Постанова 4818 № 624/660/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 серпня 2025 року м. Харків справа № 624/660/23 провадження № 22-ц/818/3951/25 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів колегії Пилипчук Н.П., Курила О.М. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Ковкіна Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 03 червня 2025 року у складі судді Богачової В.С.,- ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності, виділення зі спільного майна частки в натурі ОСОБА_1 - 5/6 частини 2-х земельних ділянок контур поля №5 земельних ділянок - № 236, 237 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка становить 6,8821 га, та 6,8703 га, з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310 в межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області. 27 травня 2025 року представник відповідача адвокат Ковкін О.В. через «Електронний суд» подав зустрічну позовну заяву в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третьої особи Приватного нотаріуса Красноградського районного нотаріального округу Харківської області Удовиченко С.О. про визнання права власності в порядку спадкування за законом. У прохальній частині зустрічного позову ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203724. Крім цього, просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203725. Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 03 червня 2025 року у прийнятті зустрічного позову відмовлено. Суд першоїі нстанції виходив з того, що позови містять різний зміст вимог, обставин, які підлягають доказуванню, а також їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. Так, спільний розгляд первісного позову і зустрічного позову, поданого відповідачем, призведе до затягування судового процесу, порушення права сторони на своєчасний, швидкий розгляд та вирішення справи, однак, це не позбавляє відповідача права звернутись до суду із зазначеним позовом в передбаченому законом порядку. В апеляційний скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апелянт посилається на те, що ухвала суду є незаконною, судом неповно встановлені обставини справи, неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що первісні та зустрічні позовні вимоги випливають з однакових за своєю правовою природою правовідносин, та пов`язані один з одним, об`єднання вищевказаних позовів в одне провадження та спільний розгляд є допустимим, оскільки, вимоги заявлені між тими самими сторонами і з однакових фактичних підстав та обставин, які підлягають доказуванню. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Згідно матеріалів оскарження ухвали в провадженні Кегичівського районного суду Харківської області з 31.07.2023 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок. Так, позивач звернувся до суду з позовом про припинення спільної часткової власності, виділення зі спільного майна частки в натурі ОСОБА_1 - 5/6 частини 2-х земельних ділянок контур поля №5 земельних ділянок - № 236, НОМЕР_1 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка становить 6,8821 га, та 6,8703 га, з кадастровими номерами 6323183000:01:000:0309 та 6323183000:01:000:0310 в межах Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області ( а.с. 52 53). У травні 2025 року ОСОБА_3 який діє в інтересах ОСОБА_2 засобом «Електронний суд» подав зустрічну позовну заяву в якій просив визнати право власності в порядку спадкування за законом за ОСОБА_2 1/6 частину земельної частки (паю) в розмірі 7,50 умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності спілки селян ім. Щорса, с. Нова Парафіївка, Кегичівського району, Харківської області, визначеного Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0203725. Згідно з ч. 1, 2ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Конструкція ч. 2ст. 193 ЦПКвказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. З матеріалів справи убачається, що предметом первісного позову є припинення режиму права спільної часткової власності та виділення в натурі часток земельних ділянок, які успадкував первісний позивач, а предметом зустрічного позову є визнання права власності в порядку спадкування за законом частини тих саме земельних ділянок, що просить виділити в натурі первісний позивач. Отже, первісні та зустрічні позовні вимоги випливають з спільного предмету, а саме одних і тих саме земельних ділянок, та за своєю правовою природою спори є пов`язаними один з одним. У первісному та зустрічному позові вимоги заявлені між тими самими сторонами і з однакових фактичних підстав та обставин, які підлягають доказуванню. Тому у разі прийняття судом зустрічної позовної заяви та задоволення її вимог судом, буде досягнута мета соновного та зустрічного позову, а саме вирішення претензії одночасно обох сторін. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повернення зустрічної позовної заяви, оскільки об`єднання вказаних позовів в одне провадження є доцільним. За правилами ст. п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустріного позову. Керуючись статтями 374,379,381,382 ЦПК України, апеляційнийсуд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Ковкіна Олександра Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Кегичівського районного суду Харківської області від 03 червня 2025 року скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскарженабезпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 29 серпня 2025року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді Н.П. Пилипчук О.М. Курило