Постанова Київський апеляційний суд № 753/19467/24
від 19.08.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/19467/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/9128/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 серпня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Каліушка Ф.А.,- встановив: У жовтні 2024 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із названим позовом. ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 172 грн 87 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 серпня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 643572607. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу. 20 серпня 2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу, відповідно до якого позивачу відступлено право вимоги до відповідача за кредитним договором № 643572607. ТОВ «Юніт Капітал» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 рокуназваний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 643572607 від 27 липня 2021 року у розмірі 28 464 грн 10 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 026 грн 47 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності невиконання відповідачем умов укладеного кредитного договору у визначений строк кредитування (30 днів від дати отримання кредиту) у розмірі 28 464 грн 10 коп. Стягуючи із відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. судом першої інстанції враховано складність справи та об`єм виконаних адвокатом робіт. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції. Встановлено, що 27 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 643572607. 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, за яким до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги. 20 серпня 2024 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 200824, за яким до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача. Обгрунтовуючи позов, ТОВ «Юніт Капітал» зазначило, що відповідач зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав. Товариство просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 67 172 грн 87 коп. Так, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов`язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Так, матеріалами справи підтверджується, що 27 липня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 643572607, який позичальник підписав електронним підписом. Відповідно до листа АТ «Таскомбанк» та платіжної інструкції, 27 липня 2021 на картку № 5366-39ХХ-ХХХХ-0998 перераховано грошові кошти в розмірі 18 910 грн 00 коп. Підписуючи заявку на отримання грошових коштів в кредит від 27 липня 2021 року, ОСОБА_1 зазначив вказану картку № НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів у розмірі 18 910 грн 00 коп. Відтак, первісний кредитор свої зобов`язання за договором № 643572607 виконав у повному обсязі. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується із висновокм суду першої інстанції щодо доведеності невиконання ОСОБА_1 умов укладеного кредитного договору у визначений строк кредитування, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 28 464 грн 10 коп. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою представник ОСОБА_1 зазначив, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту набуття позивачем права вимоги до відповідача за кредитним договором № 643572607. Колегія суддів відхиляє вказане посилання з огляду на наступне. Так, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора. У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було пролонговано на підставі додаткових угод № 19, № 26, № 27 (до 31 грудня 2022 року). Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки підписання реєстру права вимоги № 153 відбулося 28 вересня 2021 року, тобто після укладення договору кредитної лінії № 643572607 від 27 липня 2021 року. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 643572607 від 27 липня 2021 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року. 20 серпня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 200824, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 643572607 від 27 липня 2021 року, що підтверджується реєстром боржників до договору факторингу від 20 серпня 2024 року. Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем доведено факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором є обгрунтованим, оскільки ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку відповідно до послідовно укладених договорів факторингу, на виконання яких підписувалися реєстри передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що на користь ТОВ «Юніт Капітал» підлягають стягненню із ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення матеріалів справи, підготовки та подання позовної заяви колегія суддів вважає обґрунтованим та доведеним вказаний розмір понесених витрат на правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Юніт Капітал» не надано достатніх та належних доказів на підтвердження переходу права грошої вимоги за кредитним договором №643572607 від 27 липня 2021 рокудо ОСОБА_1 , колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовуються долученими до матеріалів справи копіями договорів факторингу та витягами із реєстрів прав вимоги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 12 грудня 2024 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає. Оскільки в силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст складено 19 серпня 2025 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко