Постанова 4806 № 299/7281/24

Справа № 299/7281/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 14 серпня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В. суддів: Собослоя Г.Г., Кожух О.А. за участю секретаря судового засідання: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 , особи, яка не брала участі в розгляді справи, на рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2024 року, ухвалене суддею Кашуба А.В., в справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, заінтересована особа: Пийтерфолівська сільська рада Берегівського району Закарпатської області встановив: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: Пийтерфолівська сільська рада Берегівського району Закарпатської області звернувся до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна. Заяву мотивує тим, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є рідною матір`ю заявника. Вона особа похилого віку, пенсіонерка, проживає разом із заявником за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом декількох років ОСОБА_2 має хронічні хвороби через які втратила здатність самостійно пересуватися та обслуговувати себе. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.05.2024 у справі №299/1211/24 вирішено встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою, що потребує постійного стороннього догляду. З часу звернення до суду стан ОСОБА_2 не покращився і майже кожного місяця вона перебуває на стаціонарному лікуванні. ОСОБА_2 не усвідомлює наслідки своєї поведінки, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях і потребує постійного догляду та турботи. Враховуючи вищенаведене заявник просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатною, встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 її опікуном. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2024 року заяву задоволено. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною, встановлено над нею опіку. Призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції військова частина № НОМЕР_1 , особа, яка не брала участі в розгляді справи, подала апеляційну в якій просить скасувати рішення суду в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні даної вимоги. Зазначає, що 16.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини із рапортом в якому просив звільнити його з лав ДПС у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою визнаною судом недієздатною. Вважає, що оскаржуване рішення впливає на права, обов`язки та законні інтереси апелянта, оскільки заяву про визнання особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна фактично подана з метою звільнення з військової служби. ОСОБА_1 фактично не проживає разом зі своєю матір`ю у зв`язку з виконанням свого конституційного обов`язку із захисту Вітчизни. Суд взяв до уваги висновок органу опіки та піклування, однак такий носить рекомендаційний характер та не породжує прямих юридичних наслідків для осіб. Наданий Пийтерфолівською сільською радою висновок про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 є невмотивованим. Просить звернути увагу, що з ОСОБА_2 проживають дружина ОСОБА_1 , діти та брат заявника, тобто судом не взято до уваги, що є інші особи, які можуть бути опікунами. У відзиві на апеляційну скаргу Пийтерфолівська сільська рада вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги є необґрунтовані. Вважає, що твердження апелянта про те, що є інші особи, які можуть опікуватися над недієздатною ОСОБА_2 не заслуговує на увагу, оскільки опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб. З довідки виданої старостою Чорнотисівського старостинського округу від 14.11.2024 №648 встановлено, що до складу сім`ї заявника входять: дружина ОСОБА_3 , мати ОСОБА_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який за даною адресою не проживає. За станом здоров`я ОСОБА_1 може виконувати опікунські обов`язки, в повній мірі забезпечує задоволення всіх базових потреб матері. До кримінальної відповідальності не притягувався, не знятої чи непогашеної судимості немає, в розшуку не перебуває. Коли заявник відсутній вдома, то за його матір`ю доглядає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка діє за довіреністю. Друга дружина заявника, ОСОБА_3 на даний час працює за кордоном і тому не може виконувати обов`язки опікуна та доглядати за свекрухою. У дане судове засідання учасники справи не з`явились. Третя особа Пийтерфолівська сільська рада Берегівського району Закарпатської області подала заяву про розгляд справи без їх участі. Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін. Інших заяв чи клопотань від сторін спору не надходило. Військова частина НОМЕР_1 , особа, яка не брала участі в розгляді справи, повідомлена шляхом доставки електронного документу в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 27.03.2025 (а.с.131). Представник військової частини Брушнівська-Стецина З.В., згідно довідки про доставку електронного документу від 27.03.2025, також повідомлена шляхом доставки електронного документу в особистий кабінет підсистеми «Електронний суд» (а.с.132). Заявник ОСОБА_1 повідомлений шляхом доставки повідомлення у додаток «Viber», що стверджується наявною в матеріалах справи довідкою від 27.03.2025 (а.