 Постанови ПВССУ від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 грудня 2008 року № 18, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніннязнайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкції), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядку). Доходжу висновку, що в даному випадку поліцейськими дотримано приписи ст. 266 КУпАП, Інструкції та Порядку. ОСОБА_2 керував транспортним засобом, а тому є суб`єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. З огляду на виявлення передбачених п. 3 Розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_4 , що підтверджується доказами в матеріалах справи, поліцейські мали підстави пропонувати йому пройти огляд. Звертаю увагу, що поліцейський фактично виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу у залежності від власного їх розуміння. Наявність ознак алкогольного сп`яніння самі по собі не означають, що особа перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Аналогічні приписи містить Інструкція та Порядок. За змістом письмових матеріалів справи та відеозаписів ОСОБА_2 на пропозицію поліцейського відмовився пройти огляд у встановленому законом порядку - як з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу працівником поліції, так і у відповідному закладі охорони здоров`я. Звертаю увагу на те, що згідно диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, для настання адміністративної відповідальності, не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП. Вважаю, що ОСОБА_2 не діяв у стані крайньої необхідності, не знаходився у стані необхідної оборони і не перебував у стані неосудності. Зауважую, що працівник поліції самостійно визначає який медичний заклад з врахуванням конкретних обставин, які мають важливе значення для своєчасного проведення огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу є найближчим. При цьому, працівник поліції враховує не тільки відстань від місця події до розташування медичного закладу, а і приймає до уваги стан дороги, наявність у медичному закладі лікарів, які мають право проводити огляд водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння та інші обставини, які мають значення для належного виконання працівником поліції вимог ст. 266 КУпАП. Так, згода водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння під умовою виконання працівниками поліції непередбачених законом вимог, повинна розглядатися судом як фактична відмова від проходження такого огляду. Відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп`яніння, а своєю процесуальною поведінкою забезпечити реальну можливість проведення такого огляду і не створювати перешкоди для проведення такого огляду, висуваючи безпідставні умови, які значно ускладнюють або взагалі унеможливлюють проведення такого огляду. Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп`янінням у встановленому законом порядку. Вказане правопорушення може бути вчинено водієм транспортного засобу як до проведення такого огляду, так і під час його проведення. Вважаю, що не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу встановлення факту оформлення відповідного направлення до медичного закладу працівником поліції, оскільки наявність або відсутність акту огляду та направлення до медичного закладу в матеріалах справи не впливають на правову оцінку дій водія транспортного засобу, який відмовився від проходження відповідного огляду на вимогу поліцейського. Сторона захисту не наводить переконливих доводів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 не було допущено порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху - він погодився на вимогу поліцейського та пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином доходжу висновку, що суддя суду першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки поза розумним сумнівом доведено факт його як особи, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження у встановленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, що є порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху. Обставин, які б підтверджували позицію сторони захисту щодо незаконності постанови суду першої інстанції та наявності підстав для її скасування з закриттям провадження у справі за результатами апеляційного розгляду не встановлено, а доводи апеляційної скарги зводяться фактично до повторного перегляду встановлених судом першої інстанції обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. З огляду на наведене, постанову судді суду першої інстанції необхідно залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2024 року щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Повзло