Постанова 4821 № 712/3342/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 712/3342/25 Провадження № 22-ц/821/1070/25 Категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., секретаря - Глущенко І. В., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 17 березня 2025 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 05.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа Банк» (далі - банк), яке 30.11.2022 змінило назву на АТ «Сенс Банк» на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.08.2022, з метою отримання банківських послуг. 05.09.2022 відповідач, підписавши оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500713636, запропонував позивачу укласти угоду про надання споживчого кредиту. 05.09.2022 шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713363 позивач прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713363 від 05.09.2022. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб. Така акцептна пропозиція підписана відповідачем аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатору 9284, який було надіслано 05.09.2022 на номер телефону відповідача. Умовами угоди передбачено тип кредиту «кредит готівкою» на суму 111 651, 35 грн, з фіксованою процентною ставкою 27 % річних строком на 48 місяці з датою повернення 05.09.2026. Кредит надано позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором № 631778326 від 26.08.2021. За умовами угоди та додатку до угоди № 1, який є невід`ємною його частиною, погашення заборгованості за кредитом мало здійснюватися позичальником щомісячно до 05 числа кожного місяця шляхом здійснення обов`язкового мінімального платежу в розмірі 3 827,67 грн. Також умовами кредитного договору та паспортом споживчого кредиту передбачено наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема, у вигляді штрафу за кожне прострочення платежу, що триває від 1 до 4 днів у розмірі 200,00 грн, та за кожне прострочення платежу, що триває 5 днів та більше у розмірі 400,00 грн. 05.09.2022 позивачем здійснено надання кредитних коштів відповідачу за кредитним договором № 500713636 в розмірі 111 651,35 грн. Натомість всупереч умов кредитної угоди відповідач не вживав заходів для погашення в повному обсязі існуючої на таку дату кредитної заборгованості, внаслідок чого допустив прострочення виконання грошових зобов`язань. Станом на день подачі позову за відповідачем обліковується заборгованість по кредитних зобов`язаннях на загальну суму 168 429, 64 грн, яка складається з наступних сум: заборгованість за тілом кредиту105 056,10 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом 63 373,54 грн. Позивачем 01.02.2025 направлено відповідачу вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу, проте, відповіді на зазначену вимогу надходило, порушення умов угоди позичальником усунуті не були. У зв`язку із вищевикладеним, АТ «Сенс Банк» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 500713636 у розмірі 168 429,64 грн, з яких 105 056,10 грн - заборгованість по тілу кредиту, 63 373,54 грн - заборгованість по відсоткам та сплачений судовий збір. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2025 рокупозов АТ «Сенс Банк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 05.09.2022 № 500713636 в сумі 168 429,64 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що при підписанні 05.09.2022 оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 беззаперечно підтвердив, що перед укладенням угоди про надання споживного кредиту останній ознайомлений зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту. Судом першої інстанції вказано, що наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, зазначених у кредитному договорі № 500713636 від 05.09.2022. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого за ним обчислюється заборгованість в загальній сумі 168 429, 64 грн, з яких 105 056,10 - заборгованість за тілом кредиту, 63 373,54 грн - заборгованість за процентами. Враховуючи ту обставину, що в порушення умов кредитного договору № 500713636 від 05.09.2022 відповідач фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку та у строки, передбачені договором, не повернув, то позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення на загальну суму 168 429,64 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скарги 02.05.2025, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу, вважаючи рішення суду першої інстанції необґрунтованим, просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Сенс Банк» в повному обсязі. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відсутність документального підтвердження такої інформованої згоди означає, що кредитодавець не забезпечив дотримання законодавчих вимог до укладення договору, що ставить під сумнів його юридичну дійсність. Також зазначив, що в матеріалах справи немає інформації про проведення будь-якої додаткової перевірки ідентичності позичальника, яка б підтверджувала його право підписувати договір та брати на себе фінансові зобов`язання. Це ставить під сумнів законність та юридичну силу укладеного договору, оскільки ідентифікація є важливим елементом, який забезпечує безпеку укладення правочинів в електронному середовищі. Вказує, що позивач у позовній заяві зазначає недопустимий формат підпису (одноразовий ідентифікатор 9284), який нібито був використаний для підписання кредитного договору. Практично неможливо підтвердити та перевірити позицію, що одноразовий ідентифікатор 9284 був отриманий і використаний ним чи третьою особою з неправомірними намірами. Відзив на апеляційну скаргу 22 травня 2025 року, АТ «Сенс Банк» через підсистему «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від першої інстанції - без змін. Звернув, увагу, що в матеріалах справи міститься оферта, підписана за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, якою ОСОБА_1 звернувся до банку із пропозицією укласти Угоду про надання кредиту яка, є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб. Вказав, що підписанням електронним підписом оферти, позичальник свідчить про отримання всієї інформації про умови кредитування. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Отже, підписом ОСОБА_1 підтвердив інформацію надану ним банку як достовірну. Підписавши матеріали кредитної справи, відповідач підтвердив, що ним укладено кредитний договір та погоджено всі істотні умови кредитування, у зв`язку із чим, сторони зобов`язались виконувати їх належним чином. Щодо неналежної процедури електронного підписання договору, зазначив, що документи були підписані позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «9284» шляхом направлення 05.09.2022 на номер 380732001596. Відповідно до оферти відповідачу належить електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку відповідно до умов оферти банк направив акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №500713636 від 05.09.2022 ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі зазначений власний мобільний номер телефону НОМЕР_1 , на який безпосередньо АТ «Альфа-Банк» 05.09.2022 було надіслано смс-повідомлення із одноразовим ідентифікатором. Звернув увагу, що відповідач вчиняв конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. З наявних в матеріалах справи виписки та розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник кредит отримав, частково здійснював платежі в рахунок погашення заборгованості, а відтак будь-які твердження про неукладеність кредитного договору або неналежне виконання позивачем зобов`язань із видачі кредиту є виключно проявом суперечливої поведінки, спрямованої на уникнення відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Судом встановлено, що 05.09.2022 ОСОБА_1 подав до АТ «Альфа-Банк» оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713636 (а.с. 7 зворотній бік - 8 зворотній бік). Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту за наступними умовами для укладення угоди: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 111 651,35 грн; процентна ставка, % річних - 27 %. Тип ставки - фіксована. процентна ставка може бути змінена шляхом укладення відповідної додаткової угоди; строк кредиту - 48 місяців. Дата повернення кредиту - 05.09.2026. Рахунок для повернення заборгованості за угодою № UA723003460000029097500713636, відкритий у Банку. Кредит надається позичальнику для повернення заборгованості за кредитним договором 631778326 від 2021-08-26. Розмір - 111 651,35 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк». У Додатку № 1 до угоди, що є невід`ємною частиною угоди, відповідач запропонував визначити детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; графік платежів повернення кредиту, сплати процентів за його користування; суми комісійної винагороди та інших платежів за угодою. Відповідно до графіку платежів чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 111 651,35 грн; сума кредиту за договором - 111 651,35 грн; проценти за користування кредитом за період з 05.09.2022 по 05.09.2026 складають 72 076,60 грн; загальна сума становить 183 728,04 грн (а.с. 10 зворотній бік - 11 зворотній бік). 05.09.2022 АТ «Альфа-Банк» підписано акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713636 (а. с. 9 - 10). 05.09.2022 підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 7). Згідно паспорту споживчого кредиту сума ліміту кредиту - 111 651,35 грн, строк кредитування - 48 місяців, процентна ставка, відсотків річних - 27,00 % річних, загальні витрати за кредитом - 72 076,69 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 183 728,04 грн (а.с. 7). В матеріалах справи міститься довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 12). На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 12.08.2022 АТ «Альфа Банк» змінило назву на АТ «Сенс Банк» (а.с. 32- 34 зворотній бік). Згідно розрахунку заборгованості за кредитом, у ОСОБА_1 станом на 31.01.2025 існує заборгованість за кредитним договором № 500713636 від 05.09.2022 в сумі 168 429,64 грн, з яких 105 056,10 грн - заборгованість за кредитом, 63 373,54 грн - заборгованість по відсоткам. Останній платіж за кредитом, згідно розрахунку, відповідач здійснив 07.11.2022 (а.с. 15). Відповідно до виписки АТ «Сенс Банк» по особовим рахункам за період з 05.09.2022 по 30.01.2025 вбачається, що 05.09.2022 відбулося перерахування коштів за кредитним договором № 500713636 від 05.09.2022 на суму 111 651,35 грн (а.с. 16-28). На підтвердження факту надання кредиту, представником позивача до позовної заяви долучено меморіальний ордер № 1303260941 від 05.09.2022 (а.с. 13). 01.02.2025 АТ «Сенс Банк» було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 вимогу про усунення порушень (а.с. 29-30).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 суд дійшов висновку про те, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд апеляційної інстанції вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Згідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України). Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України). Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Згідно ч. ч. 1-3 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Матеріали справи містять оферту на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713636 від 05.09.2022, акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 500713636 від 05.09.2022, паспорт споживчого кредиту від 05.09.2022, меморіальний ордер № 1303260941 від 05.09.2022 (а.с.7 зворотній бік - 8 зворотній бік, 9, 7, 13). Відповідно до умов оферти позичальнику надавався споживчий кредит у розмірі 111 651,35 грн з фіксованою процентною ставкою, % річних - 27,00. Дата повернення кредиту - 05.09.2026. Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що Банк виконав покладені на нього зобов`язання за кредитним договору від 05.09.2022, а саме надав позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 111 651,35 грн. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість. У зв`язку із допущенням ОСОБА_1 прострочення платежів АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості та нарахованих відсотків за користування кредитом. За даними розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем було отримано погашення за кредитними зобов`язаннями на загальну суму 11 593,92 грн, а саме: 10.10.2022 в сумі 7 685,92 грн; 14.10.2022 в сумі 4,00 грн; 21.10.2022 в сумі 4,00 грн; 07.11.2022 в сумі - 3 900 грн (а.с. 15). На підтвердження позовних вимог Банком до позовної заявинадано виписки по рахунку, з якої вбачається надання ОСОБА_1 споживчого кредиту, рух коштів по рахунку та наявність заборгованості (а.с. 16 - 28). Виписка з рахунку є первинним бухгалтерським документом відповідно до положень ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. При цьому з наданих АТ «Сенс Банк» виписок по особовим рахункам ОСОБА_1 та розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти, користувався ними та відбулося часткове погашення зобов`язання щодо їх повернення, зокрема і відсотків за користування кредитом. Натомість відповідач, заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, не надав суду доказів, які б спростовували визначений позивачем розмір заборгованості за кредитом, як і не навів заперечень щодо неотримання та невикористання ним грошових коштів позивача. Як в суді першої інстанції так і в апеляційній скарзі відповідач вказував, що в матеріалах справи відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Колегія апеляційного суду констатує, що підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ОСОБА_1 та Банком. Всі відносини між позичальником та Банком, що не врегульовані цією угодою, запропоновано врегулювати договором (про банківське обслуговування фізичних осіб), який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід`ємною частиною угоди (про надання кредиту) та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.com.ua. Підпис ОСОБА_1 на цьому договорі свідчить про отримання ним всієї інформації про умови кредитування, та про те, що акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту отримав. У Додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг: складові загальної вартості кредиту, графік платежів з повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, суми комісійної винагороди та інші платежі за угодою (а.с. 10 зворотній бік - 1 зворотній бік). Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Отже, підписом, ОСОБА_1 підтвердив інформацію надану ним Банку як достовірну (а.с. 7). Підписавши матеріали кредитної справи відповідач підтвердив, що ним укладено кредитний договір та погоджено всі істотні умови кредитування, у зв`язку із чим, сторони зобов`язались виконувати їх належним чином. Суд першої інстанції, встановивши що на момент укладання спірного кредитного договоруОСОБА_1 не звертався до банку із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим висловивши згоду з усіма його умовами, не подавав до банку звернень щодо роз`яснення його умов, дійшов до вірного висновку щодо необґрунтованості доводів відповідача щодо неналежного його інформування про умови спірного кредитного договору. Також, в апеляційній скарзі відповідач зазначив, що в матеріалах справи немає інформації про проведення будь-якої додаткової перевірки ідентичності позичальника, яка б підтверджувала його право підписувати договір та брати на себе фінансові зобов`язання. З довідки про ідентифікацію вбачається, що документи були підписані ОСОБА_1 аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «9284» шляхом направлення 05.09.2022 на номер 380732001596 (а.с. 14). Відповідно до оферти відповідачу належить електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку відповідно до умов оферти банк направив акцепт пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 500713636 від 05.09.2022. В оферті також зазначено паспорт ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 від 01.07.2019, ІНП НОМЕР_4 та адресу проживання (а.с. 7 звротній бік- 8 зворотній бік). Колегія суддів апеляційного суду, звертає увагу, що ОСОБА_1 в своїй апеляційній скарзі зазначений власний мобільний номер телефону НОМЕР_1 , на який безпосередньо АТ «Альфа-Банк» 05.09.2022 було надіслано смс-повідомлення із одноразовим ідентифікатором. Нормою ч. 2 ст. 639 ЦК України, яка регламентує форму договору передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору Закон України «Про електронну Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.05.2025 8 комерцію». Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України. Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №127/33824/19 дійшов висновку, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що закріплено положеннями ст. 205, ст. 207 Цивільного кодексу України. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19. Суд першої інстанції, встановивши, що відповідачем отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, встановлених кредитним договором № 500713636 від 05.09.2022, проте в порушення умов договору кредитні кошти та проценти за користування кредитом повернуто не було, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 168 429,64 грн, з яких 105 056,10 грн - заборгованість за кредитом та 63 373,54 грн - заборгованість за процентами, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк» у встановленому розмірі. Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 23 квітня 2025 року- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Текст постанови складено 13 серпня 2025 року. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко О. М. Новіков