Постанова 4824 № 761/7423/22

Унікальний номер справи 761/7423/22 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/11941/2025 Головуючий у суді першої інстанції А.І. Саадулаєва Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 20 серпня 2025 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А.М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання: Комар Л.А. учасники справи: заявник Товарство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» заінтересована особа Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заінтересована особа ОСОБА_1 заінтересована особа ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року, постановлену у складі судді В.О. Волошина в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, в с т а н о в и в : У липні 2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі по тексту - ТОВ «Брайт Інвестмент»/заявник) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва із заявою про видачу дубліката виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 . Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010р. по справі №2-9887/10, яке набрало законної сили, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (далі по тексту - ПАТ КБ «Надра») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у сумі 380548, 61 грн; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,0 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,0 грн, а всього стягнуто 382368, 61 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2022р., яка набрала законної сили, було замінено сторону у виконавчому листі (стягувача) з ПАТ КБ «Надра» як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент з примусового виконання виконавчих листів №2-9887/10, виданих Шевченківським районним судом м. Києва по зазначеній цивільній справі відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В обґрунтування втрати оригіналу виконавчого листа по вказаній справі відносно боржника ОСОБА_1 заявник зазначив, що в кредитній справі, яку було передано від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Брайт Інвестмент» виконавчий лист відносного зазначеного боржника відсутній. Заявник зазначив, що згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за даними автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів по вказаній цивільній справі на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби Миколаївської області не перебувають. Крім того, зазначеним листом повідомлено, що на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснювалося виконавче провадження № 36628646 з примусового виконання виконавчого листа по вказаній справі відносно боржника ОСОБА_1 , яке, 28 грудня 2020 було завершено з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на викладене, заявник, посилаючись на те, що строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа не було пропущено, в розумінні пп. 4 п. 10-2 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про виконавче провадження», при цьому оригінал виконавчого листа, на думку заявника, був втрачений, оскільки ні в первісного кредитора, ні в органах ДВС останній на виконанні не перебуває, керуючись ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, просив суд видати дублікат виконавчого листа відносно боржника ОСОБА_1 . Ухвалою Шевченківською районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про видачу дублікату виконавчого документу відносно боржника ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено. Видано дублікат виконавчого листа (відносно боржника ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у справі №2-9887/10 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Не погоджуючись із ухвалою суду від 10.04.2025 ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що 24.02.2022 розпочалася збройна агресія РФ проти України. Місце проживання ОСОБА_1 (м. Миколаїв) до 11.11.2022 знаходилося на території активних бойових дій, що свою чергу унеможливлювало будь-яку її участь у судових засіданнях та обізнаність про розгляд справ, що були пов`язані з нею. Після звільнення м. Херсон та виникнення більш вільної можливості виїзду з м. Миколаєва, ОСОБА_1 деякий час мешкала у м. Одеса, а потім виїхала за межі України, де наразі і перебуває. В той же час, перебуваючи у м. Миколаїв, вона фактично була позбавлена можливості внаслідок відсутності світла, щоденних обстрілів бути обізнаною про призначені судові засідання та брати в них участь. Зазначає, що стягувач звернувся із заявою про видачу дублікатів виконавчих документів після закінчення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». В той час, ухвала від 10 квітня 2025 року не містить жодної інформації щодо клопотання про поновлення таких строків внаслідок їх пропуску з поважних причин. На думку апелянта, збройна агресія РФ не перешкоджала стягувачу звернутися в 2022 році з заявою про заміну сторони у виконавчому листі, а заяву про видачу дублікатів виконавчих документів подано майже через рік після спливу відповідного строку. Звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що суд прийняв своє рішення грунтуючись виключно на доводах заявника про те, що йому не передано виконавчих документів та не перевірив чи дійсно вони йому не передавались. Про наявність доказів, що банком був втрачений виконавчий лист та те, що ТОВ «Брайт Інвестмент» зверталося до ПАТ КБ «Надра» з заявою про передачу їм виконавчих документів матеріали справи не містять, стягувач на такі обставини не посилався, суд такої обставини не встановив. ТОВ ««Брайт Інвестмент», через представника Кириченко О.М. подано відзив на апеляційну скаргу. Товариство зазначає, що виконавче провадження № 36628646 з примусового виконання виконавчого листа № 2-9887/10, виданого 18.05.2012 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у сумі 380 548,61 грн., судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього про солідарне стягнення з боржників 382368,61 грн. відносно боржника ОСОБА_1 було завершено 28.12.2020 на підставі 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вважає, що строк пред`явлення викнавчого документа до виконання не пропущено. Заявником у 2022 році вирішувалось у судовому порядку питання про заміну сторони стягувача у виконавчому листі. Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу ПАТ КБ «Надра», ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп», не скористалися. У судове засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась у відповідності до вимог закону, явку свого представника не забезпечила. Незважаючи на задоволене клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Севастьянової О.М. про її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, остання у визначену дату 06.08.2025 на зв`язок не вийшла. Заінтересовані особи ТОВ «Брайт Інвестмент», ПАТ КБ «Надра», ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, явку своїх представників не забезпечили, будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомили. Будь - яких заяв, клопотань на час розгляду справи до суду апеляційної інстанції від заінтересованих осіб не надходило. Враховуючи те, що учасники справи повідомлялись про розгляд справи апеляційним судом, беручи до уваги положення ч. 2 ст. 372 ЦПК, відповідно до якої неявка сторін, або інших учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності заявника, заінтересованих осіб, оскільки її неявка не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_3 , задоволенню не підлягає з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 серпня 2010р. по справі №2-9887/10, яке набрало законної сили, позовні вимоги ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у сумі 380 548, 61 грн; судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700,0 грн; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,0 грн, а всього з відповідачів солідарно стягнуто 382 368, 61 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16 червня 2022р. було замінено сторону стягувача з ПАТ КБ «Надра» як вибулої сторони, на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент у виконавчих листів №2-9887/10, виданих Шевченківським районним судом м. Києва по зазначеній цивільній справі відносно боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . У апеляційній скарзі апелянт посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, щодо її належного повідомлення про судовий розгляд справи, а тому вказане питання підлягає вирішенню першочергово. Згідно ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи. В порядку визначеному ч.ч.2, 4, 5, 6 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав як неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.223 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції). Аналіз матеріалів справи свідчить, що ОСОБА_1 була повідомлена про наявність на розгляді в суді заяви ТОВ Брайт Інвестмент» про видачу дублікату виконавчого документу. Так, представник апелянта ОСОБА_3 неодноразово зверталася до суду із заявами про ознайомлення з матеріалами справи, а отже мала можливість ознайомитися із заявою та висловити свої заперечення. Вона була належним чином повідомлена судом про розгляд заяви 10.04.2025, про що представник особисто викладає у заяві від 04.04.2025 (а.с.146), але в судове засідання 10.04.2025 ОСОБА_3 не з'явиласьна відеоконференцзв`язок (який їй забезпечив суд відповідно до ухвали від 07.04.2025) не вийшла. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явилась без поважних причин, явку свого представника не забезпечила. Задовольняючи заяву про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначив, що на підтвердження факту втрати оригіналу виконавчого листа заявник посилається на те, що в кредитній справі, яку було передано від ПАТ КБ «Надра» до ТОВ «Брайт Інвестмент» виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 відсутній. Судом зауважено, що як вбачається із листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у місті Миколаєві південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснювалося виконавче провадження № 36628646 з примусового виконання виконавчого листа по вказаній справі відносно боржника ОСОБА_1 , яке 28 грудня 2020 року було завершено з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, через відсутність у боржника ОСОБА_1 майна. Суд вважав докази, які надані заявником, а також його доводи про втрату оригіналу виконавчого документа під час пересилання від Відділу ДВС до первісного стягувача є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу, а отже є доведеним втрата оригіналу виконавчого документа №2-9887/10, виданого Шевченківським районним судом м. Києва щодо боржника ОСОБА_1 по вказаній цивільній справі, Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного. У пункті 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з частинами першою, другою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом. У частинах першій, третій статті 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Таким чином, незважаючи на те, що виконавчий лист по справі № 2-9887/10 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , було видано 18.05.2012 року (після набрання заочним рішенням суду законної сили), а на момент його видачі діяв ЗУ «Про виконавче провадження» в редакції 1999 року, після набрання чинності Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року застосуванню підлягають норми саме цього Закону, в тому числі стосовно строків пред`явлення виконавчого документа до виконання. Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на 28.12.2020) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. При цьому, у зв`язку з тим, що виконавче провадження № 36628646 з примусового виконання викнавчого листа № 2-9887/10 виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості було завершено 28.12.2020 на підставі 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред`явлення виконавчого документа був до 28.12.2023. Разом з тим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Відповідна позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі 2-361/11, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22. У зв`язку з встановлення на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, строк пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа у цій справі переривався. Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк пред`явлення вказаних виконавчих листів щодо ОСОБА_1 до виконання не є пропущеним. Щодо обставин втрати виконавчого листа колегія суддів виходить з наступного. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Судом встановлено, що у Заводському відділі державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) здійснювалося виконавче провадження № 36628646 з примусового виконання виконавчого листа № 2-9887/10 виданого 18.05.2012 Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ВАТ КЮ «Надра заборгованості в сумі 380548,61 грн., судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього загальною сумою 382 368,61 грн (боржником визначено ОСОБА_1 ), яке 28.12.2020 завершено з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження»., тобто через відсутність у боржника майна. При цьому, як вбачається з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.07.2024 вих. № 38650/02.-2-25 станом на 08.07.2024, виконавчі провадження з виконання виконавчих листів № 2-9887/10 виданих Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 08/10/2007/840 К-2959 від 24.10.2007 в сумі 380548,61 грн., судовий збір 1 700,00 грн. та витрати ІТЗ 120,00 грн., а всього 382368,61 грн. на примусовому виконанні в органах виконавчої служби Миколаївської області не перебувають. В матеріалах справи відсутні докази того, що після 28.12.2020 первісним стягувачем було отримано оригінал виконавчого листа від виконавчої служби. Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про втрату виконавчого листа та, відповідно, наявність підстав для видачі його дублікату відповідно до порядку визначеного ч. 1 ст. 431 ЦПК України а також п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, адже строк пред`явлення виконавчого документа до виконання не є пропущеним. З моменту отримання виконавчих листів - 18.05.2012, стягувач подавав до виконавчої служби виконавчі листи до примусового виконання, але рішення суду не було виконане через відсутність майна у боржника ОСОБА_1 .. Таким чином, відсутня вина стягувача у невиконанні ОСОБА_1 рішення суду. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, адже не ґрунтуються на наявних у матеріалах справи доказах та вимогах цивільного процесуального закону. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваній ухвалі суду, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, учасникам справи надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції. Отже оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають встановленим обставинам справ, підстави для її зміни чи скасування та задоволення апеляційної скарги не встановлені. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня ї ухвалення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Судді Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус О. І. Шкоріна