Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/4059/25

14.08.25 33/812/342/25 Провадження № 33/812/342/25 Категорія: ст. 124 КУпАП Головуючий у першій інстанції Дірко І. І. Доповідач апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 серпня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О. О. за участю: секретаря Повертайленко Ю. В. особи, відносно якої провадження у справі закрито ОСОБА_1 потерпілого ОСОБА_2 представниці потерпілого Дідняк І. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представниці потерпілого ОСОБА_2 адвокатки Дідняк І. А. на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 липня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює водієм ТОВ «АТП-2004» та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 15 травня 2025 року о 23 годині 50 хвилині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAF XF 480 FT», номерний знак НОМЕР_1 , з контейнеровозом марки «Bodex», номерний знак НОМЕР_2 , рухався в місті Миколаєві по вулиці Веселинівській, де на перехресті з вулицею Очаківською, не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з транспортним засобом «Toyota Highlander», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в попутному напрямку у правій смузі руху. Дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення ОСОБА_1 пунктів 2.3б і 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. У діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, не встановлено, внаслідок чого провадження у справі закрито. Не погодившись з постановою судді, представниця потерпілого адвокатка Дідняк І. А. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та ухвалити нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення. У змісті скарги наводить докази, які на її думку неправильно оцінені судом, та свідчать на підтвердження версії потерпілого про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_1 , який почав змінювати свій напрямок руху та здійснив контактування з автомобілем потерпілого, притерши його до бордюру. Свідченням цих обставин є фотознімки отриманих пошкоджень транспортних засобів. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представниці потерпілого адвокатки Дідняк І. А., потерпілого ОСОБА_2 на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення ОСОБА_1 та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Так, за матеріалами справи ОСОБА_1 ставиться до провини порушення пунктів 2.3б та 13.1 ПДР України, з огляду на які, він при русі у середній смузі руху по вулиці Веселинівській та знаходячись на перехресті вулиці Веселинівської з вулицею Очаківською у місті Миколаєві, був не уважний, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем, під керуванням потерпілого, внаслідок чого його дії кваліфіковані, як порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, порушення стеження за вантажем та не дотримання безпечної дистанції. Вважаючи, що такі дії ОСОБА_1 не підтверджені належними доказами, пояснення двох учасників пригоди відрізняються за змістом та не узгоджуються із зібраними представниками поліції доказами, внаслідок чого у діях ОСОБА_1 не можливо встановити порушення пунктів 2.3б та 13.1 ПДР України, що б перебувало у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, яке відбулося, суддя першої інстанції дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Так, за пунктами 1.10, 13.1, 13.3 ПДР України визначено, що безпечна дистанція це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Безпечний інтервал це відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху. Дотримання безпечного інтервалу водіями можливо лише під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду. Отже, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, порушення ОСОБА_1 повинно було кваліфікуватися за пунктом 13.1 ПДР України, як порушення бокового інтервалу відносно автомобіля потерпілого, який рухався в попутному напрямку лише при його обгоні, випередженні, чи об`їзду в якості перешкоди. В той же час представниками поліції при викладені обставин події вказано на порушення ОСОБА_1 бокового інтервалу відносно автомобіля потерпілого безпосередньо на перехресті доріг, але натомість, кваліфіковані його дії, не як порушення бокового інтервалу при русі в різних смугах попутного напрямку, а як не дотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції, що суперечить викладеній уповноваженою особою об`єктивній стороні правопорушення. Тобто, у випадку порушення ОСОБА_1 безпечної дистанції між автомобілями, він повинен був рухатися безпосередньо позаду автомобіля потерпілого, а не у середній смузі руху, при русі потерпілого у правій. У разі ж порушення ОСОБА_1 безпечного бокового інтервалу, він або потерпілий повинні були випереджати один одного, а не перестроюватися з однієї смуги руху в іншу, що передбачено іншим пунктом ПДР України. Суперечить викладення саме об`єктивної сторони правопорушення, що ставиться до провини ОСОБА_1 , і схемі, що додана до протоколу та підписана лише потерпілим, оскільки в схемі зазначено, що зіткнення автомобілів, зі слів потерпілого ОСОБА_2 , мало місце за межами перехрестя на відстані 25м від його межі. В той же час, ОСОБА_1 стверджував, що почув удар на перехресті, що і встановлено уповноваженими особами, як об`єктивна сторона правопорушення, тобто порушення ОСОБА_1 ПДР України безпосередньо на перехресті вулиць, але місця зіткнення транспортних засобів на перехресті представниками поліції не визначено. Тобто об`єктивна сторона правопорушення не підтверджена визначеним уповноваженими особами місцем зіткнення зі слів потерпілого у схемі, яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення. У самій схемі (а.с.3) із об`єктивних даних визначено лише розміри смуг руху, межі перехрестя, розташування світлофорних об`єктів по вулиці Веселинівській та знаку «Уступи дорогу» з боку вулиці Очаківської, а також місце розташування транспортних засобів на дорозі, після ДТП, з яких вбачається що автомобіль «DAF XF 480 FT», номерний знак НОМЕР_1 , з контейнеровозом марки «Bodex», номерний знак НОМЕР_2 , зупинився в межах середньої смуги руху з достатнім та безпечним боковим інтервалом відносно правої смуги руху, автомобіль «Toyota Highlander», номерний знак НОМЕР_3 , теж зупинився позаду вантажного автомобіля, але виключно в межах правої смуги руху з достатнім та безпечним боковим інтервалом. Інші об`єктивні дані, які повинні підтверджувати місце зіткнення автомобілів, як-то сліди на бордюрі від правих коліс автомобіля «Toyota Highlander» або подряпини на стовпі з будь-яким дорожнім знаком по вулиці Веселинівській, що спричинили подряпини на правому передньому крилі автомобіля потерпілого чи осип від лівого дзеркала заднього огляду транспортного засобу «Toyota Highlander», відсутні. Тобто схема ДТП лише містить суб`єктивні дані про місце зіткнення зі слів потерпілого, яке розташовано на відстані 1.9м від бордюру при ширині його автомобіля в 1.925м, за відсутністю їх підтвердження будь-якими об`єктивними даними. Позначка на схемі одного сліду від гальм гуми знаходиться виключно на середній смузі руху на достатній відстані від місця зіткнення, що вказано потерпілим, та на відстані не менш 50м від вантажівки, що зупинилася, та не має прив`язки ні до автомобіля ОСОБА_1 , ні до автомобіля ОСОБА_2 , а її позначення на схемі об`єктивно не пов`язано ні з версією події потерпілого, ні тим паче з версією події особи, відносно якої провадження у справі закрито. Вказані у схемі пошкодження автомобілів узгоджуються з наданими фото, але за відсутністю інших даних стосовно порівняння висоти пошкоджень на кожному автомобілі, за якими можливо визначити точки контактування, виключають можливість встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, за об`єктивними даними у справі, що підтверджені поясненнями ОСОБА_1 , зміна руху сідельного тягача разом з причепом призводить до зміни радіусу руху обох складових транспортного засобу, але пошкодження на причепі відсутні, як відсутні пошкодження і на автомобілі потерпілого, що могли бути встановлені у разі його контактування з причепом, у випадку якщо ОСОБА_1 здійснювалася зміна напрямку руху шляхом перестроювання в іншу смугу руху. Ці докази у сукупності належним чином досліджені та оцінені суддею суду першої інстанції, в тому числі у відповідності до визначення стандарту доказування «поза розумним сумнівом», коли вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою усієї сукупності доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. В той же час у цій справі, що знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції, не лише відсутні докази на підтвердження версії події, що висловлена потерпілим, а ще уповноваженими особами всупереч його поясненням та даним схеми ДТП викладена об`єктивна сторона правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії водія ОСОБА_1 представниками поліції кваліфіковані не за тією нормою ПДР України, яка ставиться йому до провини, а ще і всупереч викладеній ними у протоколі об`єктивній стороні правопорушення. За таких обставин, проаналізувавши надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає висновки судді суду першої інстанції правильними щодо відсутності в діях ОСОБА_1 даних про порушення ним сукупності положень пунктів 2.3б та 13.1 ПДР України, за тими обставинами події, які встановлені судом першої інстанції та перепровірені у суді апеляційної інстанції. Тому прийняте суддею суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представниці потерпілого ОСОБА_2 Дідняк І. А. залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 16 липня 2025 року, якою провадження відносно ОСОБА_1 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова