Постанова Полтавський апеляційний суд № 524/3960/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/3960/25 Номер провадження 22-ц/814/2704/25Головуючий у 1-й інстанції Алексашина Н.С. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 серпня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Карпушина Г.Л., суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 квітня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обгрунтування заяви вказувала, судовим наказом Господарського суду Полтавської області, яким з неї на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» стягнуто заборгованість в сумі 98534,76 грн. Із вказаним наказом вона незгодна, оскільки між нею та КВПТГ « Полтаватеплоенерго» немає укладених договорів, оскільки у неї відсутнє централізоване опалення на об`єкті, про який йде мова, об`єкт не опалюється від централізованих мереж, має автономне опалення. У скасуванні вказаного судового наказу Господарський суд Полтавської області заявниці відмовив. Враховуючи викладене просила встановити факт відсутності цивільно-правових відносин між нею та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» на підставі наданого до Господарського суду Полтавської області індивідуального договору, ніким не підписаним, та підтвердити відсутність визначених законодавством України прав ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» визначати її боржником. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 квітня 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі за вказаною заявою. В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати як незаконну та необґрунтовану. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність спору про право у даній справі, оскільки наявність спору між нею та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» свідчить про наявність юридичного конфлікту. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи була присутня заявниця. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення заявника, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. За змістом ст. 374 ч. 1 п. 1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, що належить до юрисдикції господарського суду. Колегія суддів погоджується із таким висновком районного суду з огляду на наступне. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч. 1 ст. 19 ЦПК України). За приписами ч.1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до п. 7 ч.2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений ч.1 ст.315 ЦПК України. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.05 2022 у справі № 443/398/15-ц. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (ч. 4 ст.315 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 зроблено правовий висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. У даному випадку, відмовляючи у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції, виходив із того, що з поданої заяви вбачається спір про право, а тому вона не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на те, що вимоги заявника щодо встановлення факту відсутності цивільно-правових відносин з ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» стосується права останнього, як стягувача заборгованості за послуги з теплопостачання. Окрім того, із долученої копії заяви ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про видачу судового наказу вбачається, що спірні правовідносини належать до юрисдикції господарського суду, оскільки вони виникли між юридичною особою ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та фізичною-особою підприємець ОСОБА_1 . Таким чином районний суд дійшов вірного висновку про відмову у відкритті провадження у зв`язку тим, що наявний спір про право, який належить до юрисдикції господарського суду. Доводи апеляційного скарги про те, що спір про право відсутній, оскільки наявність спору між нею та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» свідчить про наявність юридичного конфлікту не заслуговують на увагу, оскільки встановлення даного факту зачіпає інтереси ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», як стягувача заборгованості за судовим наказом. З огляду на викладене, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду та не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 квітня 2025 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2025 року. Головуючий суддя : _____________________________ Г.Л. Карпушин Судді: ____________________ С.Б. Бутенко ___________________ О.О. Панченко