Ухвала КЦС ВС № 371/893/23
від 25.12.2024 · ЦивільнаУ Х В А Л А 25 грудня 2024 року м. Київ справа № 371/893/23 провадження № 61-16659ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу представника Офісу Генерального прокурора - прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора - Синюк Ольги Михайлівни на рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури та ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури та стягнути з Офісу Генерального прокурора шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку 2 500 000,00 грн завданої моральної шкоди. 08 травня 2024 року рішенням Миронівського районного суду Київської області позов задоволено частково. Стягнуто із Державного бюджету України за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за незаконне повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення в розмірі 268 505,20 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. 11 листопада 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_1 та Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення. Рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року залишено без змін. 12 грудня 2024 року представник офісу Генерального прокурора - Синюк О. М. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Касаційна скарга подана у строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. На обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судових рішень за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» відповідно до якої розрахунковою величиною для обчислення розміру відшкодування моральної шкоди є мінімальна заробітна плата на рівні 1 600,00 грн, передбачена для таких випадків статтею 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», що є підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження. Крім того, заявниця просить зупинити виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року до закінчення касаційного провадження. Вказує, що через введення в Україні воєнного стану зменшились надходження до Державного бюджету України. Тому для безпідставного стягнення бюджетних коштів необхідно зупинити оскаржувані судові рішення. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду може бути надано копію такої постанови. Заявниця не обґрунтувала, в чому полягає утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судових рішень. Незгода з оскаржуваними судовими рішеннями як така не є підставою для зупинення їх виконання на час перегляду справи в касаційному порядку. Заявницею також не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судових рішень, в задоволенні заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395, 398, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження в справі за касаційною скаргою представника Офісу Генерального прокурора - прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора - Синюк Ольги Михайлівни на рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року. Витребувати з Миронівського районного суду Київської області цивільну справу № 371/893/23 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури. Відмовити в задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора - прокурора відділу представництва інтересів органів прокуратури першого управління Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора - Синюк Ольги Михайлівни про зупинення виконання рішення Миронівського районного суду Київської області від 08 травня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року до закінчення касаційного провадження в справі. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: О. М. Ситнік В. В. Сердюк І. М. Фаловська