Ухвала КЦС ВС № 371/893/23

УХВАЛА 05 серпня 2025 року м. Київ справа № 371/893/23 провадження № 61-16659св24 Верховний Суд у складі судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Рудика Юрія Володимировича на рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури та ВСТАНОВИВ: 24 січня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Рудик Ю. В. засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. 10 лютого 2025 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, а саме для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для його поновлення. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. Судом роз`яснено, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Під час направлення копії касаційної скарги виявлено, що адвокат Рудик Ю. В. не зареєстрований в Єдині й судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС), хоча в касаційній скарзі ним зазначено, що має зареєстрований електронний кабінет у системі «Електронний суд» ЄСІКС. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у касаційній скарзі повинні бути зазначені, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. 18 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІКС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІКС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України). Заявником зазначено про наявність у нього зареєстрованого електронного кабінета в ЄСІКС, однак перевіркою, встановленою під час направлення адвокату процесуальних документів, в межах поданої ним касаційної скарги в інтересах ОСОБА_1 в справі № 371/893/23, вбачається порушення адвокатом Рудиком Ю. В. пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України, оскільки факт реєстрації Рудика Ю. В. в системі «Електронний суд» ЄСІКС (про що ним зазначено в направленій касаційній скарзі) не підтвердився. Тому в разі наявності в адвоката Рудика Ю. В. електронного кабінета в ЄСІКС - необхідно подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій надати відомості про наявність у нього електронного кабінету; у разі відсутності електронного кабінету в ЄСІКС - зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій надати відомості про його реєстрацію та наявність. Водночас Верховний Суд звертає увагу на вказані в ухвалі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року недоліки, які виявлені судом під час вивчення касаційної скарги адвоката Рудика Ю. В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , та необхідність їх усунення шляхом подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для його поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України). Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»). Заявнику необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою. Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження заявнику встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для подання нового клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для його поновлення; для подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги, в якій вказати відомості про наявність в адвоката електронного кабінету, а у разі відсутності електронного кабінету в ЄСІКС - зареєструвати такий кабінет та подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій надати відомості про його наявність. Суд роз`яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута. Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Продовжити представнику ОСОБА_1 - адвокату Рудику Юрію Володимировичу встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 10 лютого 2025 року, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Ситнік