Ухвала ККС ВС № 167/1442/17

УХВАЛА 08 серпня 2024 року м. Київ справа № 167/1442/17 провадження № 51-1209 впс 19 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід головуючої судді ОСОБА_1 , встановив: На розгляді у Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду перебуває подання Рівненського апеляційного суду про направлення матеріалів кримінального провадження № 42017031160000025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України (судова справа № 167/1442/17), за апеляційною скаргою прокурора прокуратури ОСОБА_6 на вирок Рожищенського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року, до іншого суду апеляційної інстанції. У судовому засіданні суду касаційної інстанції від 08 серпня 2024 року, на стадії виконання положень статей 344, 434 КПК України, обвинувачений ОСОБА_5 заявив головуючій судді ОСОБА_1 відвід. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, Суд при вирішенні цього питання враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Так, Європейський суд з прав людини у пункті 66 рішення по справі «Мироненко і Мартенко проти України» вказує, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Крім того, як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради 00Н від 27 липня 2006 року №2006/23, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Як убачається з доводів обвинуваченого ОСОБА_5 , підставою для відводу головуючої судді ОСОБА_1 стало те, що вона вже розглядала кримінальне провадження стосовно нього у касаційному порядку, в ході якого, на думку обвинуваченого, порушила його право на справедливий суд, оскільки не дала можливості зачитати заперечення на касаційну скаргу прокурора. Частиною 5 ст. 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Відповідно до постанови колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 30 травня 2024 року у складі головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вбачається, що судом касаційної інстанції переглядалось кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року. При цьому зі змісту вищенаведеної постанови Суду вбачається, що на зазначену касаційну скаргу ОСОБА_5 подав заперечення, у яких, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів прокурора, просив ухвалу Волинського апеляційного суду від 07 серпня 2023 року залишити без зміни, а подану касаційну скаргу - без задоволення. Вказані заперечення ОСОБА_5 наявні в матеріалах кримінального провадження, були враховані колегією суддів при ухваленні рішення та про них зазначено у наведеній постанові. При цьому, під час судового засідання ОСОБА_5 в порядку, передбаченому КПК України, було надано слово для висловлення власної позиції по суті касаційної скарги прокурора, а тому, ураховуючи зазначене, посилання ОСОБА_5 на порушення його права на справедливий суд з підстав того, що ним не було зачитано ці заперечення, є необґрунтованими та, з огляду на положення, передбачені статтями 75, 76 КПК України не можуть бути підставою для відводу судді. За таких обставин колегія суддів вважає, що наведені ОСОБА_5 доводи на обґрунтування заявленого головуючій судді ОСОБА_1 відводу, не вказують на те, що вона виявляла упередженість або безсторонність у цій справі, а також не спростовують факту відсутності будь-яких сумнівів у її безсторонності та не свідчать про наявність доказів фактичної наявності упередженості або необ`єктивності судді. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд вважає, що заявлений обвинуваченим ОСОБА_5 відвід головуючій судді ОСОБА_1 не підлягає задоволенню. Керуючись статтями 75, 76, 80, 81 КПК України, Верховний СудВерховний Суд постановив: Заяву обвинуваченого ОСОБА_5 про відвід головуючої судді ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3