с.133). Згідно довідок про доставку повідомлень від 27.03.2025, представник заявника адвокат Сливка Ю.Ю. повідомлений судовими повістками в електронному вигляді на його електронну пошту та в додаток «Viber» (а.с.134-135). У зв`язку з тим, що сторони по справі не з`явились, однак такі були повідомлені про судове засідання належним чином, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то таку слід вирішити по суті. Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині призначення заявника ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 , то апеляційний суд, в силу приписів ст. 367 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду лише в цій частині в межах доводів апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційним судом встановлено, що згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 про народження виданого повторно, виданого Виконкомом Чорнотисівської сільської ради Виноградівського району Закарпатської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 . Згідно довідки від 17.10.2024 №56 виданої Виконкомом Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1976 р.н. син; ОСОБА_7 , 1979 р.н. колишня дружина (за даною адресою не проживає); ОСОБА_1 , 2008 р.н. син ОСОБА_1 ; ОСОБА_8 , 2003 р.н. дочка (за даною адресою не проживає); ОСОБА_2 , 1946 р.н. мати. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.05.2024 у справі №299/1211/24 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності інших осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою, яка потребує постійного стороннього догляду. Згідно висновку ЛКК №358 виданого КНП «Виноградівський центр первинної медико-санітарної допомоги» від 09.05.2024 ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги з денного догляду вдома та отримання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від фізичної особи. Випискою з медичної карти стаціонарного хворого №93023 від 08.10.2024 підтверджено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 хворіє на гіпертензивну хворобу з психотичними включеннями, прогресуючий перебіг з органічним та емоційно-лабільним розладом із стійкими вираженими порушеннями, зниження інтелектуально-мнестичної функції та психотичними включеннями. Висновком судово-психіатричного експерта №489 від 27.11.2024 констатовано, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 виявляє ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді вираженої судинної деменції. За своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. Згідно висновку опікунської ради при виконавчому комітеті Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області не заперечує щодо призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі визнання судом її недієздатною особою. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. В силу ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Згідно ч.ч. 6-7 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті. Згідно ч. 1ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до ст. 62 ЦК України, опіка встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки, або за місцем проживання опікуна. Частинами 1-4 ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуна призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених статтею 60 цього Кодексу. Опікуном може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. У відповідності до приписів ст. 67 ЦК України та Розділу 4 Правил, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного. Військова частина НОМЕР_1 , особа, яка не брала участі в розгляді справи, у своїх доводах апеляційної скарги зазначає, що 16.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до командування військової частини із рапортом в якому просив звільнити його з лав ДПС у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою визнаною судом недієздатною. Вважає, що оскаржуване рішення впливає на права, обов`язки та законні інтереси апелянта, оскільки заяву про визнання особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна фактично подана з метою звільнення з військової служби. Апелянтом не оскаржується судове рішення в частині визнання ОСОБА_2 недієздатною та встановлення над нею опіки, а тому в цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається. Так, матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється, що заявник ОСОБА_1 несе службу в лавах ЗСУ, а саме як солдат у складі ДПСУ. Звертаючись до командування своєї військової частини з рапортом про звільнення, ОСОБА_1 посилався на п. 13 ч. 12 ст. 26, а також на п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Пунктом 10 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною. Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» визначено, що для отримання відстрочки передбаченої ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи, які є опікунами особи, визнаної судом недієздатною подають рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна. Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» є спеціальним законом, який врегульовує правовідносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) (п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»). Пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» зазначається, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах під час дії воєнного стану у зв`язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами. Таким чином, законодавством чітко врегульовано підстави для звільнення з військової служби для осіб, які мають право на таке звільнення, зокрема з підстав здійснення опіки над іншими особами. Тобто, якщо є законні підстави для звільнення з військової служби, то особа може такими скористатися. Звернувшись до командування своєї військової частини з рапортом про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , зокрема, додав рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.05.2024 у справі №299/1211/24, яким встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за відсутності інших осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є особою, яка потребує постійного стороннього догляду. Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.05.2024 у справі №299/1211/24 фактично встановлено, що заявник є єдиною особою, яка утримує та здійснює догляд за мамою ОСОБА_2 , як за особою, яка через похилий вік та стан здоров`я цього потребує. Таким чином, вищезгаданий факт, у силу ст. 82 ЦПК України має преюдиційний характер та додаткового доказування не потребує. Згідно довідки від 17.10.2024 №56 виданої Виконкомом Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1976 р.н. син; ОСОБА_7 , 1979 р.н. колишня дружина (за даною адресою не проживає); ОСОБА_1 , 2008 р.н. син ОСОБА_1 ; ОСОБА_8 , 2003 р.н. дочка (за даною адресою не проживає); ОСОБА_2 , 1946 р.н. мати. Таким чином, ОСОБА_1 2008 р.н. (17 років) є єдиною особою, яка проживає разом із заявником та ОСОБА_2 , однак на момент розгляду справи апеляційним судом сину заявника немає повних 18 років, а згідно чинного законодавства опікуном не може бути дитина, оскільки ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», а також Конвенцією про права дитини визначено, що дитиною є особа до 18 років. Довідку додану виконавчим комітетом Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 14.11.2024, до відзиву на апеляційну скаргу, в якій зазначено, що ОСОБА_1 за даною адресою не проживає, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки така не була подана в суді першої інстанції до ухвалення оскаржуваного рішення суду від 03.12.2024. Клопотання про поновлення строку для подачі доказів заявлено не було, як і не зазначено поважних та об`єктивних причин не подання такого доказу в суді першої інстанції. Як зазначає Пийтерфолівська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, а також це не заперечується заявником, що за недієздатною ОСОБА_2 доглядає ОСОБА_5 , однак така не є близьким родичем недієздатної. Опікун призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Як зазначає у відзиві Пийтерфолівська сільська рада Берегівського району Закарпатської області, ні старший син ОСОБА_9 , 1969 р.н., ні внучка ОСОБА_8 , 2003 р.н. не спілкуються з ОСОБА_2 , 1946 р.н., та не виявляють бажання піклуватися нею. Дружина ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Колишня дружина ОСОБА_7 проживає та працює за кордоном. Крім цього, фізична особа може бути призначена опікуном лише за її письмовою заявою, з числа близьких осіб підопічного, тобто тільки особа, яка виявила бажання здійснювати опіку та подала відповідну заяву може здійснювати опіку над недієздатною особою. До цього не можна примусити. З вищенаведеного слідує, що єдиною особою, яка може здійснювати опіку над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином недієздатної і таке призначення його опікуном буде відповідати її інтересам. Зворотного апелянтом не доведено та не спростовано даний факт. Щодо рекомендаційності висновку органу опіки та піклування, то такий не може слугувати єдиним доказом у справі щодо призначення особи опікуном над недієздатною особою, оскільки в таких справах суд оцінює докази в своїй сукупності, а висновок органу опіки та піклування тільки доповнює обставини у взаємозв`язку доказів. Виноградівським районним судом Закарпатської області під час ухвалення оскаржуваного рішення взято до уваги не тільки висновок органу опіки та піклування, але й ставлення заявника до матері та матері до заявника, Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.05.2024 у справі №299/1211/24, довідку виконкому Пийтерфолівської сільської ради щодо зареєстрованих осіб, які проживають разом з ОСОБА_2 , висновки ЛКК щодо наявності порушень у ОСОБА_2 , позитивної характеристики опікуна, тощо. Отже, колегія суддів апеляційного суду, приходить до обґрунтованих висновків, що рішення суду першої інстанції ухвалене із повним та всебічним з`ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, таке рішення відповідає чинним нормам матеріального та процесуального права, а тому на підставі статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 12, 18, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , особи, яка не брала участі в розгляді справи, залишити без задоволення. Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 грудня 2024 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 серпня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді: