Постанова 4815 № 569/13256/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 серпня 2025 року м. Рівне Справа № 569/13256/24 Провадження № 22-ц/4815/1005/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., секретар судового засідання Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Твердого Миколи Кузьмовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року (ухвалене у складі судді Першко О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про скасування рішень державних реєстраторів,- в с т а н о в и в : У липні 2024 року, ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив: - скасувати рішення із індексним номером 71014926 державного реєстратора Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цуканової О.О. від 04 січня 2024 року про скасування (анулювання) права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , відомості про державну реєстрацію якого на цю квартиру, як на об`єкт нерухомого майна №27066179, були внесені до Державного реєстру речових прав 16 квітня 2009 року; - скасувати рішення державного реєстратора Гакало Олени Михайлівни від 17.06.2024 року із індексним номером 73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на цю ж квартиру; - стягнути на користь позивача судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу). Свої позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .. Квартира, у якій він помер, була набута ним у приватну власність шляхом приватизації у лютому-квітні 2009 року. У спірній квартирі ОСОБА_4 постійно проживав та був зареєстрований удвох зі своїм братом - ОСОБА_5 , а після смерті останнього (із 19 серпня 2008 року) і, зокрема, на момент її приватизації один. Здійснену ОСОБА_4 у лютому-квітні 2009 року приватизацію квартири ніхто не оспорював, і державну реєстрацію власності ОСОБА_4 на неї у ДРРП не скасовував. Із врахуванням цих обставин позивач подав заяву про прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_4 , на підставі якої 13 червня 2023 року приватним нотаріусом Хомутовським B.C. була відкрита спадкова справа №70781599. Однак, своє право на прийняття спадщини позивач здійснити не може через неправомірні дії відповідачів. Зокрема, ОСОБА_2 у жовтні 2023 року звернулася до Рівненського міського суду із заявою про встановлення факту проживання її однією сім`єю із ОСОБА_4 , з метою набуття статусу спадкоємиці ОСОБА_4 та спадкування спірної квартири чи її частини, однак у задоволенні її заяви ухвалою Рівненського міського суду від 16 січня 2024 року у справі № 569/20763/23 було відмовлено. У зв`язку із відмовою суду визнати її спадкоємцем ОСОБА_4 , ОСОБА_2 звернулася із заявою про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, яким державна реєстрація права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру була скасована у той же день із посиланням, як на підстави, на ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та на рішення Рівненського міського суду від 30 жовтня 2013 року у справі №569/2551/13-ц, яким ні сама по собі приватизація ОСОБА_4 спірної квартири (підстава набуття права власності спірну квартиру), ні державна реєстрація цього права (умова виникнення набутого права власності) скасовані не були. У подальшому, а саме 16 травня 2024 року, ОСОБА_2 звернулася із заявою про приватизацію спірної квартири вже до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, який 10 червня 2024 року видав Свідоцтво про право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру. Водночас, відсутність у ОСОБА_2 права на приватизацію у 2024 році вже приватизованої ОСОБА_4 у квітні 2009 року квартири, а також неправомірність дій інших відповідачів, підтверджуються і іншими обставинами, що існували до та на час ухвалення рішення Рівненського міського суду від 30 жовтня 2013 у справі №569/2551/13-ц, а також самим цим рішенням, які свідчать: що у спірній квартирі постійно проживали та були зареєстровані (із 1976 року) лише ОСОБА_6 та його брат ОСОБА_5 ; що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі із ОСОБА_5 із 05 березня 1999 року, однак як до його смерті (до ІНФОРМАЦІЯ_2 ), так і до та на час приватизації квартири ОСОБА_4 (лютий-квітень 2009 року) зареєстрованим місцем її проживання була не спірна квартира, а інше житло - квартира АДРЕСА_2 ; що смерть ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 є наслідком черепно-мозкової травми, перелому кісток склепіння черепа та контузії головного мозку, які були спричинені у с. Шкарів Гощанського району у будинку ОСОБА_2 ; що із позовом до Рівненського міського суду про визнання її права на спірну квартиру ОСОБА_2 звернулась також лише після смерті ОСОБА_5 , а рішенням цього суду у справі №2-1505/09, яке вступило в силу 29 липня 2009 року, визнано за ОСОБА_2 право користування спірною квартирою, тобто її право на квартиру виникло лише як право користування із 29 липня 2009 року; що, не зважаючи на реєстрацію місця проживання із 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 фактично у спірній квартирі не проживала до смерті ОСОБА_4 : що рішенням Рівненського міського суду від 30 жовтня 2013 року у справі №569/2551/13-ц були визнані недійсними не факт приватизації ОСОБА_4 спірної квартири (юридичний факт, що є передбаченою законом правовою підставою набуття права власності на об`єкт приватизації), а титули, які лише посвідчують такий факт, слугують підставою для державної реєстрації такого права у ДРРП і втрачають юридичну силу з моменту державної реєстрації права, у зв`язку із чим визнання їх недійсними рішенням суду не є визнанням недійсною, власне, приватизації як правової підстави набуття права власності ОСОБА_4 на приватизовану ним спірну квартиру Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що кожен із відповідачів та всі разом (солідарно) порушили право позивача на спадщину після смерті його батька - ОСОБА_4 , шляхом безпідставного ініціювання і скасування державної реєстрації права власності останнього на об`єкт спадщини на спірну квартиру, та шляхом безпідставної приватизації цієї квартири на іншу особу. Так, ОСОБА_2 було відомо, що вона не мала права на приватизацію спірної квартири у час, коли її приватизував ОСОБА_4 (станом на 13 квітня 2009 року), оскільки рішенням суду у справі №569/2551/13-ц було визнане право ОСОБА_2 лише на користування квартирою та лише із 29 липня 2009 року, тобто лише на майбутнє; до 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 була зареєстрована добровільно за місцем іншого свого проживання. Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, як орган державної реєстрації, мав враховувати, крім того, і зміст рішення суду у справі №569/2551/13-ц, зокрема: що саме по собі рішення суду є передбаченою законом правовою підставою набуття чи скасування права власності на нерухоме майно лише у випадку, якщо ним встановлюється юридичний факт - правова підстава набуття права власності, або якщо державна реєстрація права власності скасовується саме через недійсність (відсутність) правової підстави набуття зареєстрованого права власності; що рішенням суду у справі №569/2551/13-ц була скасована не приватизація квартири, що і є, власне, правовою підставою набуття права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, а документи, що посвідчили факт приватизації, які є титулами, що посвідчують приватизацію, і втратили юридичну силу з моменту державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру; що належним способом захисту права ОСОБА_2 в разі його наявності та порушення у цьому випадку є звернення її до суду із позовом про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру. У свою чергу Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, як орган приватизації, крім того, зобов`язаний був поважати свою ж позицію, що приватизація спірної квартири ОСОБА_4 була здійсненна у відповідності до вимог закону і виходити із того, що повторна приватизація цієї ж квартири можлива лише у разі визнання недійсною саме попередньої її приватизації, а не титулів, що лише посвідчували такий факт і втратили юридичну силу до їх скасування судом. Відтак, порушеним є право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, яке було набуте ним у лютому-квітні 2009 року шляхом її приватизації, здійсненої органом приватизації із передачею її ОСОБА_4 шляхом прийняття рішення про наявність підстав для приватизації цієї квартири та шляхом видачі ОСОБА_4 . Свідоцтва про право власності на неї, які (Рішення та Свідоцтво), а також здійснена на їх підставі державна реєстрація слугували передбаченими законом умовами виникнення такого права, неправомірність чи незаконність набуття якого не передбачена законом і не встановлена судом. Порушеннями є солідарні дії відповідачів: ОСОБА_2 , як особи, право якої на приватизацію спірної квартири на час приватизації її ОСОБА_4 було відсутнім, і на сьогодні теж є відсутнім; Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, як особи, яка на підставі заяви ОСОБА_2 , що не є заявником, безпідставно скасував державну реєстрації права власності ОСОБА_4 , незаконність набуття якого не встановлена законом, а неправомірність - судом; Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, як особи, яка здійснила повторну приватизацію квартири без належних на те підстав: без визнання незаконною чи неправомірною законом чи судом приватизації цієї квартири на користь ОСОБА_4 у лютому-квітні 2009 року, а також на ім`я ОСОБА_2 , право якої на приватизацію квартири обґрунтовується документами, складеними лише 16 травня 2024 року. За таких обставин, вважає, що правова підстава набуття власності ОСОБА_4 на спірну квартиру (приватизація) є презумовано правомірною і не спростованою, а тому підлягає поновленню безпідставно скасована Департаментом цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради 04 січня 2024 року державна реєстрація цього права, підлягає визнанню недійсною здійснена Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради на користь ОСОБА_2 у травні-червні 2024 року приватизація спірної квартири, а також документи про здійснення приватизації та про передачу квартири у власність ОСОБА_2 . Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_2 подала усі необхідні для вчинення реєстраційної дії документи, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому підстави для відмови в державній реєстрації прав, які передбачені статтею 24 цього Закону, були відсутні. Державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Гакало О.М. правомірно прийняла рішення від 17 червня 2024 року №73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт нерухомого майна. Місцевим судом враховано, що наказ органу приватизації житла від 07 червня 2024 року №243/01 на підставі якого було видано свідоцтво про право власності від 10 червня 2024 року, яке стало підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру, натомість вказане рішення органу приватизації та видане на його підставі свідоцтво позивачем не оскаржується. Разом з цим, наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13 квітня 2009 року № 125 про приватизацію ОСОБА_4 спірної квартири та свідоцтво про право власності на житло від 13 квітня 2009 року, були визнані недійсним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року в справі №569/2551/13-ц, яке набрало законної сили, через порушення права ОСОБА_2 на участь в приватизації спірної квартири. Повторно з належно оформленою заявою до органу приватизації ОСОБА_4 не звертався. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 адвокат Твердий М.К. оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 мав підстави та право на приватизацію спірної квартири, реалізував таке право у передбачений законом спосіб і свого волевиявлення не змінював, у зв`язку із чим позивачу, як спадкоємцю, належить, як мінімум право вимагати визнати своє право власності на спірну квартиру в порядку спадкування, а із врахуванням скасування заборони на приватизацію, що тимчасово діяла із лютого до серпня 2009 року, та із врахуванням завершення процедури приватизації передачею ОСОБА_4 спірної квартири у власність і державною реєстрацією права власності - позивачу в порядку спадкування належить і право власності на спірну квартиру. Вважає, що правовою підставою набуття права власності на житло є приватизація, яка є правочином відчуженням житла на користь громадянина України за його заявою до органу приватизації і завершується передачею житла у власність громадянина, яка (передача житла) посвідчується Наказом про приватизацію та свідоцтвом про право власності особи на приватизоване житло, а тому визнання їх недійсними не скасовує приватизації та її наслідків. Стверджує, що ОСОБА_2 не є особою, яка має підстави та право на приватизацію спірної квартири, а якби і мала, то свого волевиявлення на його реалізацію до 16.05.2024 року не здійснила із власної волі, а не внаслідок порушення такого її права ОСОБА_4 чи іншими особами. У зв`язку з цим, переконаний, що дії відповідачів 2, 3 є неправомірними, а їх рішення такими, що підлягають скасуванню, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У поданих на апеляційну скаргу відзивах Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради просять залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду - без змін. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 11 жовтня 1976 року ОСОБА_7 видано ордер №151 на вселення в квартиру по АДРЕСА_3 , у складі сім`ї: ОСОБА_8 чоловік; ОСОБА_4 і ОСОБА_5 сини. З копії паспорта ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 слідує, що він був зареєстрований у спірній квартирі з 16 грудня 2003 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, що слідує з повідомлення УМВС України в Рівненській області від 05 вересня 2009 року №1/14-466. Розпорядженням міського голови від 16 жовтня 2008 року №1837-р «Про переоформлення договорів найму жилих приміщень» дозволено житлово-комунальним підприємствам, об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків, ТОВ «ЖЕО ЖБК» відкрити особові рахунки та укласти договори найму, зокрема, з ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , склад сім`ї одна особа, основний наймач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 26 лютого 2009 року ОСОБА_4 подав заяву Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради з проханням передати йому в приватну власність спірну квартиру згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». До заяви приєднав Довідку про склад сім`ї наймача ізольованої квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення №175 від 21 лютого 2009 року, згідно якої він є основним квартиронаймачем і прописаний в квартирі один. 13 квітня 2009 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі наказу від 13 квітня 2009 року №125 ОСОБА_4 видано Свідоцтво про право власності на спірну квартиру. 16 квітня 2009 року за ОСОБА_4 була проведена реєстрація права власності на спірну квартиру на підставі Свідоцтва про право власності, Наказу №125 від 13 квітня 2009 року Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, що слідує з Витягу про реєстрації права власності на нерухоме майно №22508307 від 17 квітня 2009 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме мано, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №354037585 від 12 листопада 2023 року. 08 травня 2009 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області в справі №2-1505/09 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання членом сім`ї померлого та визнання права на користування жилим приміщенням позов задоволено. Визнано ОСОБА_2 членом сім`ї померлого ОСОБА_5 .. Визнано за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов`язано Службу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб при УМВС України в Рівненській області зареєструвати ОСОБА_2 у вказаній квартирі. Судом встановлено, що ОСОБА_2 з березня 1998 року проживала за адресою: АДРЕСА_3 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 . ОСОБА_2 є членом сім`ї основного квартиронаймача ОСОБА_5 і приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , було постійним місцем їх проживання, вони з основним квартиронаймачем вели спільне господарство, тривалий час спільно проживали (з березня 1998 року). Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 липня 2009 року вказане рішення суду залишено без змін. 30 жовтня 2013 року рішенням Рівненського міського суду Рівненської області в справі №569/2551/13-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненського міського бюро технічної інвентаризації про скасування та визнання недійсним наказу № 125 від 13 квітня 2009 року та свідоцтва про право власності на житло позов задоволено, визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло квартиру АДРЕСА_1 , видане 13 квітня 2009 року ОСОБА_4 , визнано недійсним наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13 квітня 2009 року № 125 про приватизацію вказаної квартири. Судом встановлено, що позивач з березня 1998 року проживала у спірному помешканні, визнана членом сім`ї померлого ОСОБА_5 за рішенням суду, а отже мала право брати участь у приватизації житла. Відчуження спірної квартири шляхом приватизації на користь відповідача ОСОБА_4 відбулося під час дії заборони на його відчуження, що накладена ухвалою суду від 04 лютого 2009 року. Передача у власність ОСОБА_4 спірної квартири, що підтверджена свідоцтвом про право власності на житло, що видане на підставі наказу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради від 13 квітня 2009 року порушує житлові права позивача. 21 квітня 2014 року наказом №19/04 Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради «Про передачу на баланс ЖКП «Сонячне» квартири АДРЕСА_1 » відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року по справі №569/2551/13-ц, згідно з яким визнано недійсним наказ Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради № 125 від 13 квітня 2009 року в частині передачі у приватну власність квартири АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності на житло від 13 квітня 2009 року, передано квартиру АДРЕСА_1 в житловий фонд територіального громади м. Рівне в особі Рівненської міської ради, Житлово-комунальному підприємству «Сонячне» наказано взяти вказану квартиру на баланс. З ухвали Рівненського міського суду Рівненської області в справі №2-1505/09 від 17 квітня 2018 року слідує, що ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2009 року в справі №2-1505/09 забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Однак, враховуючи, що позов в межах якого вживалися заходи забезпечення позову було розглянуто по суті, рішення суду виконане повністю, необхідність у застосуванні заходу забезпечення позову відпала, суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 лютого 2009 року у вигляді арешту на вказану квартиру. З копії паспорта ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 слідує, що 05 березня 1999 року нею зареєстровано шлюб з ОСОБА_5 , а також те, що вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 з 25 березня 1983 року, 02 грудня 1999 року знята з реєстрації та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 знята з реєстрації та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 22 травня 2023 року, серії НОМЕР_3 . ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом РАЦС м. Рівне 20 грудня 1983 року, серії НОМЕР_4 . 04 січня 2024 року до Центру надання адміністративних послуг в місті Рівному звернулася ОСОБА_2 із заявою щодо скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 . 04 січня 2024 року на підставі заяви ОСОБА_2 відповідно до рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року та ухвали Рівненського апеляційного суду від 12 грудня 2013 року по справі №569/2551/13-ц державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Цукановою О.О. вчинене скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, що слідує з рішення державного реєстратора Цуканової О.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №71014926 від 04 січня 2024 року. 13 травня 2024 року розпорядженням Рівненського міського голови «Про укладення договору найму жилого приміщення» дозволено ТОВ «Управляючи компанія «Сонячне» укласти договір найму жилого приміщення та відкрити особовий рахунок з ОСОБА_2 квартира за АДРЕСА_1 , склад сім`ї одна особа, основний наймач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 16 травня 2024 року ОСОБА_2 звернулася із заявою про передачу їй в приватну власність спірної квартири згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». До заяви приєднала Довідку про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 16 травня 2024 року №12652, згідно якої вона одна зареєстрована у спірній квартирі, та Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 16 травня 2024 року, за умовами якого наймачем спірної квартири є ОСОБА_2 . Довідкою ТОВ «Управляючи компанія «Сонячне» №58 від 16 травня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно є основним квартиронаймачем за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі Розпорядження міського голови про укладення договору найму жилого приміщення №688-ОПД від 13 травня 2024 року та Договору найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 16 травня 2024 року. 10 червня 2024 року Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради на підставі наказу від 07 червня 2024 року №243/01 ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право власності на спірну квартиру. 12 червня 2024 року до Центру надання адміністративних послуг в місті Рівному звернулася ОСОБА_2 із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна. Для державної реєстрації заявником було подано Свідоцтво про право власності від 10 червня 2024 року, видане Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради. 17 червня 2024 року державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Гакало О.М. прийняла рішення від 17 червня 2024 року №73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт нерухомого майна. Відповідно до частини 1, 2 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127. Частиною 8 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відповідно до вимог частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними. Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону. Відповідно до норм частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Пунктом 6 зазначеного вище Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, передбачено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Відповідно до абзацу першого пункту 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації. З правового аналізу наведених норм матеріального права слідує, що рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року в справі №569/2551/13-ц, яке набрало законної сили, яким визнано недійсними наказ органу приватизації від 13 квітня 2009 року № 125 та свідоцтво про право власності на спірну квартиру, видане 13 квітня 2009 року ОСОБА_4 , на підставі яких проведено державну реєстрацію його права власності на квартиру, є самостійною підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності останнього. Така дія була вчинена державним реєстратором у відповідності до статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а тому підстави для скасування рішення із індексним номером 71014926 від 04 січня 2024 року про скасування (анулювання) права власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 - відсутні. Також відсутні підстави для скасування рішення державного реєстратора від 17 червня 2024 року №73683068 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірний об`єкт нерухомого майна, оскільки нею для державної реєстрації були подані усі необхідні для вчинення реєстраційної дії документи, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, свідоцтво про право власності від 10 червня 2024 року, видане Департаментом інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради. Тому, підстави для відмови в державній реєстрації прав, які передбачені статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» були відсутні. Свідоцтвао про право власності від 10 червня 2024 року, яке видане на підставі наказу органу приватизації житла від 07 червня 2024 року №243/01 і яке стало підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру не оскаржувалося. Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що якщо квартира (будинок) не була передана у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського (щодо громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено при наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири у власність наймачеві. ОСОБА_4 скористався правом приватизації спірної квартири, однак, рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 30 жовтня 2013 року в справі №569/2551/13-ц, яке набрало законної сили, виділення йому квартири у приватну власність було визнано недійсним, через порушення права ОСОБА_2 на участь в її приватизації. У подальшому, ще за життя ОСОБА_4 , на підставі даного рішення суду відбулася передача спірної квартири у власність житлового фонду територіальної громади м. Рівного. Таким чином, у ОСОБА_4 відновилося становище, яке існувало до приватизації ним спірного житла, яке перейшло з його власності назад у власність міста. Незважаючи на це, за життя, на протязі майже 10 років, ОСОБА_4 не реалізував свого права приватизації квартири, повторної заяви з урахуванням інтересів ОСОБА_2 до органу приватизації не подав, відповідно права власності на неї не набув, а тому вона не є об`єктом спадкування, у тому числі за обставин, які зазначені у п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності». Установивши дійсні обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку зібраним доказам, правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення спору та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими, спростовуються встановленими судом обставинами справи та по своїй суті зводяться до незгоди скаржника з висновками суду. Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Твердого Миколи Кузьмовича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 22 серпня 2025 року. Головуючий-суддя Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.