Постанова 4854 № 420/21148/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 серпня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/21148/25 Перша інстанція: суддя Потоцька Н.В., повний текст судового рішення складено 02.07.2025, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, за участю третьої особи - Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу про анулювання паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди,- В С Т А Н О В И В: 01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.05.2025 за №01-08/1291 про анулювання паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди від 04.10.2019 №01-08/1291 за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д. Разом із позовною заявою ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» подало заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони третій особі у справі - Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради або залученим третьою особою суб`єктам господарювання вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д. В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилався на те, що оскаржуваний наказ від 26.05.2025 ґрунтується на висновку від 16.05.2025, який не містить відомостей про конкретні документи, які були надані позивачем та які містять недостовірні дані. Звертав позивач увагу на те, що оскаржуваний наказ містить посилання на п. 9.8 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, який містить вісім підстав для анулювання паспорту прив`язки, та на п. 2.26 наказу міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», який містить три підстави для анулювання паспорту прив`язки. Проте, оскаржуваний наказ не містить конкретизації щодо підстав для анулювання паспорту прив`язки. Також позивач вказував, що отримав лист від 29.05.2025 про розірвання з 10.06.2025 в односторонньому порядку договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Пізніше позивач отримав припис від 17.06.2025 про демонтаж тимчасової споруди та акт обстеження від 16.06.2025. Посилаючись на недотримання відповідачем критеріїв обґрунтованості (відсутність мотивів із конкретною наведеними нормами права) при прийнятті оскаржуваного рішення, позивач вказував, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або навіть унеможливити ефективних захист порушеного права у зв`язку із можливим демонтажем тимчасової споруди внаслідок прийняття оскаржуваного наказу. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду 02.07.2025 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради або залученим Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради суб`єктам господарювання вчиняти дії щодо демонтажу об`єкта, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо неспівмірності заявлених заходів забезпечення позову та щодо відсутності фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, не відповідають обставинам, що мають значення для правильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову. Так, апелянт вказує, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Проте, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що наявність припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди, який є наслідком прийняття оскаржуваного наказу, не свідчить про наявність небезпеки заподіяння шкоди для прав та інтересів позивача. Також апелянт вказує, що відмова у забезпеченні позову може призвести до проведення демонтажу тимчасової споруди, внаслідок чого позивач змушений буде відшкодувати витрати із метою повернення тимчасової споруди після демонтажу, або ініціювати нове судове провадження із метою оскарження таких витрат, що також нерозривно пов`язано із необхідністю перенесення судових витрат у новому судовому провадженні. Вказує апелянт і на те, що споруда може бути демонтована до винесення рішення по суті справи та, відповідно, здійснення підприємницької діяльності на такий період часу буде неможливим, наслідком чого стане шкода у вигляді упущеної вигоди. Оскільки встановлення ТС вимагає залучення третіх осіб із метою отримання платних послуг щодо встановлення ТС, зокрема, проте не виключно, послуг щодо перевезення, розвантаження, встановлення, забезпечення функціонування технічних приладів і т.д. відповідно, апелянт вказує, що у разі задоволення позову без вжиття заходів забезпечення позову, він змушений буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення свого становища, яке існувало до порушення, тобто у випадку встановлення ТС після демонтажу. Помилковими вважає апелянт і висновки суду першої інстанції щодо неспівмірності, оскільки у разі вжиття заходів забезпечення позову ні відповідач, ні третя особа не понесуть негативних наслідків, але у протилежному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до негативних наслідків для позивача. Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що предметом спору в цій справі є наказ Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради від 26.05.2025 №01-08/1291, яким анулюваний паспорт прив`язки пересувної тимчасової споруди (загальна площа твердого покриття 2,73 кв.м.) від 04.10.2019 №01-08/1291, за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д, виданий ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП». Також за цим наказом дія паспорту прив`язки припиняється через десять днів з дня прийняття рішення про анулювання. Пунктом 2 оскаржуваного наказу визначити повідомити Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про анулювання паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди. Оскаржуваний наказ прийнятий на підставі п. 2.26 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», п. 9.8 Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI, та на підставі висновків Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради від 16.05.2025 №04-11/547 щодо анулювання паспорта прив`язки пересувної тимчасової споруди. За змістом висновку від 16.05.2025 №04-11/547, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради підтверджує можливість анулювання паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди №01-08/1291 від 04.10.2019, відповідно до п. 9.8 додатку до Правил розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Одесі, затверджених рішенням Одеської міської ради від 09.10.2013 №3961-VI, - на підставі випадку встановлення факту надання в заяві та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації по договору ТС-1306/19 від 10.10.2019. Також, посилаючись на оскаржуваний в цій справі наказ, як на підставу для розірвання в односторонньому порядку договору, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради листом від 29.05.2025 повідомило позивача про дострокове припинення з 10.06.2025 дії договору на право тимчасового користування місцями для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності №ТС-1306/19 від 10.10.2019. 16.06.2025 Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради був складений акт обстеження тимчасової споруди №141327, за змістом якого встановлено, що пересувна тимчасова споруда за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д, розміщена без паспорту прив`язки та договору (договір розірвано в односторонньому порядку 10.06.2025). 17.06.2025 Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради, посилаючись на акт обстеження тимчасової споруди №141327 від 16.06.2025, видало припис №141328, яким ТОВ «АТЛАНТ СИ-ГРУП» зобов`язане у строк до десяти днів з дня вручення припису надати до Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відповідні пояснення, зауваження чи інші відомості та/або власними силами і коштом здійснити демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д. Також у приписі зазначено, що у разі невиконання припису демонтаж буде здійснено Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради бюджетним коштом на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради з наступним відшкодуванням коштів за демонтаж, перевезення та зберігання демонтованої тимчасової споруди. Містить припис інформацію щодо можливості його оскарження у порядку, передбаченому чинним законодавством, що не перешкоджає вчиненню Управлінням розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради відповідних процесуальних дій. Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Також суд першої інстанції не виявив фактів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача. А обставини справи, на думку суду першої інстанції, свідчать, що заходи забезпечення позову, про які просить заявник є неспівмірними. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Суд за заявою учасника справи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (ч. 1 ст. 150 КАС України). Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Колегія суддів зазначає, що оскільки предметом спору є наказ про анулювання паспорту прив`язки пересувної тимчасової споруди, спірні правовідносини виникли у сфері публічно-владних повноважень між органам місцевого самоврядування та суб`єктом господарювання з питань розміщення та експлуатації тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як підтверджено матеріалами апеляційного перегляду, на підставі оскаржуваного в цій справі наказу відповідачем та третьою особою були вчинені дії, спрямовані на припинення позивачем провадження підприємницької діяльності з використанням пересувної тимчасової споруди, за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, невжиття заходів забезпечення позову в цій справі дійсно може істотно ускладнити ефективний захист права позивача за захистом, якого він звернувся із цим позовом, адже, у разі задоволення позову, скасування оскаржуваного наказу не буде ефективним способом захисту порушеного права за наявності при цьому демонтажу тимчасової споруди. Спосіб забезпечення позову, який позивач просив вжити, стосується заборони вчиняти конкретні дії (дії щодо демонтажу об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ). Заборона адресована третій особі в цій справі, яка має право вчиняти, та в основу виникнення такого права у третьої особи покладний саме оскаржуваний в цій справі наказ. Щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими вимогами, то колегія суддів вважає, що вони є співмірними, оскільки оскаржуваний наказ покладений в основу усіх подальших дій суб`єктів владних повноважень (відповідача та третьої особи). Вжиття саме такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти дії щодо демонтажу тимчасової споруди, не призведе до збитків сторін, як правильно зазначає апелянт. За наведених обставин, апеляційний суд встановив помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Водночас, апеляційний суд зазначає, що забезпечення позову має відбуватись шляхом заборони саме Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради вчиняти дії спрямовані на демонтаж об`єкта, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, необхідних для правильного вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 150, 154, 242, 294, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» - задовольнити, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАНТ СИ-ГРУП» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково. Заборони Управлінню розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради до набрання законної сили судовим рішення по суті спору в цій справі вчиняти дії? спрямовані на демонтаж пересувної тимчасової споруди, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Косовська, 2/Д. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька