Постанова 4817 № 607/880/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/880/25Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/817/764/25 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 серпня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., розглянувши у письмовому провадженні, без виклику сторін, цивільну справу № 607/880/25 за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал", інтереси якого представляє Осадча Тетяна Сергіївна, на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2025 року, ухваленого суддею Стельмащуком П.Я., у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: у січні 2025 року ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100739085 від 28.03.2023 у розмірі 19956 грн. В обґрунтування позову посилаються на те, що 28.03.2023 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 100739085, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит 5000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій. 27.07.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т. Відповідно до умов даного договору ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100739085. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого сума заборгованості становить 19956 грн., з яких: 4650 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 14356 грн - прострочена заборгованість за відсотками; 950 грн - прострочена заборгованість за комісією. Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2025 року у задоволені позову відмовлено. В апеляційній скарзі представник ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" - Осадча Т.С. просить скасувати заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2025 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги представник заявника зазначила, що згідно з п. 4.3. Правил ТОВ «Мілоан», що розміщені на сайті https://miloan.ua, подаючи Заяву за кредитним продуктом, що передбачає надання кредиту шляхом переказу суми кредиту на картковий рахунок, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така банківська картка не була зареєстрована заявником у особистому кабінеті раніше. ТОВ «Мілоан» здійснює верифікацію доданої позичальником банківської картки. Для цього заявнику пропонується зробити відповідну перевірочну операцію по карті. У призначенні такої операції міститься код верифікації картки, який Заявник має ввести на Веб-сайті Товариства у тому разі, якщо в процесі здійснення перевірочної операції не застосовувалася технологія 3DSecure (введення відповідного коду з SMS- повідомлення на веб-сторінці банку-емітенту платіжної картки). Таким чином, ТОВ «Мілоан» перевіряє, що банківська картка активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком. Якщо перевірочну операцію по карті здійснено з блокуванням суми 1 гривня на картковому рахунку, після верифікації картки, таке блокування скасовується. Дізнатися код верифікації картки заявник може наступними способами: (1) у електронному (SMS) повідомленні про операцію, якщо банк, що емітував картку, надсилає повідомлення про операції по карті: (2) через інтернет-банк, переглянувши операції по карті; (3) зателефонувавши до служби підтримки банку, що емітував картку. Відповідно до п. 4.4 Правил ТОВ «Мілоан», не отримує реквізитів банківської карти (повний номер, строк дії картки та CVV код). Для платіжних операцій по картах Товариством використовуються відповідні сертифіковані платіжними системам Visa та MasterCard сервіси (пункт 4.4 Правил). Позичальник самостійно вводить повний номер карти в будь-якій обраній платіжній системі та необхідні реквізити, після введення вказаних даних позичальник пройшов верифікацію банком, що обслуговує власника картки. Захист реквізитів карт у базі даних таких сервісів відповідає міжнародному стандарту PCI DSS. Тому, відповідно до наведеного, факт надання грошових коштів підтверджений в повному обсязі, а платіжне доручення за № 61862980 є належним доказом для підтвердження платежу та доведення права вимоги позивача. У Кредитному договору № 100739085 від 28.03.2023 року зазначено, що позичальник не повинен сплачувати на користь кредитодавця будь-які платежі не передбачені цим договором. Вказані в цьому договорі розміри комісій, процентів та будь-яких інших винагород кредитодавця не можуть бути збільшені кредитодавцем без згоди позичальника. Дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 100739085 від 28.03.2023 року, що є підтвердженням того, що позичальник надає свою згоду на укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства та є невід`ємною частиною договору. Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося. Відповідно до чинного законодавства усі дії ТзОВ "ФК "Кредит Капітал" є правомірними, оскільки у своєму позові позивач не має наміру стягнути з відповідача штраф, санкції чи пеню, а лише тіло кредиту, прострочену заборгованість за сумою відсотків та прострочену заборгованість за комісією. Дані вимоги є в межах чинного законодавства і не є порушенням відповідно до вище наведеного. Відзив на апеляційну скаргу представника ТзОВ "Фінансова компанія "Кредит Капітал" - Осадчої Т.С. до суду апеляційної інстанції не поступав. Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Судом встановлено, що 28.03.2023 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан» https://miloan.ua/, ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту № 100739085. Дана заява знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті URL: https://miloan.ua/. ОСОБА_1 уклав договір про споживчий кредит № 100739085 від 28.03.2023 з ТзОВ «Мілоан». Відповідно до умов договору, ТОВ «Мілоан» зобов`язується надати відповідачу кредит в розмірі 5000 грн. (п.п. 1.1., 1.2). Строк кредиту - 105 днів з 28.03.2023 (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів (п. 1.3). Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 12.04.2023 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1). Поточний період складає 90 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 11.07.2023 (дата остаточного погашення заборгованості) (п. 1.3.2). Комісія за надання кредиту становить 950,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду 1500 грн, які нараховуються за ставкою 2,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом пільгового періоду (п. 1.5.2). Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 13500 грн, які нараховуються за ставкою 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п. 1.5.3). Процентна ставка фіксована (п. 1.6). Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 (п. 2.1). В п. 2.3 договору сторони визначили порядок пролонгації договору та пільгового періоду. Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (sms) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей договір надсилається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті. Згідно з п.п. 6.3 Договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) та підтверджує, зокрема, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил. З довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 100739085 від 28.03.2023 року ідентифікований ТзОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L79635, надісланого позичальнику 28.03.2023 року о 14:18 год. на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 25). На виконання умов договору ТзОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кошти у розмірі 5000 грн, що підтверджується копією платіжного доручення 61862980 від 28.03.2023. (а.с.28), яке відповідно до статті 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ "Про платіжні послуги" відповідає вимогам платіжного документа. З проведеного первинним кредитором розрахунку видно, що позичальником було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 1000 грн (а.с. 29-30). У подальшому між ТзОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» 27.07.2023 укладено договір відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» передає (відступає) ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТзОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі (а.с. 32-40). Відповідно до акта приймання-передачі Реєстру боржників від 27 липня 2023 року до договору відступлення прав вимоги № 102-МЛ/т від 27 липня 2023 року ТОВ «Мілано» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали цей акт про наступне: згідно з вимогами п. 8.3 Договору відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т від 27 липня 2023 року кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр Боржників кредитора від 27 липня 2023 року, складений за формою згідно із Додатком № 1 до Договору. Кількість боржників 1989 (а.с. 41). Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 102-МЛ/Т від 27 липня 2023 року під № 642 значиться ОСОБА_1 , 18.04.1986, номер кредитного договору 100739085 від 28.03.2023, залишок по тілу кредиту 4650 грн, залишок по відсотках 14356 грн, залишок по комісії 950 грн, загальна сума заборгованості 19956 грн (а.с. 43). Боржнику ОСОБА_1 ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 19 грудня 2024 року за вих. № 22907841/406 направлялася претензія щодо погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.44). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надане позивачем платіжне доручення № 61862980 не містить відповідної відмітки про виконання банківською установою платіжного доручення. Відомості про щоденні нарахування та погашення, а також виписка з особового рахунка, які за своєю суттю є розрахунком заборгованості, що знаходяться в матеріалах справи, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Даний розрахунок, з зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає товариство. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке. Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України). Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. За правилами ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII). Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 10 червня 2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Частиною 5 статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставами для обробки персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З наведених обставин справи вбачається, що між сторонами у справі був укладений договір про надання банківських послуг в електронній формі. В матеріалах справи наявні належні та допустимі доказами на підтвердження обставин укладання між сторонами 28 березня 2023 року правочину. Так, з довідки про ідентифікацію вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 100739085 від 28.03.2023 року ідентифікований ТзОВ «Мілоан». Акцепт (Договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором L79635, надісланого позичальнику 28.03.2023 року о 14:18 год. на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 25). Колегія суддів вважає, що без отримання sms-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 не був би укладений. До того ж вказані обставини не є спростованими стороною відповідача. Даний висновок апеляційного суду зроблений з урахуванням правових позицій наведених Верховним Судом у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20. Отже, враховуючи обставини укладення договору в електронній формі слід дійти висновку, що сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. Також з матеріалів справи вбачається, що Анкета-заява на кредит № 100739085 від 28.03.2023 року містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 , зокрема, дату його народження, ідентифікаційний номер, номер паспорта, адресу реєстрації і адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус, місце роботи, поетапний процес оформлення та розгляду заяви. З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 100739085 відповідачем ОСОБА_1 , здійснено часткове погашення боргу в сумі 1000 грн. До того ж номер кредитної картки, на яку перераховано кошти, згідно платіжного доручення № 61862980 від 28 березня 2023 року, а саме НОМЕР_1 , збігається з номером, який зазначений у договорі про споживчий кредит № 100739085 від 28.03.2023 року (п. 2.1. договору). Крім цього, у платіжному доручені за № 61862980 отримувачем вказано ОСОБА_1 і у призначені платежу зазначений номер кредитного договору № 100739085. Також слід врахувати положення п. 4.4 Правил, що ТзОВ «Мілоан» не відкриває карткових рахунків для перерахування кредитних коштів, не отримує реквізитів банківської картки (повний номер, строк дії картки та CVV код), а лише надсилає суму позики на існуючий рахунок позичальника, який вказується самим позичальником і який самостійно вводить повний номер карти в будь-якій обраній ним платіжній системі та необхідні реквізити, при цьому пройшовши верифікацію банком, що обслуговує власника картки. Крім цього, відповідач ОСОБА_1 не заперечував факт отримання ним кредиту в сумі 5000 грн, оскільки ним на виконання умов договору було самостійно сплачено 1000 грн. Тому, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в позові лише з підстави не надання позивачем платіжного доручення з відповідною відміткою про виконання банківською установою платіжного доручення, не заслуговує на увагу. Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи не міститься доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ "Фінансова компанія "Кредит капітал" отриманої у позику коштів за договором споживчого кредиту № 100739085 у розмірі 4650 грн, тому колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4650 грн та відсотків за користування кредитом, обумовленими умовами договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за тілом та відсотками за користування кредитними коштами, просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 950 грн. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Відповідно до ч. 5 ст 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Аналіз умов договору про надання споживчого кредиту № 100739085 від 28 березня 2023 року свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 950 грн, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику. Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15. Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц. З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що положення договору про надання споживчого кредиту № 100739085 від 28 березня 2023 року щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 950 грн суперечать положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» і є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ФК "Коедит - Капітал" заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 950 грн. Таким чином, враховуючи те, що у встановлений договором строк відповідач не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти за користування ними, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "ФК "Кредит - Капітал" заборгованість за кредитним договором № 100739085 від 28 березня 2023 року в розмірі 19006 грн., з яких 4650 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 14356 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Відповідачем факту заборгованості та її розміру не спростовано, зустрічних контррозрахунків не надано, відтак колегія суддів доходить висновку про необхідність стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідача на користь позивача. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають наданим сторонами доказам, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції у відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню. За таких підстав, апеляційна скарга ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє Осадча Т.С. підлягає до часткового задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2025 року скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 100739085 від 28.03.2023 року в розмірі 19 006 грн на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Згідно з вимогами п. п. в) п. 4 ч.1 ст. 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови апеляційного суду зазначається щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як убачається із матеріалів справи, за подання до суду позовної заяви товариство сплатило судовий збір у розмірі 2422,40 грн, за подання апеляційної скарги - 3633,60 грн, а їх вимоги підлягають задоволенню на 95,24 %, тому вони мають право на компенсацію сплаченого ними судового збору за суд першої та апеляційної інстанції у розмірі 5767,73 (6056 х 95,24%) Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал", інтереси якого представляє Осадча Тетяна Сергіївна, задовольнити частково. Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вул. Смаль-Стоцького, буд 1 корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 100739085 від 28.03.2023 року у розмірі 19006 грн. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (вул. Смаль-Стоцького, буд 1 корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236) сплачений судовий збір у розмірі 5767,73 грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома