Постанова 4801 № 126/2389/22

Справа № 126/2389/22 Провадження № 22-ц/801/566/2023 Категорія: 61 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуцол В. І. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2023 рокуСправа № 126/2389/22м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя доповідач), суддів: Берегового О. Ю., Якименко М. М., учасники справи: позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1 , позивач ОСОБА_2 , відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 09 січня 2023 року, постановлену у складі судді Гуцола В. І. у місті Бершадь, дата складання повного тексту ухвали відповідає даті її прийняття, в с т а н о в и в : У листопаді 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Бершадського районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна. Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2022 року позовну заяву було залишено без руху через те, що у позовній заяві позивачі вказали місце проживання відповідачки ОСОБА_4 , яке не підтвердилося згідно відповіді на запит суду до відділу державної реєстрації Пирятинської міської ради Полтавської області. У зв`язку із порушенням вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, позивачам було надано строк для усунення недоліків. 09 січня 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали уточнену позовну заяву, вказавши, що зазначена у ній адреса проживання ОСОБА_4 є останньою, що їм відома. Ухвалою від 09 січня 2023 року Бершадський районний суд Вінницької області визнав неподаною і повернув позивачам позовну заяву через не виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій зазначила, що суд першої інстанції залишив позовну заяву без руху та повернув її позивачам із надуманих підстав, адже як у позовній заяві, поданій вперше, так і в уточненій позовній заяві вони зазначили останнє відоме місце проживання ОСОБА_4 . Відсутність відомостей про реєстрацію за вказаною ними адресою не свідчить про те, що відповідачка за нею не проживає. Окрім того цією обставиною не порушуються правила підсудності, оскільки позов стосується поділу нерухомого майна, яке знаходиться в межах юрисдикції Бершадського районного суду Вінницької області, тому справа підлягає розгляду саме у цьому суді. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшов. Справа розглядається в порядку частини першої статті 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала не відповідає вказаним вимогам закону. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Як видно із матеріалів справи, 30 листопада 2022 року позивачі звернулися до Бершадського районного суду Вінницької області із позовом про поділ спадкового майна, адресою відповідачки ОСОБА_4 вказали АДРЕСА_1 (а. с. 2-7). Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 16 січня 2022 року (а. с. 15) позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України, а саме: в позовній заяві зазначено місце проживання ОСОБА_4 , яка за вказаною адресою не зареєстрована відповідно до довідки Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області № П 26310/05-11 від 09 грудня 2022 року (а. с. 14). 09 січня 2023 року позивачі подали до суду уточнену позовну заяву, вказавши, що зазначена адреса ОСОБА_4 є останнім відомим їм місцем її проживання (а. с. 19-21). Постановляючи оскаржувану ухвалу від 09 січня 2023 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачі не усунули визначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки, а саме: в порушення вимог пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України не надали виправлену редакцію позовної заяви з актуальною адресою місця проживання/перебування відповідача. Однак із такими висновками суду колегія суддів погодитися не може. Так, процесуальні вимоги до змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. Згідно із положеннями частини першої - третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Як передбачено частинами шостою, восьмою-десятою статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що єдиним наслідком неможливості встановити місце проживання (перебування) фізичної особи є спеціальний порядок її виклику до суду, а не залишення позову без руху та повернення позовної заяви позивачеві. Подаючи уточнену позовну заяву, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили, що їм невідоме нинішнє місце проживання відповідачки ОСОБА_4 , тому вказали останнє відоме місце її проживання за адресою АДРЕСА_1 . Як видно із довідки Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області № П 26310/05-11 від 09 грудня 2022 року у реєстрі Пирятинської міської територіальної громади дані про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 відсутні (а. с. 14). Таким чином, отримавши інформацію, яка не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача, суд першої інстанції повинен був вирішити питання про відкриття провадження у справі, а не повертати її позивачам. Також апеляційний суд звертає увагу, що за правилами виключної підсудності відповідно до частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. В справі що розглядається позивачами заявлено вимогу про поділ спадкового майна, а саме чотирьох земельних ділянок, які знаходяться на території Яланецької сільської ради, яка входить до Бершадської міської громади Гайсинського району Вінницької області, на яку поширюється територіальна юрисдикція Бершадського районного суду Вінницької області Отже, у суду першої інстанції не було обґрунтованих підстав залишати позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без руху та в подальшому визнавати її неподаною і повертати, що стало перешкодою позивачам в реалізації права на доступ до правосуддя. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, відтак відповідно до положень статті 379 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Бершадського районного суду Вінницької області від 09 січня 2023 року скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про поділ спадкового майна направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Т. М. Шемета Судді: О. Ю. Береговий М. М. Якименко