LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС754/1281/25

від 08.08.2025 · Цивільна
Резолютивна:Заяву ОСОБА_1 (вх. №23276/0/220-25) про відвід судді Краснощокова Євгенія Віталійовича від участі у розгляді справи № 754/1281/25 залишити без розгляду.

УХВАЛА 08 серпня 2025 року м. Київ справа № 754/1281/25 провадження № 61-9542зно25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В. розглянув заяву ОСОБА_1 про «перегляд судового рішення (це ухвала від 21.07.2025 року, її постановив суддя Є.Краснощоков з Касаційного цивільного суду (заява про відвід)» у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Yasno), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Комунального підприємства «Київкомунсервіс», Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва» про зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Київський апеляційний суд ухвалою від 26 березня 2025 року визнав, що звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року, є зловживанням процесуальними правами; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вказане судове рішення визнав неподаною та повернув заявнику. 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 07 березня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року у цій справі. Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 . 26 квітня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами). Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 22 квітня 2025 року повернуто заявнику. 12 травня 2025 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Верховного Суду від 19 травня 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 29 квітня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. 19 травня 2025 року до Касаційного цивільного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 . Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року залишено без руху та надано строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали (провадження № 61-6464ск25). 04 червня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення, у якій заявник висловив недовіру судді Лідовцю Р. А. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою, заяву передано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Лідовця Р. А.від участі у розгляді справи відмовлено. 20 червня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року за нововиявленими обставинами, у якій висловив недовіру судді Краснощокову Є. В. Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Краснощокова Є. В. від участі у розгляді справивизнано необґрунтованою, заяву передано для вирішення судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 25 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В.від участі у розгляді справи відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 03 липня 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 05 червня 2025 року залишено без розгляду. 10 липня 2025 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення від 03 липня 2025 року, у якій заявник одночасно висловив недовіру судді Краснощокову Є. В. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Краснощокова Є. В. від участі у розгляді справи визнано необґрунтованою. Заяву про відвід судді Краснощокова Є. В. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В.від участі у розгляді справи відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2025 року визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року залишено без розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Краснощокова Є. В. від участі у розгляді цієї справи залишено без розгляду. Визнано зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 11 липня 2025 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 11 липня 2025 року залишено без розгляду. 24 липня 2025 року на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 (вх. №23276/0/220-25) про «перегляд судового рішення (це ухвала від 21.07.2025 року, її постановив суддя Є.Краснощоков з Касаційного цивільного суду (заява про відвід)» У змісті заяви про відвід висловлено недовіру судді-доповідачу, а також заперечення проти того, щоб суддя розглядав та вирішував заяву ОСОБА_1 . Зазначає, що «він вищевказаному судді не довіряє і це моє право (ст. 21 КУ) з яким ви ЗОБОВ*ЯЗАНІ рахуватись, бо це право вище за рангом виконання чим усі статті ЦПКУ - це і є конституційним принципом «ВЕРХОВЕНСТВА ПРАВА» (це я пишу для того, щоб він не розглядав цю заяву - мається на увазі суддя Є. Краснощоков) … це буде наочний ЗЛОЧИН, якщо знову цей же суддя буде розглядати і вирішувати цю заяву. Вам це зрозуміло?». Вказана заява про відвід судді Верховного Суду Краснощокова Є. В.від участі у розгляді цієї справи аналогічна тій, яка розглянута ухвалами Верховного Суду від 11 липня 2025 року, 22 липня 2025 року, в задоволенні якої відмовлено за необґрунтованістю, а повторна аналогічна заява залишена без розгляду. За змістом статті 427 ЦПК України питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами вирішує суддя (суддя-доповідач). Згідно з частинами першою, другою статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Відповідно до частини п?ятої статті 39 ЦПК України якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду. Тому вказану заяву про відвід необхідно залишити без розгляду. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частина перша та друга статті 2 ЦПК України). Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ЦПК України). Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини другої статті 43 ЦПК України). Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (частина друга статті 44 ЦПК України). Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним. Учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання цивільного судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (образити, принизити суд, його суддів, інших учасників процесу, виявити до них і до їхніх дій власні негативні емоції тощо), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 44, пункті 1 абзацу другого частини четвертої статті 135, частині дев`ятій статті 141, частині першій статті 143, пункті 5 частини першої статті 144, статті 148 ЦПК України (див. зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 20), ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 9901/598/19, ухвалу Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 21-22). Дії учасника справи чи його представника мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню цивільного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом такими особами неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду, суддів тощо. У процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 7 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21, від 8 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 (пункт 22)). Безперечно, учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також щодо незалежності та безсторонності суддів. Він вправі висловити ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід. Проте має бути стриманим і коректним, утримуватися від надання особистісних характеристик й оцінок, а тим паче від огульних і надуманих звинувачень (див. ухвалу Верховного Суду від 29 серпня 2022 року у справі № 127/11940/21 (пункти 23-24)). Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання (частина третя статті 44 ЦПК України). Суд враховує, що заявник в цій справі подає аналогічні заяви «про перегляд» щодо всіх процесуальних ухвал Верховного Суду, при цьому не зазначає жодних підстав такого перегляду, передбачених процесуальним законом, зокрема за нововиявленими чи виключними обставинами, як і будь-яких мотивів для цього. У таких заявах ОСОБА_1 заявляє лише про недовіру суддям Верховного Суду, за відсутності у їх провадженні відповідних справ за участі ОСОБА_1 , в межах яких можливе вирішення заяви про відвід судді. Заяви ОСОБА_1 про перегляд судових рішень (процесуальних ухвал Верховного Суду) в цій справі неодноразово повертались заявнику з відповідними роз`ясненнями, що такі ухвали суду не можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, оскільки не відносяться до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Також залишалися без розгляду з огляду на визнання їх подання виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами. Заява ОСОБА_1 від 24 липня 2025 року про перегляд рішення подана на ухвалу Верховного Суду від 21 липня 2025 року, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 03 липня 2025 року залишено без розгляду. Ця заява містить аналогічні попереднім зневажливі та образливі висловлювання, які не притаманні для написання ділових документів, зневажливу оцінку процесуальних дій та рішень у справі та особисту характеристику суддям, що неприпустимо при оформленні процесуального документа. З огляду на викладене, подання вказаної заяви у формі, яку використав заявник, є проявом недобросовісної реалізації відповідного процесуального права всупереч завданню цивільного судочинства, тобто з іншою метою, ніж для забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення конкретної цивільної справи. Тому Верховний Суд визнає подання ОСОБА_1 заяви про перегляд ухвали Верховного Суду від 21 липня 2025 року виявом неповаги до суду та зловживанням процесуальними правами, у зв`язку з чим його заява в цій частині також підлягає залишенню без розгляду. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина четверта статті 44 ЦПК України). Керуючись статтями 39, 43, 44, 260 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 (вх. №23276/0/220-25) про відвід судді Краснощокова Євгенія Віталійовича від участі у розгляді справи № 754/1281/25 залишити без розгляду. Визнати зловживанням процесуальними правами подання ОСОБА_1 заяви про «перегляд судового рішення (це ухвала від 21.07.2025 року, її постановив суддя Є.Краснощоков з Касаційного цивільного суду (заява про відвід)» у справі № 754/1281/25. Заяву ОСОБА_1 про «перегляд судового рішення (це ухвала від 21.07.2025 року, її постановив суддя Є.Краснощоков з Касаційного цивільного суду (заява про відвід)» залишити без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснощоков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»