Постанова Хмельницький апеляційний суд № 677/1609/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 серпня 2025 року м. Хмельницький Справа № 677/1609/24 Провадження № 22-ц/820/1844/25 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Спірідонової Т. В. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., Костенка А.М. секретар судового засідання: Дубова М.В., за участю: представника апелянта Ястремської А.Р. розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №677/1609/24 за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року, у складі судді Вознюка Р.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення моральної шкоди, встановив:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 200000 грн завданої йому моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог вказував, що рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 30.04.2020 у справі №677/2060/19 з стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1067 доларів США 50 центів та судовий збір в сумі 731,75 грн. 07 вересня 2020 року судом першої інстанції у вказаній справі було видано виконавчий лист. Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі №677/2060/19 замінено стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих листах №677/2060/19, виданих Красилівським районним судом Хмельницької області до відкриття виконавчого провадження. 21 жовтня 2020 року державним виконавцем Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинським П.В. відкрито виконавче провадження №63365251 з виконання виконавчого листа №677/2060/19, виданого Красилівським районним судом Хмельницької області від 07.09.2020. Зазначає, що протягом більше чотирьох років рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30.04.2020 у справі №677/2060/19 не виконано, з моменту відкриття виконавчого провадження № 63365251 державним виконавцем Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь позивача з боржника не стягнуто заборгованість за рішеннями суду. Службовими особами державного органу протягом більше чотирьох років порушуються його права, у зв`язку з чим він знаходиться у постійному стресі, постійно переживає, зазнає психологічних і моральних страждань та принижень, відчуває себе пригнічено, болюче переживає глибоке відчуття несправедливості, тривалу невизначеність у своєму майбутньому, розчарування у діяльності органу державної влади. Порушення його прав призвело до порушення нормальних життєвих зв`язків та порушення стосунків з сім`єю, друзями та знайомими, з якими був змушений проводити менше часу через важкий психологічний та емоційний стан, що вимагає додаткових зусиль для організації життя. Вважає, що йому було завдано моральна шкода, розмір якої позивач оцінив у 200000 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 7000 гривень моральної шкоди та 910 гривень витрат на правничу допомогу. В решті позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що невиконання рішення суду в примусовому порядку, призвело до порушення прав позивача, що проявилося у постійних душевних переживаннях, безвихідності, безпомічності, психологічних та нервових зривах, невизначеності у можливості реалізації своїх прав та законних інтересів. Кошти Державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов`язанні зі сплати коштів Державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин. Вирішуючи вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету витрат на правничу допомогу, суд врахував пропорційність задоволених вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 910 грн витрат на правничу допомогу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Узагальнення доводів заяви про ухвалення додаткового рішення Апеляційна скарга обґрунтована тим, суб`єктами, винними в заподіюванні шкоди позивачеві є Красилівський відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Однак суд, всупереч вимогам статті 137 ЦПК України, не здійснив розподіл судових витрат між сторонами, натомість без жодної правової підстави стягнув судові витрати з Державного бюджету. На думку представника апелянта, витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнуті зі сторони у справі, а не з державного бюджету України. Водночас Державний бюджет України за жодною бюджетною програмою не передбачає асигнувань для виплати витрат на правничу допомоги адвоката у цивільній справі. Тому, судове рішення про стягнення коштів, без встановлених бюджетних призначень законом про Державний бюджет України на відповідний рік, не може бути виконане. Процесуальні дії апеляційного суду Ухвалами Хмельницького апеляційного суду від 14 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду. Узагальнені доводи та заперечення учасників справи Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Представник апелянта Ястремська А.Р. вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав, наведених в ній. Позивач ОСОБА_1 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Мотивувальна частина Встановлені фактичні обставини справи Встановлено, що заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 30.04.2020 у справі №677/2060/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за позикою в сумі 1000 доларів США, 67 доларів США 50 центів трьох процентів річних, судовий збір в сумі 731 грн 75 коп. 07.09.2020 Красилівський районний суд Хмельницької області видав виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі в сумі 1000 доларів США, 67 доларів США 50 центів трьох процентів річних від простроченої суми грошового зобов`язання, а всього 1067 доларів 50 центів США. Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.10.2020 замінено стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчому листі №677/2060/19 до відкриття виконавчого провадження. 16.10.2020 представником позивача ОСОБА_3 до Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)було подано заяву про примусове виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 30.04.2020 у справі № 677/2060/19. Також у цій заяві представник стягувача просив терміново накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження. 21.10.2020 державним виконавцем Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинським П.В. відкрито виконавче провадження №63365251 з виконання виконавчого листа №677/2060/19, виданого Красилівським районним судом Хмельницької області від 07.09.2020. 24.11.2020 державним виконавцем Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинським П.В. накладено арешт на нерухоме та рухоме майно боржника ОСОБА_2 11.08.2021 представником стягувача ОСОБА_3 начальнику Красилівського ВДВС було подано клопотання, у якому він просив звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 11.02.2022 та 17.05.2023 державним виконавцем Красилівського відділом державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинським П.В. здійснювались виклики боржника ОСОБА_2 11.02.2022 та 17.02.2023 державним виконавцем виносилися вимоги боржнику ОСОБА_2 про надання Красилівському відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) технічної документації на зареєстроване за боржником нерухоме майно. 24.11.2022 представник стягувача звернувся до Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) з клопотанням, у якому просив, зокрема, надати відомості про здійснені виконавчі дії з реалізації належного боржнику ОСОБА_2 арештованого нерухомого майна (залучення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання з метою визначення вартості нерухомого майна боржника, проведення електронних аукціонів з продажу цього майна і т.і.). Також просив надати для ознайомлення матеріали виконавчого провадження №63365251. Листом начальника Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 19.12.2024 вих. №25.10-27/8526 подане на клопотання від 24.11.2022 повідомлено, що станом на станом на 19.02.2024 виконавче провадження №63365251 закінчене у зв`язку із повним фактичним виконанням. Згідно з постановою державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гостинського П.В. виконавче провадження №63365251 закінчене у зв`язку із повним фактичним виконанням. Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 29.03.2024 у справі №677/2060/19 задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Визнано дії старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гостинського П.В. з перерахування на користь скаржника грошових коштів у національній валюті України, а не в іноземній валюті, визначеній судовим рішенням у справі № 677/2060/19, неправомірними. Скасовано постанову старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гостинського П.В. про закінчення виконавчого провадження №63365251 від 16.02.2024. 30.08.2024 начальником Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хабалем Р.Я. винесено постанову про скасування постанови державного виконавця Красилівського ВДВС від 16.02.2024 про закінчення виконавчого провадження №63365251 та винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині стягнення з Державного бюджету витрат на правничу допомогу, а тому рішення суду в іншій частині не є предметом апеляційного перегляду. Суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу з Державного бюджету на користь ОСОБА_4 , вказав, що органи державної влади є частиною апарату держави, виконують виключно її завдання та функції, представляють державу у правовідносинах, для участі в яких наділені відповідними повноваженнями та належними державі матеріальними засобами, зокрема і коштами. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із даними висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача. Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та тін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16. Відповідно до ч.ч. 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №750/2055/20 зазначено, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. У постанові Верховного Суду від 22 грудня 2020 року у справі №143/173/19 зроблено висновок про те, що згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Отже, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Позивач, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правничої допомоги, укладеного 16.09.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Лиликом В.В.; акт виконаних робіт від 30.09.2024, згідно з яким загальна вартість виконаних робіт складає 26000 грн. Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задоволено на 3,5% (7000 грн х 100 %: 200000 грн), то суд з державного бюджету на користь позивача стягнуто витрати на правничу допомогу у розмірі 910 грн (26000 грн х 3,5%). Доводи апелянта про те, що при розподілі судових витрат судом не враховано, що у справі було два відповідача та що порядок стягнення (компенсації) витрат на професійну правничу допомогу слід стягувати з відповідачів солідарно, суд оцінює критично з огляду на наступне. З огляду на припис статті 56 Конституції України шкоду, завдану органом державної влади чи його посадовими і службовими особами, відшкодовує саме держава. Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. За змістом частини другої статті 2 ЦК України одним із учасників цивільних відносин є держава Україна. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). За змістом статті 173 ЦК України, яка має назву "Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад", у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави за спеціальними дорученнями можуть виступати органи державної влади. Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а нев резолютивній частині рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 вказано, що у випадку, коли шкода завдається органом державної влади, його посадовою або службовою особою, відшкодовувати таку шкоду зобов`язана держава, яка бере участь у справі через відповідні органи: орган, дії, бездіяльність якого призвели до негативних наслідків, та орган Державної казначейської служби України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц зазначено, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави України, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах ДКСУ чи її територіальних органів не є необхідною. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 495/6187/16, від 07 жовтня 2020 року у справі №569/12383/17, від 29 червня 2022 року у справі № 201/9398/20. Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21 серпня 2019 року у справі № 761/35803/16-ц). Органи державної влади є частиною апарату держави, виконують виключно її завдання та функції, представляють державу у правовідносинах, для участі в яких наділені відповідними повноваженнями та належними державі матеріальними засобами, зокрема і коштами. Ураховуючи положення наведених вище норм матеріального права, правових висновків Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд зазначає, що стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу має бути здійснено за рахунок держави Україна, яку у цій справі представляли компетентні органи. На підставі вищевикладеного, оскільки відповідачем у даній справі позивач визначив Хмельницький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, правильним є висновок суду першої інстанції щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких визначено пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до норм ЦПК України, безпосередньо з Державного бюджету України. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №193/1132/22. Висновки суду апеляційної інстанції Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Встановивши фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд першої інстанції ухвалив рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 27 червня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 14 серпня 2025 року. Судді Т.В. Спірідонова Р.С. Гринчук А.М. Костенко