Постанова Київський апеляційний суд № 939/2067/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 939/2067/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4807/2026Головуючий у суді першої інстанції - Герасименко М.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 березня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд в складі: суддя-доповідач Оніщук М.І., судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Бойком Сергієм Олександровичем, на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Бородянського районного суду Київської області із зустрічною позовною заявою про зменшення розміру аліментів. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 07.11.2025 відмовлено у прийнятті та повернуто зустрічну позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів (а.с. 14-15). В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що ОСОБА_2 в первісному позові просить збільшити щомісячний розмір аліментів, а ОСОБА_1 у зустрічному позові просить зменшити щомісячний розмір аліментів. За таких обставин вважає, що позовні вимоги про зменшення розміру аліментів стосуються одних і тих правовідносин, що і вимоги, які заявлені ОСОБА_2 , а тому їх одночасний розгляд є доцільним. Апелянт вважає, що у разі задоволення позову ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів в одному провадженні і у разі задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів в іншому провадженні виникне колізія у виконанні цих рішень суду (а.с. 18-21). Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась до Бородянського районного суду Київської області із позовною заявою про стягнення додаткових витрат на дитину, в якій просить суд: 1) стягнути одноразово з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1 397 622 грн. 13 коп., що складає половину від суми фактично понесених нею додаткових витрат; 2) стягувати щомісячно із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання малолітнього сина (придбання ліків від епілепсії), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 13 099 грн. 62 коп., починаючи з моменту подачі позову; 3) стягнути одноразово з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 додаткові витрати на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 835 778 грн. 00 коп., що складає половину від суми фінансування наперед додаткових витрат на проведення операцій та реабілітаційних заходів ОСОБА_4 . У межах розгляду даної справи, ОСОБА_1 звернувся до Бородянського районного суду Київської області із зустрічною позовною заявою про зменшення розміру аліментів, в якій просив: 1) зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу, виданого 24.06.2019 Бориспільським міськрайонним судом Київської області (справа № 359/3801/19) щодо стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з однієї третьої частки заробітку (доходу) до однієї четвертої частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; 2) зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2020 (справа № 359/11118/19) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання протягом усього часу проживання та догляду за дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є інвалідом з однієї шостої частини заробітку (доходу) до однієї дванадцятої частини заробітку (доходу) відповіача. Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 07.11.2025 відмовлено у прийнятті та повернуто зустрічну позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів (а.с. 14-15). Постановляючи ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, хоч і стосуються одних і тих же правовідносин, однак їх одночасний розгляд є недоцільним, оскільки обставини, які підлягають доказуванню у вказаних справах, є різними, а також їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, оскільки подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватися вимог ЦПК України щодо її подання. Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов`язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду. У постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У постанові від 18.12.2019 у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред`явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів). Конструкція ч. 2 ст. 193 ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин. Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У цій справі, ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з вимогами про стягнення додаткових витрат на дитину, а ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про зменшення розміру аліментів. Аліменти, за своєю суттю, це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 711/8561/16-ц, від 29.06.2022 у справі № 596/826/21-ц, від 14.08.2024 у справі № 760/4661/20). Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв`язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Отже, виходячи з аналізу статті 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв`язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. З наведеного слідує, що аліменти та додаткові витрати на дитину мають різну правову природу. Зокрема, аліменти призначені для забезпечення щоденних потреб (їжа, звичайний одяг), а додаткові витрати - це витрати, які обумовлені особливими обставинами (хвороба, розвиток особливого таланту). Водночас, у відповідності до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України. У пункті 23 постанови №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Пленум Верховного Суду України зазначив, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. У постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Отже, аналіз вищезазначених норм свідчить, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Особа, яка є платником аліментів, може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину, якщо змінилось матеріальне становище або сімейний стан платника або одержувача аліментів. Ураховуючи наведене вище, спільний розгляд первісного позову про стягнення додаткових витрат на дитину та зустрічного позову про зменшення розміру аліментів не є доцільним, оскільки, вимоги хоч і стосуються обов`язку того із батьків, який проживає окремо утримувати власних дітей, проте ці позови не пов`язані підставами позову та предметом їх доказування, а задоволення повністю або частково первісного позову не буде виключати повністю або частково задоволення зустрічного позову. Посилання апелянта на те, що у разі задоволення позову ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів в одному провадженні і у разі задоволення позову ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів в іншому провадженні виникне колізія у виконанні цих рішень суду, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки позивач звернулась до суду із вимогами про стягнення додаткових витрат на дитину, що є відмінним від вимог про збільшення розміру аліментів, які ОСОБА_2 у первісному позові не заявляла, а тому в разі наявності правових підстав для задоволення вимог про стягнення додаткових витрат на дитину та одночасного розгляду у межах іншого провадження позову батька дитини про зменшення розміру аліментів та наявності правових підстав для задоволення таких вимог, виконання судових рішень у межах вказаних проваджень не буде пов`язаним та не буде залежати один від одного. Колегія суддів звертає увагу, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовом можуть бути розглянуті в межах різних судових проваджень, а ОСОБА_1 не позбавлений можливості реалізувати своє право на судовий захист, шляхом звернення до суду із окремою позовною заявою. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що спільний розгляд первісного позову та зустрічного є недоцільним, оскільки обставини, які підлягають доказуванню у межах заявлених позовів є різними, а їх спільний розгляд може ускладнити вирішення справи. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а доводи апеляційної скарги вірних висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не вбачається. За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з тим, що в апеляційному порядку відповідачем оскаржувалась ухвала з процесуального питання, колегія суддів не вбачає підстав для розподілу судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, оскільки у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення по суті заявлених позовних вимог вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Відтак, вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, у межах даного апеляційного провадження, є передчасним. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені та в його інтересах адвокатом Бойком Сергієм Олександровичем - залишити без задоволення. Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року про повернення зустрічної позовної заяви по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на дитину - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду. Суддя-доповідач М.І. Оніщук Судді В.А. Шебуєва О.В. Кафідова