Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/2978/25

02.09.25 33/812/371/25 Справа № 33/812/371/25 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП Головуюча у першій інстанції Подзігун Г. В. Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2 вересня 2025 року м. Миколаїв Миколаївській апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О. О., за участю: секретаря Шурми Є. М., захисника Цуріки М. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 6 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 13 квітня 2025 року о 00 годині 20 хвилині у місті Миколаєві по вулиці Колодязній, 5 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Lexus RX 400h», з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя). Водієві запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, про що складено протокол з відеофіксацією. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову скасувати та провадження у справі закрити. Апелянт вважає, що постанова не відповідає вимогам закону. Зазначає про те, що суддею не взято до уваги відсутність у справі доказів на підтвердження факту керування ним автомобілем. Тому на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення він не був водієм транспортного засобу, а його вина у справі не доведена за допомогою доказів. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складено уповноважено особою під час повітряної тривоги та без надання йому права на отримання правової допомоги. Не враховано судом і наявність у нього статусу військовослужбовця, для чого передбачено інший порядок проходження огляду відповідно до статті 266? КУпАП. Посилаючись на вказане, апелянт вважав безпідставним його притягнення до адміністративної відповідальності. Справа розглянута в суді апеляційної інстанції за відсутністю ОСОБА_1 за його належним повідомленням та реалізацією ним свого права на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі у відповідності до положень, передбачених статтею 294 КУпАП, та за участю його захисника. Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Цуріки М. В., перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, а також вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх наявних доказів, що містяться у справі та є будь-якими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, у якій повинен міститися опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Так, відповідно до вимог статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів, ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу з явними ознаками алкогольного сп`яніння та на вимогу поліцейських відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. У протоколі про адміністративне правопорушення містяться дані про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, тобто усі обставини, які стосуються події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, за наявності яких протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі. До протоколу про адміністративне правопорушення доданий відеозапис події. З відеозапису події вбачається, що біля 00 години 20 хвилини поліцейські підходять до автомобіля марки «Lexus RX 400h» з обох боків, який стоїть біля магазину, де з лівого боку сидить пасажир, а з правого боку, де знаходиться водійського сидіння - ОСОБА_1 . Після привітання йде аудіозапис питання з боку осіб, що знаходяться в автомобілі до поліцейських, «чому нашу машину зупинили. 10 автомобілів туди-сюди, а нас остановили», «чому ви нас остановили» (запис о 00.20.14 та 00.22). На що поліцейські відповідають, що «ваша машина на еврономерах». О 00 години 23 хвилини запису пасажир, характеризуючи обставини дій ОСОБА_1 , каже, що «брат везе мене на укол», на що поліцейський питає «вночі?», а пасажир відповідає «вночі» та додає «просто випив з братом». Одночасно інший поліцейський перевіряє документи у ОСОБА_1 , як у водія транспортного засобу, і той спочатку вимовляє декілька разів про документи «ваші» на питання до нього поліцейського «ваші». Тому поліцейський демонструє водієві ОСОБА_1 свої документи, після чого ОСОБА_1 показує своє водійське посвідчення (запис з 00 години 24 хвилини 17 секунди до 00 години 24 хвилини 40 секунди). В подальшому, під час спілкування, поліцейський каже, звертаючись до ОСОБА_1 , що «не треба сідати за руль п`яним» (запис о 00 години 28 хвилини), на що ОСОБА_1 йому відповідає «я його только з бойових забрав. Ви розумієте?». Далі ОСОБА_1 каже «командир», а поліцейський йому відповідає, що це лише «адмінка» і ОСОБА_1 каже «добре» (запис о 00 години 29 хвилині 06 секунді). І вже після цього на запису о 00 годині 30 хвилині, коли брат водія, що був пасажиром, починає гучно розмовляти виключно лайкою, ОСОБА_1 каже «я стояв на зупинці, не їхав» (а.с.7). Тому враховуючи обставини, що зафіксовані на відеозаписах, з огляду на принцип «заборони суперечливої поведінки», який вимагає від особи діяти завжди добросовісно, слід виснувати, що поведінка обох осіб, що знаходилися в автомобілі свідчить про те, що автомобіль рухався під керуванням ОСОБА_1 , який перевозив свого брата, та був зупинений представниками поліції, зупинку якого на відміну від руху інших машин, вони вважали незаконною. В подальшому, під час спілкування та неналежної поведінки пасажира - брата водія ОСОБА_1 , через десять хвилин фіксації події, ОСОБА_1 змінив свою поведінку та став стверджувати, що він не рухався, а стояв на зупинці. Тобто дії особи, зафіксовані на відеозапису не можна розцінити, як добросовісні, внаслідок чого за цим принципом вони не можуть трактуватися на користь цієї же особи. За такого, усі наведені обставини події, які зафіксовані на відеозаписі, свідчать про ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, що мав явні ознаки алкогольного сп`яніння, які зафіксовані не лише у протоколі та доданих до нього направленнях для проведення огляду, а є явними, навіть, під час фіксації події за допомогою відеозапису. Ці обставини ретельним чином досліджені у суді першої інстанції та ним надана належна оцінка при ухваленні постанови. Тому посилання ОСОБА_1 та його захисника на відсутність у справі будь-яких доказів на підтвердження факту керування ним транспортним засобом не заслуговують на увагу. Ці докази у сукупності належним чином досліджені та оцінені суддею суду першої інстанції, в тому числі у відповідності до визначення стандарту доказування «поза розумним сумнівом», коли вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтями 251, 255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою усієї сукупності доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Так, у відповідності до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За положеннями пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І та положеннями розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція) огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3розділу I цієї Інструкції. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких записів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції). Направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого виду сп`яніння у медичному закладі видається поліцейським, у випадку не згоди водія з результатами показників Драгеру при огляді, що проведений поліцейськими на місці зупинки, або бажанні пройти такий огляд лише у медичному закладі. Натомість ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки і спочатку погодився пройти його у медичному закладі, але своєю поведінкою не лише перешкоджав провести таку процедуру, так як відмовлявся сісти у патрульний автомобіль для поїздки до медичного закладу за декількох надуманих приводів та після попередження поліцейського стосовно кваліфікації таких дій, як відмови від проходження огляду, не здійснив реальних, на відміну від словесних дій, з метою його проходження. Внаслідок чого така поведінка особи правильно кваліфікована поліцейськими, як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. При тому мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком відмови від проходження огляду у встановленому законом порядку є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП. Така відмова, за внесеними змінами до статті 266 КУпАП та Інструкції №1452/735, які є чинними, як на час події, так і на час розгляду справи, фіксується поліцейськими за допомогою технічних засобів відеозапису, а за їх відсутності у присутності двох свідків. Тобто, у випадку наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, водій, на вимогу поліцейських за положеннями пункту 2.5 ПДР України, зобов`язаний пройти медичний огляд. Посилання захисника на наявність повітряної тривоги під час початку складання протоколу про адміністративне правопорушення, як підставу для неможливості проходження ОСОБА_1 огляду, є надуманими, оскільки ОСОБА_1 таких обґрунтувань під час події не заявляв. Навпаки, заявляючи про бажання пройти огляд, своїми діями перешкоджав цьому процесу. Не є слушними і доводи стосовно неможливості складання протоколу про адміністративне правопорушення під час оголошення повітряної тривоги відносно особи, яка пересувається на транспортному засобі під час встановленої комендантської години, оскільки такі обставини не є перешкодою для вчинення уповноваженою особою дій в порядку статті 254 КУпАП, а тому не є підставою для закриття провадження відповідно до статті 247 КУпАП. Таким чином, в матеріалах справи достатньо доказів які свідчать про те, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і у медичному закладі, а дії працівника поліції, який запропонував пройти такий огляд відповідали вимогам пунктів 1.2-1.3, 1.6-1.7, розділу ІІ зазначеної вище Інструкції. Твердження ОСОБА_1 стосовно безпідставності пред`явлення інспектором патрульної поліції вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння до нього, як військовослужбовця, який керував транспортним засобом, з посиланням на положення статті 266? КУпАП, не ґрунтуються на матеріальному законі, оскільки статтею 266? КУпАП регулюється інший порядок проходження огляду на стан сп`яніння військовослужбовцями, які здійснили дії пов`язані з порушенням громадського порядку або порядку управління, тобто вчинили військові адміністративні правопорушення, диспозиції яких перелічені у главі 13-Б КУпАП, зокрема, передбачені статтею 172-20 КУпАП. В той же час відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення в порядку глави 10 КУпАП, тобто за вчинення адміністративного правопорушення на транспорті, де суб`єкт визначається не за родом професійної діяльності, а виключно за досягненням віку, з якого наступає відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення. За таких обставин наявність у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця під час керування ним транспортним засобом не є підставою для відмови від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП. Доводи про порушення прав ОСОБА_1 під час складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з ненаданням йому правової допомоги, якою він не зміг скористатися, не заслуговують на увагу, по-перше, на відеозапису події ОСОБА_1 стверджував, що його адвокат знаходиться в місті Одесі, а по-друге, статтею 268 КУпАП визначено право особи на правову допомогу під час розгляду справи, а не складення протоколу, і таке право ОСОБА_1 реалізовано під час її розгляду в суді. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено водію ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 6 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова