Постанова 4851 № 554/5683/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 серпня 2025 р.Справа № 554/5683/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. , за участю секретаря судового засідання Афанасьєвої К.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Савченко Л.І., м. Полтава, повний текст складено 10.06.25 року по справі № 554/5683/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України за участі третьої особи Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобо`язання вчинення дій, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі по тексту МВС України), третьої особи Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту ГУНП в Полтавській області, третя особа), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та неналежного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили; - визнати протиправною бездіяльність Міністерства Внутрішніх справ України, щодо не прийняття рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30.03.2017 справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як інваліда 2-ї групи у зв`язку з невідповідністю вимогам законодавства до Головного управління Національної поліції в Полтавській області та не належного їх розгляду Міністерством внутрішніх справ України, згідно з вимогами Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням порядку та вимог законодавства встановленим постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.03.2017 справа № 554/1177/17, яка набрала законної сили. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, щодо не прийняття рішення на виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та не прийняття рішення по виплаті одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи згідно вимог Постанови КМУ від 21.10.2015 № 850 по обставинам та порядку встановленим постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 30.03.2017 справа №554/1177/17, яка набрала законної сили. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_1 про призначення виплати одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» з урахуванням обставин встановлених судом. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». 16.05.2025 Міністерство юстиції України (далі по тексту заявник) звернулось до Шевченківського районного суду м. Полтави із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просило суд першої інстанції змінити спосіб виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17, а саме зі способу: «зобов`язати МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції"» на спосіб: «стягнути із МВС України на користь ОСОБА_1 , як інваліда 2-ї групи, невиплачену одноразову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням фактично проведеної виплати (172890,00 грн) в сумі 117110,00 грн. В обґрунтування вимог вказаної заяви зазначив, що оскільки у розумінні частини 3 статті 378 КАС України невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням та інших виплат протягом двох місяців з дня набрання законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, враховуючи, що рішення суду в межах даної справи станом на дату подання такої заяви не виконане в частині повної виплати позивачу одноразової грошової допомоги в сумі 117110,00 грн, наявні підстави для задоволення вимог вказаної заяви. Стверджував, що Октябрський районний суд м. Полтави у постанові від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , чітко зазначив розмір належної позивачу виплати одноразової грошової допомоги в 200 кратному розмірі прожиткового мінімуму у разі встановлення другої групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», у відповідній редакції, однак зазначена постанова суду першої інстанції не виконується МВС України (боржником) понад 7 років з дня набрання нею законної сили (30.10.2017), що є безумовною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення у розумінні приписів статті 378 КАС України. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 05.06.2025 по справі № 554/5683/17 у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 № 554/5683/17 у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Головне управління Національної поліції в Полтавській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення дій відмовлено. Позивач, не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин у справі та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 05 червня 2025 року по справі № 554/5683/17 та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про зміну способу порядку виконання рішення від 16 травня 2025 року. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17, оскільки МВС України, упродовж 7 років вчиняє протиправно не вживає заходів, спрямованих на виконання рішення суду та проведення остаточної виплати позивачу заборгованості у сумі 117110,00 грн, незважаючи на існування судових рішень, в яких встановлено протиправність дій МВС України стосовно ОСОБА_1 , та постановлення Другим апеляційним адміністративним судом окремої ухвали від 11 квітня 2023 по справі № 640/28394/21. Наполягав, що з 2017 року, незважаючи на надання ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області всіх необхідних та достатніх документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі Порядок № 850), наявності Висновку про призначення одноразової грошової допомоги складеного ГУНП в Полтавській області, МВС України рішення по Висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму протиправно не прийняло. Переконував, що єдиним можливим на даний час способом захисту порушених прав ОСОБА_1 на виплату йому 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності є саме стягнення з МВС України 117110 грн, як різниці між належною сумою до виплати 290000,00 грн та фактично виплаченою на виконання рішення суду - 172890 грн, що не було враховано судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, МВС України просило суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 05.06.2025 без змін. В обґрунтування відзиву стверджував, що зміна способу виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 із зобов`язання виплатити одноразової грошової допомоги на стягнення конкретної суми цієї виплати, змінить постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Враховуючи, що зміна способу і порядку виконання суднового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновленого порушеного права, підстави для задоволення заяви Міністерства юстиції України відсутні. Крім того, зазначив, що МВС України, як божник у виконавчому провадженні № 56466467 та в силу приписів частини 2 статті 19 Конституції України вчинено всіх можливих дій з метою виконання рішення суду ухваленого на користь ОСОБА_1 (стягувача), а саме, неодноразово повідомлено ОСОБА_1 про необхідність подання документів відповідно до Порядку № 850 з метою виконання рішення суду та ініційовано звернення до ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області та до Національної поліції України з метою отримання документів необхідних для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №

850. При цьому, на переконання відповідача, свідоме не подання ОСОБА_1 документів відповідно до Порядку № 850 з метою виконання рішення суду свідчить про перешкоджання стягувачем вчиненню виконавчих дій. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою підсистеми "Електронний суд" та шляхом розміщення на веб-порталі "Судова влада" повідомлення про виклик у судове засідання. Позивач в надісланій до суду заяві просив розгляд справи провести без його участі. Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 56466467 з виконання рішення на підставі виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави № 554/5683/17, виданого 20.02.2018 ( з урахуванням ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 у справі № 554/5683/17 про видачу дублікату виконавчого листа), про: зобов`язання МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою КМУ від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Постановою державного виконавця від 24.05.2018 відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 26.06.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство внутрішніх справ України у розмірі 5100 грн та повторно зобов`язано виконати рішення. В подальшому державним виконавцем 07.06.2019 винесено постанову про накладення штрафу на Міністерство внутрішніх справ України у розмірі 10200 грн (штраф у подвійному розмірі. На підставі заяви Міністерства внутрішніх справ України та документів, згідно з якими ОСОБА_1 нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 172890 грн, державним виконавцем 12.05.2020 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження». У подальшому, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 № 554/4569/20 постанову про закінчення виконавчого провадження від 12.05.2020 року ВП № 56466467 щодо виконання виконавчого листа № 554/5683/17, виданого 20.02.2018 року Октябрським районним судом м. Полтави, скасовано. Державним виконавцем 29.10.2020 винесено постанову про відновлення виконавчого провадження. Заявник зазначає, що МВС України, як боржник, повідомив державного виконавця, що з метою виконання судового рішення він неодноразово повідомляв стягувача ОСОБА_1 , що матеріали (документи) щодо призначення йому одноразової грошової допомоги потрібно привести у відповідність до вимог пункту 7 Порядку № 850, а саме надати повний перелік документів, у тому числі оригінал довідки медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). Вказане підтверджується, зокрема, і повідомленням від 04.12.2024 за № 44081/12-2024. В той же час, ОСОБА_1 повідомляє, що надання ним всіх необхідних документів для призначення одноразової грошової допомоги до ГУНП в Полтавській області підтверджено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2017 року по адміністративній справі № 554/5683/17 та постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 березня 2017 року по адміністративній справі № 554/1177/17. У відповідь на адвокатський запит ГУНП в Полтавській області направило лист від 26.06.2023 р. № 29/160 аз, яким були надані копії документів, на підставі яких був складений Висновок про призначення одноразової грошової допомоги на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17, серед яких була копія наданої до ГУНП в Полтавській області довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серії АГ № 0005409. У подальшому, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 25.11.2024 задоволено заяву представника Міністерства юстиції України Назаровця Андрія Тарасовича про видачу дубліката виконавчого листа Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2018 № 554/5683/17 . За твердженнями заявника, станом на теперішній час постанова Октябрського районного суд м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 не виконана боржником в повному обсязі, зокрема, сума невиплаченої (недоплаченої) суми складає: 117 110,00 грн (290 000,00 грн (200-кратний прожитковий мінімум на момент встановлення інвалідності 200 х 1450,00 грн) - 172890,00 грн (сума виплачених коштів)), що зумовило звернення до суду із заявою про зміну способу виконання рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення конкретної суми, як різниці невиплаченої грошової допомоги, призведе до зміни змісту судового рішення, оскільки постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 було зобов`язано МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , а не виплатити конкретну суму одноразової грошової допомоги, що не є тотожними поняттями. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. В силу приписів статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VІІІ Про виконавче провадження (далі - Закон 1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частиною 3 статті 33 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI (далі Закон - № 4901-VI), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. За приписами статті 7 Закону № 4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Тобто з приведеного вище вбачається, що звернення до суду у зазначеній категорії справ є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України. Водночас, з 19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 378 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3. При цьому, згідно із пунктом 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-IX, справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом. Так, відповідно до частини 1 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувана чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (абзац 1 частини 3 статті 378 КАС України). Згідно із абзацом 2 частини 3 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX), невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Отже, за змістом вказаної норми КАС України з 19.12.2024 у справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення протягом двох місяців з дня набрання останнім законної сили є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення, зокрема шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю - щомісячна державна допомога, що надається відповідно до норм цього Закону у грошовій формі особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю. Пунктом 1 Порядку № 850 встановлено, що ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції. Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Отже, одноразова грошова допомога у разі встановлення інвалідності - це соціальна виплата, яка надається громадянам, що отримали інвалідність, зокрема, внаслідок військової служби, участі у бойових діях, трудового каліцтва або професійного захворювання та інших причин, передбачених законодавством. Аналіз вищенаведеного дозволяє дійти висновку, що справа, яка переглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, здійснення, надання, одержання соціальних виплат непрацездатним громадянам, а отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX). Судом апеляційної інстанції встановлено, що для повного виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17, яка набрала законної сили 30.10.2017, позивачу має бути виплачено 290000,00 грн (200 х 1450 грн (прожитковий мінімум, установлений законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 2016 рік)). Наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 2039 від 25.10.2019 (том 8, а.с. 22) підтверджено, що ГУНП в Полтавській області проведено виплату позивачу коштів у розмірі 172890,00 грн в якості одноразової грошової допомоги по інвалідності за висновком ГУНП від 17.07.2019, що не заперечується учасниками справи. Разом з цим, станом на 16.05.2025 (дата подання заяви про зміну способу виконання рішення) фактичну виплату заборгованості у розмірі 117110,00 грн (290000,00 грн 172890,00 грн) здійснено не було. Таким чином, рішення постанова Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17, як станом на момент звернення Міністерства юстиції України до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, так і на час розгляду у судах першої та апеляційної інстанцій в частині здійснення фактичної виплати заборгованості у розмірі 117110,00 грн не виконано значно більше ніж протягом двох місяців (більше 7 років). Разом з цим, колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане. Колегія суддів вважає помилковими мотиви суду першої інстанції, покладені в основу відмови у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки резолютивна частина постанови Октябрського районного суду м Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 містить чітке зобов`язання до МВС України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратното прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку № 850, тобто визначено єдиний правомірний варіант поведінки відповідача прийняти рішення про виплату грошової допомоги у величині, що підлягає арифметичному обчисленню (200 х 1450 грн), однак упродовж більш ніж 7 років відповідачем так і не здійснено належних дій, спрямованих на повне виконання рішення суду. Слід також враховувати, що протиправність дій МВС України під час виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18..10.2017 по справі № 554/5683/27 було встановлено, зокрема, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року по справі № 554/4569/20, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2019 року по справі № 826/11966/18, постановою Верховного суду від 01 вересня 2021 року по справі № 554/10055/20, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі № 640/28394/21, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року по справі № 640/28394/21, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2023 року по справі № 640/28394/21. Крім того, Другий апеляційний адміністративний суд, з метою усунення причин та умов, що сприяли порушенню права ОСОБА_1 на отримання грошової допомоги в 200-кратному розмірі прожиткового мінімуму, як інваліда ІІ групи, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію», у відповідній редакції, постановив окрему ухвалу від 11 квітня 2023 року по справі № 640/28394/21, якою повідомив Міністра внутрішніх справ України про виявлені порушення вимог статті 257 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017), статей 14, 372 КАС України (у редакції чинній з 15.12.2017) посадовими особами Міністерства внутрішніх справ України для вжиття невідкладних заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли встановленим судом порушенням. Мотивуючи зазначену ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постанова Октябрського районного суд м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 не виконана в повному обсязі протягом 5 років з дня набрання нею законної сили, при цьому, з матеріалів справи не вбачається вжиття Міністерством внутрішніх справ України заходів, направлених на повну виплату суми грошової допомоги з моменту набрання чинності постановою Октябрського районного суд м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17, що створило підґрунтя для звернення ОСОБА_1 до суду з численними заявами процесуального характеру та позовом про оскарження дій та рішень Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Враховуючи, що протягом тривалого часу з моменту набрання рішенням у даній справі законної сили минуло (більше 7 років) відповідач ухиляється від виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 у повному обсязі (не здійснено виплату заборгованості у розмірі 117110,00 грн), що відповідно є протиправним, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення по даній справі шляхом стягнення з МВС України 117110,00 грн. Доводи відповідача про неможливість виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17 колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу, оскільки надання ОСОБА_1 всіх необхідних документів для призначення одноразової грошової допомоги до ГУНП в Полтавській області підтверджено постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 18 жовтня 2017 року по справі № 554/5683/17 та постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 30 березня 2017 року по адміністративній справі № 554/1177/17. Крім того, такі доводи відповідача спростовуються вже проведеною частковою виплатою позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 172890,00 грн. Колегія суддів відхиляє покликання відповідача не недопустимість зміни обраного судом способу відновлення порушеного права, оскільки положеннями абзацу 2 частини 3 статті 378 КАС України в редакції Закону № 4094-IX чітко перебачено, що невиконання судового рішення у справах про соціальні виплати непрацездатним особам протягом двох місяців є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з підпунктом 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Шевченківського районного суду м. Полтави від 05.06.2025 у справі № 554/5683/17 скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити заяву Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 по справі № 554/5683/17. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -. ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Полтави від 05.06.2025 по справі № 554/5683/17 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою заяву Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання рішення - задовольнити. Змінити спосіб виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2017 у справі № 554/5683/17 зі способу «зобов`язати Міністерства внутрішніх справ України прийняти відповідне рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" на «Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України (01024, м. Київ, вул. Богомольця, 10, ЄДРПОУ: 3008223553) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) як інваліда 2-ї групи, невиплачену одноразову допомогу у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" з урахуванням фактично проведеної виплати (172890,00 грн) в сумі 117110,00 (сто сімнадцять тисяч сто десять) грн». Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко