Ухвала КЦС ВС № 496/6639/13-ц
від 05.08.2025 · ЦивільнаУ х в а л а 5 серпня 2025 року м. Київ Справа № 496/6639/13-ц Провадження № 61-3844св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - ознайомився з матеріалами справи за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (далі - банк), інтереси якого представляє адвокат Приходько Вячеслав Миколайович (далі - адвокат), на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року у провадженні за заявою банкупро заміну сторони виконавчого провадження (далі - заява) на ОСОБА_1 (далі - правонаступниця) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 (далі - іпотекодавець), ОСОБА_3 , який діє від власного імені та від імені і в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та зняття з реєстрації і в с т а н о в и в:
1. У грудні 2022 року банк звернувся до суду із заявою, у якій просив замінити іпотекодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на правонаступницю у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 15 березня 2016 року у справі № 496/6639/13-ц. Мотивував так: 1.1. ОСОБА_6 не виконав обов`язок за кредитним договором. Тому банк звернувся до іпотекодавця з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також зняття з реєстрації неповнолітніх дітей, зареєстрованих після подання позову у справі № 496/6639/13-ц у житловому будинку разом із батьком. 1.2. 10 травня 2016 року набрало законної сили рішення від 15 березня 2016 року у справі № 496/6639/13-ц, згідно з яким суд звернув стягнення на земельну ділянку та житловий будинок, які були предметом іпотеки; відстрочив виконання рішення на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредиторів в іноземній валюті». 1.3. Під час примусового виконання рішення іпотекодавець помер. Усі спадкоємці подали заяви про відмову від спадкування на користь правонаступниці. 1.4. Оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не минув, банк із дотриманням порядку та строку, передбаченого статтею 1281 ЦК України, заявив вимогу до правонаступниці. Тому слід замінити на неї іпотекодавця. 2. 11 січня 2023 року Біляївський районний суд Одеської області постановив ухвалу, згідно з якою у задоволенні заяви банку відмовив. 3. 12 лютого 2024 року Одеський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою змінив мотивувальну частину ухвали суду першої інстанції, а в іншій частині залишив її без змін. 4. 14 березня 2024 року банк через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження з померлого іпотекодержателя на правонаступницю. 5. 30 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. 6. 24 травня 2024 року банк подав, зокрема, нову редакцію касаційної скарги. 7. 27 серпня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою банку на підставі, передбаченій останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України. 8. 31 березня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою призначив справу до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів. 9. 2 квітня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою зупинив касаційне провадження у справі № 496/6639/13-ц до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 761/382/21 (провадження № 14-132цс24).
10. Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу (частина перша статті 254 ЦПК України).
11. Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третя статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»). 12. 25 червня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 761/382/21 (провадження № 14-132цс24), яка опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17 липня 2025 року.
13. З огляду на те, що перестали існувати обставини, які зумовили зупинення касаційного провадження у справі № 496/6639/13-ц, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне поновити це провадження. Керуючись статтями 254, 260, 261 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду п о с т а н о в и в : поновити касаційне провадження у справі № 496/6639/13-ц за заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який діє від власного імені та від імені і в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та зняття з реєстрації за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 11 січня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко