Постанова 4824 № 369/140/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №369/140/20 Головуючий у суді І інстанції: Пінкевич Н.С. провадження №22-ц/824/12018/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г., секретар судового засідання: Янчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року до суду першої інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2022 року за нововиявленими обставинами. Свої вимоги заявник мотивував тим, що рішенням суду задоволено позов частково та стягнено з нього заборгованість за внесками та платежами співвласників в розмірі 63 488,88 грн, інфляційні витрати в розмірі 8422,45 грн, три відсотки річних в розмірі 3 119,82 грн та судовий збір в розмірі 1632,85 грн. Після ухвалення рішення суду йому стало відомо, що судом при прийнятті рішення не було враховано те, що позивачем до позовної заяви не додані: акт рішення про управління будинком, відповідну технічну документацію щодо земельної ділянки та будинку, інформацію щодо забезпечення функціонування будинку ОСББ «Брест-Литовське». Ці документи мали вирішальне значення та стали б підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Тому рішення суду має бути переглянуте та скасоване. Просив суд першої інстанції скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 серпня 2022 року по справі 369/140/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСББ «Брест-Литовське» до ОСОБА_1 відмовити. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що оскаржувана ухвала прийнята без урахування нових істотних обставин, які не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі апелянту на час розгляду справи. Такими новими істотними обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі апелянту на час розгляду справи, насамперед є: 1) обставини незаконного розпоряджання і використання юридичною особою з ОСББ «Брест-Литовське» спільнот з майна, відповідно до п. 2 абз. 1 ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 № 2866-ІІІ; 2) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення про передачу всіх функцій з управління Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Брест- Литовське» відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII; 3) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення про забезпечення Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Брест-Литовське» утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку шляхом самозабезпечення відповідно до ч. 1 абз. 1 ст. 22 ЗУ «Про ОСББ»; 4) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення, про запровадження (наявність) для фінансування самозабезпечення відповідних внесків і платежів та їхньої сплати на банківський рахунок ОСББ «Брест-Литовське» згідно з абз. 6 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про ОСББ» замість наявних відповідно до ч. 2 ст. 2 та ст.7 і ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та ч. 2 ст. 2, ст. 7 і ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 №2189-VIІI цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги; 5) обставини прийняття або неприйняття співвласниками чи загальними зборам а об`єднання рішення про перелік відповідних внесків і платежів в ОСББ «Брест- Литовське» згідно з абз. 7 ч. 9 ст. 10 ЗУ «Про ОСББ»; 6) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення про те, що ОСББ «Брест-Литовське» відповідно до ч. 3 абз. 1 ст. 22 ЗУ «Про ОСББ» є колективним споживачем, який в інтересах співвласників укладає договори про надання комунальних послуг (ч. 9 ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»), але не надає такі послуги (ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»); 7) обставини наявності або відсутності в ОСББ «Брест-Литовське» колективних договорів про надання комунальних послуг, які відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 та ст. 12 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» укладаються з виконавцями комунальних послуг виключно за рішенням співвласників; 8) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення про створенні Фонду фінансування проекту реконструкції електромереж; 9) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення про запровадження внеску в Фонд фінансування проекту реконструкції електромереж; 10) обставини прийняття або неприйняття співвласниками рішення про те, що у разі несвоєчасної сплати співвласниками внесків і платежів на рахунок ОСББ «Брест-Литовське», в тому числі і внеску в Фонд фінансування проекту реконструкції електромереж, такі співвласники мають заборгованість перед цим об`єднанням та сплачують останньому інфляційні втрати і три відсотки річних; 11) обставини наявності або відсутності в ОСББ «Брест-Литовське» обов`язкової технічної документації на багатоквартирний будинок відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», п. 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництві та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 і Наказу Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок» від 17.07.2018 № 176; 12) обставини дотримання або порушення судом першої інстанції норі і процесуального права через належну чи неналежну оцінку ним зібраних у справі докази, що не підтверджують/непідтверджують обставини, на основі яких винесено ухвалу, та які спричинили правильне/неправильне застосування судом норм матеріального права; 13 червня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСББ «Брест-Литовське» - Жорової Наталії Валентинівни, просила залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2024 року. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги представник позивача вказував на те, що апеляційна скарга зводиться до заперечення відповідача свого зобов`язання сплачувати внески ОСББ і комунальні платежі з таких підстав: відсутність індивідуальних договорів; нібито відсутність легітимності зборів або рішень ОСББ; твердження, що ОСББ не мало права виставляти рахунки; посилання на статті ЦК України про право власності та заборону свавільного втручання; неправомірність формування деяких цільових фондів. Позивач вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити, а оскаржувану ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області залишити без змін, оскільки ані заява про перегляд за нововиявленими обставинами не таких нововиявлених обставин у розумінні ст. 423 ЦПК України. 26 серпня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Мачульного О.І., в якій просив суд розглядати справу за його відсутності. Водночас наголосив на тому, рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/20/22 від 14.12.2023 року, повний текст якого було виготовлено 13.08.2025 року, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСББ «Брест-Литовське» про визнання недійсними рішення загальних зборів за 2018 рік - задоволено частково та визнано недійсним і скасовано пункт 10.1 рішення загальних зборів ОСББ «Брест-Литовське», що оформлене протоколом № б/н від 16.12.2018 року, яким було визначено, що об`єднання виступає колективним споживачем від імені співвласників. Зазначав, що вказані обставини не були відомі на час розгляду справи № 369/140/20 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, а тому за змістом ст. 423 ЦПК України мають ознаки нововиявлених обставин, які не були враховані судом першої інстанції під час винесення оскаржуваної ухвали, і в такому разі є підстави для повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що зазначені заявником факти не мають ознаки нововиявлених обставин, оскільки вони існували на час розгляду даної справи, всі докази, які мають значення для справи, були дослідженні судами під час її розгляду, були відомі сторонам у справі, а також не спростовують факти, які було покладено в основу рішення й взагалі жодним чином не впливають на рішення судів у цій справі, а фактично зводяться до незгоди заявника з прийнятими судовими рішеннями у цій справі. Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до ч. 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року (справа № 752/4995/17) зазначила, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення (пункт 1 роз`яснень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами»). ОСОБА_1 просить переглянути ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03.12.2024 року за нововиявленими обставинами з підстав, що передбачені пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи). При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд має виходити з визначених частиною 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у ст.ст. 424, 426 ЦПК України. Судове рішення не може переглядатися у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а також, якщо обставини, визначені частиною 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Тобто, відсутня законодавчо передбачена підстава для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, як встановлення нових обставин. Згідно з роз`ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення, суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч.2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи. Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд може відмовити у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. Спір, який розглядався у справі № 369/140/20 стосується обов`язку ОСОБА_1 , як співвласника багатоквартирного будинку сплачувати внески та платежі, передбачені Законом України «Про ОСББ» та Статутом ОСББ «Брест-Литовське». Порядок затвердження внесків та суми заборгованості відповідача були перевірені судом першої та апеляційної інстанцій. Звертаючись з заявою про перегляд рішення суду першої інстанції у справі 369/140/20 за нововиявленими обставинами, ОСОБА_1 посилався на те, що при вирішенні справи судом не було враховано те, що позивачем до позовної заяви не додано такі документи: акт рішення про управління будинком; відповідну технічну документацію щодо земельної ділянки та будинку; інформацію щодо забезпечення функціонування будинку ОСББ «Брест-Литовське». Обставини, на які посилається заявник, не входять до предмета доказування у справі про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати внесків на утримання будинку, тому вони не можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки сторін. До того ж, обставини зазначені заявником були відомі сторонам на час розгляду справи в суді першої інстанції, внаслідок чого ці обставини не можуть бути визнані нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, не спростовують факти, покладені в основу судового рішення, і ці обставини не можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, та ґрунтуються на переоцінці доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що обставини, на які посилається заявниця, не є нововиявленими, тому підстав для задоволення її заяви немає. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування по доводам апеляційної скарги немає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 376 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено «29» серпня 2025 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді Є.В. Болотов С.Г. Музичко