Постанова Київський апеляційний суд № 761/12521/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 761/12521/25 Головуючий у суді І інстанції Пономаренко Н.В. Провадження № 22-ц/824/13133/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 серпня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У березні 2025 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі -АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до громадянина Грузії - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за договором надання банківських послуг. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 червня 2025 рокупозовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав неналежного усунення ним недоліків цієї заяви, визначених в ухвалі від 01 квітня 2025 року, а саме не вказано адресу місця проживання чи перебування відповідача із зазначенням міста, будинку та квартири. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач в особі представника за довіреністю - адвоката Рури Н.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з підстав порушення районним судом норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху 16 квітня 2025 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача було подано клопотання про усунення недоліків разом із новою редакцією позовної заяви. Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач повідомив суд, що при укладанні кредитного договору відповідач зазначив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та відомості щодо іншого місця реєстрації або перебування відповідача у банка відсутні. Отже, звертаючись до суду з позовом та усуваючи недоліки у строк, визначений ухвалою суду, позивачем була вказана відома адреса місця проживання відповідача із зазначенням міста, вулиці та будинку, яка зазначена останнім в анкеті належної перевірки клієнта - фізичної особи від 27 жовтня 2023 року, заяві про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил надання послуги «Картка для виплат» від 06 червня 2022 року. Проте, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції не дослідив надані позивачем докази та помилково не застосував положення частин шостої, десятої статті 187 ЦПК України, згідно яких за відсутності відомостей про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 суд мав відкрити провадження у справі з подальшим викликом відповідача через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. За таких обставин АТ КБ «ПриватБанк» вважає, що судом першої інстанції безпідставно повернуто позовну заяву позивачеві через неусунення недоліків позовної заяви, обмеживши його право на звернення до суду та переклавши обов`язок на позивача щодо розшуку відповідача. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що в силу вимог частини третьої статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Згідно із частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач належним чином не усунув визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки, а саме не вказав адресу місця проживання чи перебування відповідача із зазначенням міста, будинку та квартири, а лише зазначив адресу: АДРЕСА_2 , і виклав вимоги статті 187 ЦПК України щодо звернення суду до відповідних органів щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. Відповідно до відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 02 червня 2025 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться, а тому позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 01 квітня 2025 року у повному обсязі. Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне. Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 4 ЦПК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Водночас потрібно враховувати, що право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур. Процесуальні вимоги до змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України. Відповідно до частини першої вказаної статті у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частиною третьою статті 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2). У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті 175 ЦПК України). Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (абзац 1 частини першої статті 185 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху, як й інші судові рішення, має бути якісною, чіткою, зрозумілою стороні, якій запропоновано усунути недоліки позовної заяви (правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 215/1484/20, від 24 травня 2023 року в справі № 757/31644/21-ц). Згідно із частиною третьою статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до громадянина Грузії - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за договором надання банківських послуг. Обґрунтовуючи дотримання правил територіальної підсудності, позивач посилався на положення частини дев`ятої статті 28 ЦПК України та зазначив у позові, що при укладені кредитного договору відповідач повідомив, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відтак ця позовна заява пред`явлена за останнім відомим місцем проживання (перебування) відповідача. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 01 квітня 2025 року суд першої інстанції вказав, що всупереч пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві взагалі не зазначено даних щодо відповідача, окрім неповної адреси без номера квартири, хоча будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є багатоповерховим, а тому з метою виконання недоліків позивачу необхідну вказати повну адресу місця проживання чи перебування відповідача із зазначенням квартири. 16 квітня 2025 року позивач направив до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд»клопотання про усунення недоліків разом із новою редакцією позовної заяви, в якій зазначив всі відомі йому особисті дані ОСОБА_1 (ОСОБА_2 ), а також останню відому йому адресу місця проживання (перебування) відповідача: АДРЕСА_1 . Суд першої інстанції на підставі отриманих в порядку статті 187 ЦПК України відомостей встановив, що місце проживання ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться. У зв`язку з наведеним суд вважав, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху у повному обсязі, адже не вказано адресу місця проживання чи перебування відповідача із зазначенням міста, будинку та квартири. Колегія суддів вважає, що повернення позовної заяви позивачу з наведених вище підстав є неприйнятним на стадії вирішення питання про відкриття провадженні у справі. Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті. За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим, законодавець визначив підсудність справ за вибором позивача, зокрема частина дев`ята статті 28 ЦПК України передбачає, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Як передбачено частинами шостою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваному судовому рішенні підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Пред`являючи позов про стягнення заборгованості та усуваючи його недоліки, АТ КБ «ПриватБанк» була вказана відома йому адреса місця проживання ОСОБА_1 із зазначенням міста, вулиці та будинку, яка у свою чергу зазначена останнім в анкеті належної перевірки клієнта - фізичної особи від 27 жовтня 2023 року, заяві про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та правил надання послуги «Картка для виплат» від 06 червня 2022 року. Відповідно до відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області, отриманої 02 червня 2025 року на запит суду, місце проживання ОСОБА_1 зареєстрованим не значиться. Таким чином, отримавши інформацію, яка не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, суд першої інстанції повинен був вирішити питання про відкриття провадження у справі, а не повертати позовну заяву позивачу з підстав того, що ним не зазначену повну (іншу) адресу місця проживання чи перебування відповідача із зазначенням номера квартири. Враховуючи наведене, оскільки останнім відомим позивачу місцем проживання (перебування) відповідача є адреса: АДРЕСА_1 , що за територіальною підсудністю відноситься до юрисдикції Шевченківського районного суду м. Києва, суд першої інстанції у порушення вимог частини дев`ятої статті 28 та частини десятої статті 187 ЦПК України безпідставно визнав неподаною і повернув позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк». Наведене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 18 березня 2021 року в справі № 207/1186/20 (провадження № 61-18152св20) та від 15 квітня 2020 року в справі № 569/2295/19 20 (провадження № 61-14212св19). В силу вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, висновки суду першої інстанції, зазначені в оскаржуваній ухвалі про невиконання позивачем вимог ухвали про залишення без руху його позовної заяви не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на звернення в судовому порядку за захистом порушених прав та інтересів, як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд приходить до висновку, що в суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав визнавати неподаною та повертати позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк», йому належним чином не було забезпечено реалізацію права на доступ до правосуддя, а тому оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а висновок суду щодо повернення позовної заяви є необґрунтованим та не відповідає нормам діючого законодавства, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відповідності до положень статей 141, 382 ЦПК України питання розподілу судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції не вирішується, оскільки спір по суті позовних вимог не розглядається. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 02 червня 2025 року скасувати, справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостінаправити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 серпня 2025 року. Судді: С.А. Голуб Т.А. Слюсар Д.О. Таргоній