Постанова 4821 № 404/5815/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 серпня 2025 року м. Черкаси Справа № 404/5815/23 Провадження № 22-ц/821/1131/25 Категорія: скарга на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М. за участю секретаря: Руденко А.О. учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представник позивачів: адвокат Вишня Ганна Вікторівна, відповідач: ОСОБА_3 , представник відповідача: адвокат Осіпова Юлія Юріївна, розглянувши увідкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу адвоката Вишні Ганни Вікторівни на окрему ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року(постановлену в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області під головуванням судді Попельнюха А.О.) у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту, - в с т а н о в и в : 08 липня 2023 року позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_2 через свого представника адвоката Вишню Г.В. звернулися до Кіровського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 06.03.2024 справа передана за підсудністю на розгляд до Чигиринського районного суду Черкаської області. Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 12.12.2024 справа прийнята до свого провадження суддею Попельнюхом А.О. та призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 12.02.2025 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 11.03.2025 на 11:00 год. 11.03.2025 судове засідання було відкладено на 09.04.2025 на 10:00 год за клопотанням представниці позивачів адвоката Вишні Г.В. у зв`язку з перебуванням останньої на лікарняному. 09.04.2025 судове засідання було відкладено за клопотанням представниці позивачів адвоката Вишні Г. В., яка на обґрунтування поданого клопотання про відкладення послалася на її зайнятість у іншій судовій справі, а саме у цивільній справі № 404/9442/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування житловим будинком, яка перебуває в провадженні Кіровського районного суду м. Кіровограда (після зміни найменування Фортечний районний суд міста Кропивницького). На підтвердження участі у розгляді наведеної цивільної справи адвокат Вишня Г. В. до клопотання долучила повістку про виклик до суду, у якій зазначено про призначення судового розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 на 10:30 год 09.04.2025. Під час розгляду заявленого адвокатом Вишнею Г. В. клопотання судом було встановлено, що відповідно до офіційно оприлюдненої інформації на сайті «Судова влада України» судове засідання у цивільній справі № 404/9442/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування житловим будинком призначено Кіровським районним судом м. Кіровограда на інший час, а саме на 11 год 30 хв 09.04.2025. Крім того, під час детального дослідження наданої адвокатом Вишнею Г. В. копії повістки судом було встановлено, що вона має візуальні ознаки виправлення часу судового засідання, а саме, зазначений первісно час судового засідання 11 год 30 хв змінено на 10 год 30 хв. З метою перевірки виявлених розбіжностей, Чигиринський районний суд Черкаської області направив до Кіровського районного суду м. Кіровограда лист з проханням повідомити, чи направлялася адвокату Вишні Г. В. судова повістка у цивільній справі за № 404/9442/24 з викликом у судове засідання на 10 год 30 хв 09.04.2025? У відповідь Кіровський районний суд м. Кіровограда підтвердив, що цивільна справа № 404/9442/24 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення порядку користування житловим будинком була призначена судом на 11 год 30 хв 09.04.2025. Адвокату Вишні Г. В. за її запитом була видана повістка як представнику позивача на 11 год 30 хв на 09.04.2025. На думку суду, адвокат Вишня Г. В. самостійно внесла виправлення до виданої їй повістки з метою штучного створення обґрунтування наявності поважних причин для відкладення судового засідання та безпідставного затягування судового розгляду справи. 02 травня 2025 року Чигиринським районним судом Черкаської області постановлено окрему ухвалу, якою вирішено направити окрему ухвалу з доказами допущених порушень Правил адвокатської етики адвокатом Вишнею Ганною Вікторівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 266/н від 19.11.2021, видане Радою адвокатів Кіровоградської області, адреса робочого місця адвоката: АДРЕСА_1 ) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області (Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Архітектора Паученка, буд. 69) для вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Ухвала суду, зокрема, мотивована тим, що судом встановлені обставини, які дають підстави стверджувати, що адвокат Вишня Г.В. самостійно внесла виправлення до виданої їй повістки з метою штучного створення обгрунтування наявності поважних причин для відкладення судового засідання та безпідставного затягування судового розгляду справи, у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що неявка адвоката Вишні Г.В. в судове засідання 09.04.2025 з розгляду даної справи не була обумовлена поважними причинами. Посилаючись на Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, дійшов висновку про наявність підстав для порушення питання про притягнення адвоката Вишні Г.В. до дисциплінарної відповідальності. В апеляційній скарзі, поданій 09 травня 2025 року через засоби поштового зв`язку, адвокат Вишня Г.В., вважаючи оскаржувану ухвалу суду незаконною, просить суд апеляційної інстанції скасувати окрему ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року. Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що в ході судового розгляду суд дослідив матеріали цивільної справи та ретельно перевірив повноваження представника позивачів, зокрема, дослідив ордер адвоката Вишні Г.В., з якого вбачається, що адвокат Вишня Г.В. є адвокатом Ради адвокатів Дніпропетровської області, тоді як серед адвокатів Кіровоградської області така відсутня. Посилаючись на рішення Ради адвокатів України № 169 від 13.12.2019 «Про надання роз`яснення щодо пріоритетності принципів діяльності адвоката при наданні професійної правової (правничої) допомоги», згідно якого вирішальним є виключне право адвоката на власний розсуд визначити пріоритетність різних процедур, призначених на один час, виходячи з факторів, які в кожній конкретній ситуації можуть мати поважний чи визначальний характер, вказує, що нею було подано повідомлення про неможливість прибуття в судове засідання 09.04.2025 на 10:00 год, і долучена судова повістка мала описку. Додатково повідомила, що судове засідання в Кіровському районному суді м. Кіровоград у справі №404/9442/24 не відбулося ні о 10:30 год, ні о 11:30 год, а було знято з розгляду головуючим суддею у зв`язку із зайнятістю при розгляді іншої справи. Вважає, що її дії щодо повідомлення про неможливість прибуття у призначене судове засідання 09.04.2025 аж ніяк не є намаганням затягування розгляду справи, а є дотриманням правил адвокатської етики. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків. Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що адвокатом Вишнею Г.В. порушено вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики, що, як наслідок, призвело до безпідставного затягування розгляду справи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 3 ЦПК України верховенство права є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Відповідно до частин першої, другої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (стаття 58 ЦПК України). Представництво у цивільному процесі - це правовідносини, під час яких представник здійснює процесуальні дії від імені та в інтересах особи, яка бере участь у справі, з метою захисту її прав та інтересів. Відповідно до статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (частина перша статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З огляду на принцип верховенства права, адвокати мають спрямовувати свою діяльність на захист загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, основним пріоритетом якого є права і свободи людини і громадянина, не повинні у своїй діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать Закону або Правилам, що є ознакою професіоналізму та високої правової культури. Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги (частина перша статті 21 Закону). Всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу адвокат зобов`язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності (частина перша, третя статті 12 Правил адвокатської етики). Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки (частина перша статті 12-1 Правил адвокатської етики). Під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії (частина перша статті 44 Правил адвокатської етики). Згідно з частиною другою статті 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Тлумачення частини першої статті 262 ЦПК України свідчить, що суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо під час вирішення спору встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності. Окрема ухвала як форма реагування на виявлені порушення вимог законодавства та інструмент для їх усунення має бути законною і обґрунтованою, відповідати вимогам судового рішення (частини перша-третя статті 263 ЦПК України). Окрема ухвала повинна бути належно мотивованою і може бути постановлена тільки на підставі перевірених у суді доказів. Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню (частина шоста статті 262 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі №438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) вказано, що «постановлення окремої ухвали є процесуальною дією суду, вчинення якої не залежить від наявності клопотань учасників справи. Суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору». Отже, правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Інститут окремої ухвали направлений на реагування суду у тих випадках, коли порушення закону настільки очевидне, зухвале та систематичне, що не дозволяє суду бути інертним до таких порушень і спонукає до ефективних дій, втіленням яких має бути окрема ухвала (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 990/131/22, провадження № 11-137заі23). Як вбачається зі змісту оскаржуваної окремої ухвали, остання стосувалась поведінки адвоката Вишні Г.В., яка полягає у тому, що адвокат самостійно внесла виправлення до виданої їй повістки з метою штучного створення обгрунтування наявності поважних причин для відкладення судового засідання та безпідставного затягування судового розгляду. В апеляційній скарзі адвокат Вишня Г.В. посилається на те, що нею було подано повідомлення про неможливість прибуття в судове засіданні 09.04.2025 на 10:00 год, і долучена судова повістка мала описку. Перевіривши наведені доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що долучена адвокатом Вишнею Г.В. до заяви про відкладення слухання справи від 08.04.2025, копія судової повістки у справі №404/9442/24 мала очевидні ознаки виправлення, а не описку, як зазначає адвокат. Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідно до офіційно оприлюдненої інформації на сайті «Судова влада України» судове засідання у цивільній справі № 404/9442/24 за позовом ОСОБА_6 до Мороз О.О. про встановлення порядку користування житловим будинком, було призначено Кіровським районним судом м. Кіровограда на інший час, а саме на 11:30 год на 09.04.2025. Також для з`ясування точного часу призначеної до розгляду справи №404/9442/24 Кіровським районним судом м. Кіровограда, судом першої інстанції було направлено лист, на який отримано відповідь, що розгляд справи призначено на 11:30 год на 09.04.2025 . Із наведеного слідує, що різниця між судовими засіданнями, призначеними у різних судах на одну дату, становила більше години часу. Колегія суддів зауважує, що адвокат Вишня Г.В., отримавши судову повістку у справі №404/9442/24, з явними ознаками внесених виправлень, повинна була з`ясувати точний час розгляду справи № 404/9442/24 і лише тоді подавати заяву про відкладення слухання у даній справі. Крім того, судова повістка, яка була надана суду першої інстанції як доказ для обгрунтування наявності поважних причин для відкладення розгляду даної справи, не містить ознак описки, а свідчить про виправлення часу. Колегія суддів звертає увагу на те, що адвокат Вишня Г.В. не була позбавлена права були присутньою в судовому засіданні 09.04.2025 в режимі відеоконференції, оскільки розгляд даної справи призначений на 10:00 год, а розгляд іншої справи № 404/9442/24 призначений на 11:30 год, проте таким правом не скористалась. Тому, зважаючи на встановлені судом першої інстанції обставини, а також приймаючи до уваги, що судова повістка у справі № 404/9442/24, видана адвокату Вишні Г.В., має саме ознаки виправлення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що неявка адвоката Вишні Г.В. в судове засідання 09.04.2025 з розгляду даної справи не була обумовлена поважними причинами, а виправлення у наданому доказі свідчить про порушення адвокатом Правил адвокатської етики. Є необґрунтованими посилання адвоката Вишні Г.В., як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали на те, що суд першої інстанції дослідив матеріали цивільної справи та ретельно перевірив повноваження представника позивачів, зокрема, дослідив ордер адвоката, з якого вбачається, що адвокат Вишня Г.В. є адвокатом Ради адвокатів Дніпропетровської області, тоді як серед адвокатів Кіровоградської області така відсутня, оскільки в матеріалах справи містяться копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю КР №226/н від 26.03.2007, видане КДК Кіровоградської області (т. а.с. 53, 129-130, 155, т. 2 а.с. 136 -137). Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що адвокатом у апеляційній скарзі вказано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КР №226/н від 26.03.2007, видане КДК Кіровоградської області ( т. 3 а.с 1) та долучено копію свідоцтва (т. 3 а.с. 10). Водночас, у відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Згідно реєстру адвокатів м. Кропивницький, робочим місцем адвоката Вишні Г.В. є м. Кропивницький, Кіровоградської області. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для направлення окремої ухвали з доказами допущених адвокатом порушень Правил адвокатської етики до Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Кіровоградської області для вирішення питання про притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в окремій ухвалі. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин, апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України слід залишити без задоволення, а окрему ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу адвоката Вишні Ганни Вікторівни - залишити без задоволення. Окрему ухвалу Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуюча О.В. Карпенко Судді Л.І. Василенко О.М. Новіков /повний текст постанови виготовлений 08 серпня 2025 року/