Постанова 4854 № 420/26183/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26183/25 Категорія:109010000 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту:08.08.2025р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України, розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року у справі за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення та вимоги В С Т А Н О В И Л А : У серпні 2025 року Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" (далі УДП "Укрінтеравтосервіс") звернулося до суду з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі ВК ОМР), Управління розвитку споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради (далі УРПР ЗПС ОМР) про: - визнання протиправним та скасувати рішення ВК ОМР №651 від 19 червня 2025 року "Про демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, встановлених УДП "Укрінтеравтосервіс""; - визнання протиправним та скасування вимоги (припис) УРПР ЗПС ОМР про демонтаж тимчасової споруди від 24 червня 2025 року №141559; - стягнення на користь УДП "Укрінтеравтосервіс" за рахунок бюджетних асигнувань ВК ОМР сплачений судовий збір. Разом з позовом позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (вхід. №81211/25), в якій заявник просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову, у такий спосіб: - зупинити дію рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №651 від 19.06.2025 "Про демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, встановлених Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів УДП "Укрінтеравтосервіс" до набрання рішенням суду у цій справі законної сили. В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, що 03 липня 2025 року отримано від УРПР ЗПС ОМР Вимогу (припис) від 24 червня 2025 року №141559, про необхідність демонтажу тимчасових споруд за адресою м. Одеса, вул. Одарія,

2. До Вимоги було долучено сканкопiю Рішення ВК ОМР №651 від 19 червня 2025 року "Про демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, встановлених УДП "Укрінтеравтосервіс". Згiдно Вимоги, УДП повідомлено, що на виконання рішення ВК ОМР вiд 19 червня 2025 року №651 тимчасовi споруди у кiлькостi 16 одиниць, якi знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Одарiя, 2, пiдлягають демонтажу. У зв`язку з цим УДП "Укрінтеравтосервіс" необхiдно у строк до 01 липня 2025 року власними силами i коштом здiйснити демонтаж тимчасових споруд, якi знаходяться за вищевказаною адресою. Попереджено, що у випадку невиконання цiєї Вимоги демонтаж буде здiйснено Управлiнням бюджетним коштом з наступним вiдшкодуванням коштiв за демонтаж, перевезення та зберiгання демонтованої тимчасовоi споруди. 01 серпня 2025 року на територiю Фiлiї "Укрiнтеравтосервiс-Одеса" за адресою: м. Одеса, вул. Одарiя, 2 прибули представники УРПР ЗПС ОМР iз представниками та технiкою невстановленої органiзацiї та демонтували один з павiльйонiв. Другий павiльйон було демонтовано 04 серпня 2025 року. В той же час, УРПР ЗПС ОМР станом на день подання позову не надано УДП "Укрінтеравтосервіс" чи його Фiлiї копiї договору iз господарюючим суб`єктом про проведення робiт з демонтажу тимчасових споруд та актів про демонтаж. Позивач вважав, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить eфeктивний захист і поновлення прав та інтересів позивача у випадку задоволення позову, оскiльки виникне необхiднiсть повторного звернення до суду, на цей раз вже про зобов`язання органу мiсцевого самоврядування про повернення тимчасових споруд (павiльйонiв), демонтованих вiдповідно до рiшення Виконавчого комітету Одеської міської ради ради та встановлення в тому виглядi, в якому цi тимчасовi спорули (павiльйони) iснували до демонтажу. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року в задоволенні заяви УДП "Укрінтеравтосервіс" про вжиття заходів забезпечення позову (вхід. №81211/25 від 07 серпня 2025 року) відмовлено. В апеляційній скарзі УДП "Укрінтеравтосервіс" ставиться питання про скасування судового рішення (ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року) в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги: - забезпечення позову шляхом зупинення дії зокрема індивідуального рішення органу місцевого самоврядування відповідає предмету адміністративного позову та водночас вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, тому суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку, що вимога позивача в частині зупинення дії оскаржуваного рішення ВК ОМР №651 від 19 червня 2025 року є необґрунтованою, оскільки судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті. При цьому позивачем у заяві про забезпечення позову вказано, що забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб жодним чином не вказує на протиправність спірного рішення ВК ОМР та не свідчить про фактичне вирішення спору по суті, оскільки забезпечення позову жодним чином не буде впливати на обов`язок позивача демонтувати павільйони самостійно чи не чинити перешкод відповідачам у їх демонтажу, якщо у задоволенні позовних вимог буде відмовлено; - відповідно до ч.4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, що зазначено також у рішенні ВК ОМР№651 від 19 червня 2025 року. Крім того, оскільки позивач звернувся до суду з немайновими позовними вимогами, рішення про задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то має застосовуватися та досліджуватися чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду; - 01 серпня 2025 року на територiю Фiлiї "Укрiнтеравтосервiс-Одеса" за адресою: м. Одеса, вул. Одарiя, 2 прибули представники УРПР ЗПС ОМР iз представниками та технiкою невстановленої органiзацiї та демонтували один з павiльйонiв. Другий павiльйон було демонтовано 04 серпня 2025 року. В той же час, УРПР ЗПС ОМР станом на день подання позову не надано УДП "Укрінтеравтосервіс" чи його Фiлiї копiї договору iз господарюючим суб`єктом про проведення робiт з демонтажу тимчасових споруд та актів про демонтаж. У відзиві ВК ОМР на апеляційну скаргу вказується, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УДП "Укрінтеравтосервіс", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, виходив з того, що тільки під час розгляду справи суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Суд першої інстанції зазначив, що у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст. 150 КАС України. Окрім того, суд першої інстанції вважав за необхідне звернути увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Таким чином, оскільки вимоги заявника не відповідають вищезазначеним критеріям та принципам інституту забезпечення позову, суд першої інстанції вважає що відсутні правові підстави для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 150, 151 КАС України. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного. Відповідно ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Положеннями ч.1 ст. 151 КАС України визначені види забезпечення позову, а саме: 1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) заборона відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановлення обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Згідно ч.2 ст. 151 КАС України - суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Колегія суддів зазначає, що зазначені підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. Таким чином, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Разом з цим, заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадку, коли захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Тому, підставами для забезпечення позову є очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість або значне ускладнення захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову, очевидна протиправність рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи заявника переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову. Таким чином, при подачі заяви про забезпечення позову заявником необхідно чітко обґрунтувати які саме права порушено та яким чином засоби забезпечення позову захистять права позивача на час розгляду справи. Як встановлено судом першої інстанції 03 липня 2025 року отримано від УРПР ЗПС ОМР Вимогу (припис) від 24 червня 2025 року №141559, про необхідність демонтажу тимчасових споруд за адресою м. Одеса, вул. Одарія,

2. До Вимоги було долучено сканкопiю рiшення ВК ОМР №651 від 19 червня 2025 року "Про демонтаж тимчасових споруд, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Одарія, 2, встановлених УДП "Укрінтеравтосервіс". Колегія суддів погоджується з посиланням суду першої інстанції на те, що у разі забезпечення даного позову шляхом зупинення дії рішення ВК ОМР №651 до набрання рішенням суду у цій справі законної сили, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні обставини, які свідчать, що позов може виявитися неефективним без забезпечення. За таких обставин, колегія суддів констатує відсутність передбачених ч.2 ст. 150 КАС України підстав для задоволення заяви УДП "Укрінтеравтосервіс" про застосування засобів забезпечення позову. Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини спірного питання та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 вересня 2025 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.