Ухвала ККС ВС № 372/2878/21
від 07.08.2025 · КримінальнаУХВАЛА 07 серпня 2025 року м. Київ справа № 372/2878/21 провадження № 51-7597 км 23 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про повернення його апеляційної скарги заяву ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 , встановив: У провадженні Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду перебувають матеріали провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2024 року про повернення його апеляційної скарги. У судовому засіданні суду касаційної інстанції 07 серпня 2025 року ОСОБА_6 заявив відвів судді ОСОБА_3 . Заслухавши думку прокурора ОСОБА_5 , яка заперечувала щодо задоволення заявленого ОСОБА_6 відводу, посилаючись на те, що заявлений ним відвід є необґрунтованими, оскільки останнім не наведено підстав, передбачених статтями 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), щодо неможливості участі судді ОСОБА_3 у розгляді даного кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, Суд при вирішенні цього питання враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Так, ЄСПЛ у п. 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. У справі «Хаушильд проти Данії» ЄСПЛ зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Крім того, як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н від 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Як убачається з доводів ОСОБА_6 , останній як на підставу для відводу судді ОСОБА_3 посилається на те, що він не отримав копію її окремої думки щодо передачі матеріалів провадження (за його касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 06 листопада 2023 року про повернення його апеляційної скарги) на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Частиною 5 ст. 80 КПК визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Ураховуючи наведе, Верховний Суд зазначає, що наведені ОСОБА_6 обставини не можуть бути підставою, передбаченою статтями 75, 76 КПК, для відводу судді ОСОБА_3 . За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявленого ОСОБА_6 відводу судді ОСОБА_3 . Керуючись статтями 75, 80, 81 КПК, Верховний Суд постановив: Заяву ОСОБА_6 про відвід судді ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3