Постанова 4805 № 295/16524/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/16524/24 Головуючий у 1-й інст. Довгалюк Л. В. Номер провадження №33/4805/662/25 Категорія ч.5 ст. 126 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 серпня 2025 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника адвоката Якимчука О.М., розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Якимчука Олександра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 23 грудня 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Богунського районного суду міста Житомира від 23 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Якимчук О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив матеріали справи та не надав належної оцінки доказам. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем та підстав, які передували зупинці транспортного засобу, зазначений на відео час не узгоджується із часом у протоколі. Доданий до матеріалів справи відеозапис вважає недостатньо інформативним у зв`язку з його фрагментарністю. Крім того, суд першої інстанції у порушення ст. 268 КУпАП розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , який належним чином не був повідомлений про час та місце розгляду справи. На думку захисника, у діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а вина - недоведена. Одночасно, адвокат Якимчук О.М. просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що про оскаржувану постанову від 23 грудня 2025 року ОСОБА_1 дізнався 24 квітня 2025 року у зв`язку з блокуванням банківських карток виконавчою службою. Апеляційну скаргу захисник до районного суду подав 02 травня 2025 року. На підставі викладеного вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду. Розглянувши клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи захисника, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. У судовому засіданні захисник адвокат Якимчук О.М. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності. Згідно ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін. Висновок судді про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КпАП України, ґрунтується на матеріалах провадження та досліджених у судовому засіданні доказах, таких як: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №160920 від 28 жовтня 2024 року; копія постанови серії ЕНА № 3361446 від 28 жовтня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП; копія постанови Богунського районного суду міста Житомира від 06 березня 2024 року у справі №295/2005/24; довідка УПП у Житомирській області від 31 жовтня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортним засобом не отримував; довідка УПП у Житомирській області від 31 жовтня 2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №608354 від 25 січня 2024 року, на підставі постанови Богунського районного суду міста Житомира у справі №295/2005/24 року визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП; рапорт інспектора БУПП у Житомирській області Олександра Вельми від 28 жовтня 2024 року; відеозапис з нагрудної камери поліцейського. Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 160920 від 28 жовтня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року о 14-35 год по вул. Чуднівській, 100 у м. Житомирі керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, повторно протягом року, чим своїми діями водій порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1-3). Від підпису ОСОБА_1 відмовився, про що міститься відмітка у протоколі. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395. Викладена у протоколі серії ЕПР1 №160920 від 28 жовтня 2024 року фабула адміністративного правопорушення чітко відображає всі його істотні ознаки, а дії ОСОБА_1 кваліфіковані правильно за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Судом встановлено, що 13 грудня 2023 року винесено постанову серії БАД № 958964 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. 25 січня 2024 року винесено постанову серії ЕНА № 1311398 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Постановою судді Богунського районного суду від 06 березня 2024 року у справі №295/2005/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами та строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу (а.с. 6-7). Отже, ОСОБА_1 протягом року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП. Згідно вимог пункту 2.1. а) Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. За змістом ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті. При розгляді матеріалів справи судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які суд дійшов обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП. На противагу доводам захисника факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом підтверджується наявним у справі відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля, який є належним і допустимим доказом та відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Хоча й наданий окремими частинами, проте фіксує момент зупинки працівниками поліції за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору автомобіля Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_1 , з водійського місця якого вийшов ОСОБА_1 . Крім того, останній 28 жовтня 2024 року також притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог ПДР під час керування автомобілем постановою серії ЕНА №3361446, що підтверджує, що зупинка автомобіля була обумовлена порушенням Правил дорожнього руху. Разом з тим, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Такої інформації матеріали справи не містять, як і не містить доказів незгоди ОСОБА_1 з вищеназваною постановою. Аргументи захисника Якимчука О.М. щодо розбіжностей у часі між протоколом про адміністративне правопорушення та наданим відеозаписом в одну годину на думку суду є технічною помилкою на пристрої відеореєстратора, а час зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції за кермом транспортного засобу (14-35) год узгоджується з іншими зібраними у справі доказами. Вказаний недолік є незначним та не спростовує фактичних обставин справи і на кваліфікацію дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не впливає. Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідає санкції ч. 5 ст. 126 КпАП України, вимогам ст.ст. 33, 34 КпАП України щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення є співмірним скоєному адміністративному правопорушенню, особі правопорушника та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Доказів, які спростовують обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Щодо посилання захисника адвоката Якимчука О.М. на неналежне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду адміністративної справи, апеляційний суд зазначає наступне. З матеріалів справи встановлено, що справа про адміністративне правопорушення надійшла в суд першої інстанції 25 листопада 2024 року. Матеріалами справи підтверджується, що суд вживав заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду. Зокрема, суд першої інстанції за адресою місця проживання ОСОБА_1 , яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення ( АДРЕСА_1 ), засобами поштового зв`язку двічі направив судову повістку з рекомендованим повідомленням, які повернулись на адресу суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою) (а.с. 19-22). Варто зауважити, що вказана адреса зазначена і у апеляційній скарзі як актуальна адреса для зв`язку із скаржником. Практика Верховного Суду, щодо повернення поштової кореспонденції із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» є сталою та свідчить про те, що часом вручення повістки вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі № 990/69/24; постанови Верховного Суду від 24 березня 2025 року у справі № 706/208/15-ц, від 28 лютого 2025 року № 615/2/22, тощо). Отже, у випадку, якщо судову повістку не вручено та зазначено, що «адресат відсутній за вказаною адресою» судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки і особа вважається повідомленою. Крім того, ч. 5 ст. 126 КУпАП не входить до переліку, визначеного ч. 2 ст. 268 КУпАП, за яким присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Разом з тим, слід зауважити, що апеляційним судом прийнято апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Якимчука О.М. до розгляду та надання можливості відстоювати позицію в апеляційному суді, чим фактично забезпечено право на справедливий судовий розгляд компетентним та незалежним судом. Проте ОСОБА_1 цим правом не скористався, до суду апеляційної інстанції не з`явився. За таких обставин, апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Богунського районного суду міста Житомира від 23 грудня 2024 року. Апеляційну скаргу адвоката Якимчука Олександра Миколайовича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду міста Житомира від 23 грудня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Н.Й. Григорусь