Постанова Сумський апеляційний суд № 592/2152/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2025 року м.Суми Справа №592/2152/24 Номер провадження 22-ц/816/1007/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю. за участю секретаря судового засідання Чуприни В.І. у присутності: представника Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради Максименко Олександри Афанасіївни відповідачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Ейсмонта Євгена Анатолійовича, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Ейсмонтом Євгеном Анатолійовичем, на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2024 року у складі судді Онайка Р.А., ухваленого в м. Суми, повне судове рішення складено 20 листопада 2024 року, у цивільній справі за позовом Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа - Сумський міський центр соціальних служб, про позбавлення батьківських прав, в с т а н о в и в : У лютому 2024 року Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради (далі - Управління «Служба у справах дітей» СМР) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Сумський міський центр соціальних служб, про позбавлення батьківських прав. Свої вимоги мотивувало тим, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . В Управлінні «Служба у справах дітей» СМР діти взяті на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, а саме: не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідним харчуванням, медичним оглядом, лікуванням дітей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі, не створила умови для отримання ними освіти. Внаслідок вживання матір`ю алкогольних напоїв втрачається належний нагляд за дітьми, що є небезпечним для їхнього життя, здоров`я і морального розвитку. ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, має залежність від алкоголю, проходження протиалкогольного лікування дає короткостроковий ефект, після чого вона повертається до способу життя, який є небезпечним для життя, здоров`я дітей та їх розвитку. Посилаючись на вказані обставини, просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на особистий рахунок дітей, у розмірі 1/3 частки її заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дітей. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні позову Управління «Служба у справах дітей» СМР. Відібрано у ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та передано дітей органу опіки та піклування Сумської міської ради для подальшого влаштування згідно чинного законодавства. Попереджено ОСОБА_1 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей та створення нормальних умов для проживання дітей. Покладено на орган опіки та піклування Сумської міської ради контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_1 щодо малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Роз`яснено ОСОБА_1 право на звернення до суду з заявою про повернення дітей після усунення причин, які перешкоджають належному вихованню дітей. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на особистий рахунок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2024 року, і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2024 року і до повноліття дитини. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ейсмонта Є.А. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильну оцінку доказів, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначає, що в обґрунтування наявності систематичного вживання відповідачкою алкоголю, антисоціальної поведінки, суд поклав неодноразову її неявку до суду. Відповідачка не погоджується з вказаним висновком суду, оскільки впродовж 2024 року жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин матеріали справи не містять. Вона не заперечує, що впродовж 2024 року мала труднощі з пошуком постійної роботи, відтак у зв`язку з відсутністю стабільного заробітку не мала можливості забрати дітей, проте постійно приїздила до них, зв`язок не втрачала, вживала зусиль для продовження спілкування. Докази наявні в матеріалах справи характеризують її за період 2018-2023 роки та не відображають її зміни за 2024 рік. В матеріалах справи відсутні докази, що проживання дітей разом із нею буде становити ризик для життя, здоров`я чи морального виховання дітей. Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалися. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника позивача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав . За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5, 6). Батько дітей - ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дитиною з інвалідністю (а.с. 83). 31 січня 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та 26 квітня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщені до Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області, а 26 квітня 2024 року прийняті до Хоружівського центру соціально-психологічної реабілітації дітей, де перебувають по теперішній час (а.с. 11; 79). Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 березня 2023 року у справі № 592/7017/22 відмовлено в задоволенні позову Управління «Служба у справах дітей» СМР в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей (а.с. 28-30). Рішення суду мотивовано тим, що за час розгляду справи поведінка та спосіб життя ОСОБА_1 суттєво змінилися, і на цей час перебування дітей з матір`ю не становить загрозу для життя, здоров`я дітей, їх морального виховання, а буде сприяти розвитку дітей в сімейному середовищі. Примусове відібрання дітей у матері без позбавлення батьківських прав та роз`єднання сім`ї не сприятиме якнайкращому забезпеченню інтересів дітей. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 вересня 2023 року у справі № 592/7618/23 відмовлено в задоволенні позову Управління «Служба у справах дітей» СМР в інтересах дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів на утримання дітей (а.с. 26-27). Рішення суду мотивовано тим, що застосовані до ОСОБА_1 заходи впливу щодо виконання нею своїх батьківських обов`язків з боку Управління «Служба у справах дітей» СМР, Сумського міського центру соціальних служб, ініціювання даного судового процесу, необхідність доведення ОСОБА_1 перед судом своєї небайдужісті до життя та подальшої долі дітей сприяли позитивним змінам поведінки відповідачки. Тому вважав, що позбавлення її батьківських прав на даний час є передчасним, недоцільним і не забезпечуватиме інтересів самих дітей. При цьому вважав за необхідне попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дітей. Згідно інформації заступника директора - начальника відділу соціальної роботи Сумського міського центру соціальних служб про надання послуг родині ОСОБА_1 від 24 липня 2023 року та від 12 квітня 2024 року фактори сім`ї та середовища негативним чином впливають на забезпечення потреб дітей, їх життя та розвиток, мати має стійку залежність від алкоголю, проходження лікування має короткотривалий ефект, мати має нерозбірливі соціальні зв`язки з чоловіками, нестійкий емоційний стан (а.с. 23-25; 40-42). 18 січня 2024 року ОСОБА_5 звернулась до начальника Управління «Служба у справах дітей» СМР із заявою про те, що ОСОБА_1 почала вживати алкогольні напої, не доглядає за своєю дитиною ОСОБА_6 , з 17 січня 2024 року дитина перебуває у неї, проте вона не має можливості займатися вихованням дитини, тому просить вирішити питання подальшого влаштування дитини (а.с. 10). 19 січня 2024 року мати відповідачки - ОСОБА_7 звернулась до начальника управління «Служба у справах дітей» СМР з заявою про те, що після повернення дітей вони періодично перебували у неї, з 02 січня вона побачила, що мати перебуває в стані алкогольного сп`яніння, неадекватному стані, діти недоглянуті та безлад, ОСОБА_8 забрала до себе. З того часу ОСОБА_9 перебуває в неї, мати дитину не забирає, лікується від алкогольної залежності, але результату немає і продовжує пити. Просила залишити ОСОБА_8 в неї (а.с. 9). Згідно інформації про вихованця ЗДО №27 «Світанок» СМР Вакала Олександра від 25 січня 2024 року №01-26/9, останній відвідував заклад з 01 вересня 2021 року по січень 2023 року та з 10 жовтня 2023 року по 10 листопада 2023 року, був чисто одягнений, проте речі були не за розміром (малі), неодноразово спостерігалися попрілості від носіння памперсу, під нігтями був присутній бруд, дитина мала постійний нежить та кашель, лікуванням мати не займалась, оскільки з її слів працювала, мати спочатку вчасно приводила та забирала дитину, згодом цей обов`язок поклала на сусідку та співмешканця, не проявляла зацікавленості в освітньому процесі дитини (а.с. 17). Згідно характеристики Сумського ЗЗСО №10 СМР на ОСОБА_2 вбачається , що з 12 грудня 2023 року вона стала несистематично відвідувати шкоду, мати на телефонні дзвінки не відповідала, 19 грудня 2023 року ОСОБА_10 до школи привів дідусь, який повідомив про аморальну поведінку матері та зміну адреси проживання дитини, після чого мати з класним керівником не контактувала (а.с. 18). З акту обстеження умов проживання від 04 січня 2024 року вбачається, що в квартирі наявні необхідні меблі, проте душова кабінка зламана, в кімнатах не прибрано, відчувається неприємний запах, зі слів матері ОСОБА_10 перебуває у бабусі до 08 січня 2024 року, з 01 січня 2024 року мати звільнилась з роботи, вела себе збуджено та агресивно реагувала на зауваження (а.с. 20). Згідно акту прийому дитини до Центру від 31 січня 2024 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був прийнятий до КЗ СОР «Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області» (а.с. 11-14). 17 квітня 2024 року ОСОБА_7 звернулась до начальника Управління «Служба у справах дітей» СМР з заявою про те, що в її сім`ї тимчасово проживає її онука ОСОБА_2 . Мати дитини ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків, зловживає алкогольними напоями і її поведінка є загрозою для життя дитини, тому просить влаштувати дитину до державного закладу у зв`язку з погіршенням стану здоров`я (а.с. 78). Згідно акту прийому дитини до Центру від 26 квітня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була прийнята до КЗ СОР «Хоружівський центр соціально-психологічної реабілітації дітей області» (а.с. 79). З акту обстеження умов проживання від 14 травня 2024 року з метою з`ясування можливості повернення дітей в сім`ю вбачається, що за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ) двері ніхто не відчинив, матір ОСОБА_1 з телефонної розмови можна зробити висновок, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.с. 81). З акту обстеження умов проживання від 10 червня 2024 року з метою з`ясування можливості повернення дітей в сім`ю, вбачається, що за місцем проживання ( АДРЕСА_1 ,) матір ОСОБА_1 вбачається, що належні побутові умови для проживання дітей створені, мати отримує пенсію та соціальну допомогу, безробітна, на час бесіди емоційно нестабільна, говорила у підвищеному тоні, ображала близьке оточення (а.с.82). З довідки Сумського обласного наркологічного диспансеру від 07 вересня 2017 року № 651 вбачається, що ОСОБА_11 перебувала на лікуванні з 29 серпня 2017 року по 07 вересня 2017 року (а.с. 92). 23 грудня 2019 року відповідачка пройшла лікування алкогольної залежності методом кодування строком 5 років (а.с. 91). Відповідно до довідки КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» від 23 вересня 2022 року № 651 ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному на лікуванні з 14 вересня 2022 року по 23 вересня 2022 року, виписана з відділення по закінченню строку протиалкогольного лікування, проведена закріплююча терапія шляхом введення протиалкогольного препарату пролонгованої дії строком на 1 рік (а.с. 88). Згідно з довідкою КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» від 10 лютого 2023 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 02 лютого 2023 року по 10 лютого 2023 року, виписана з відділення по закінченню строку протиалкогольного лікування (а.с. 87). Відповідно до довідки лікаря ОСОБА_12 від 23 червня 2023 року ОСОБА_1 23 червня 2023 року пройшла лікування алкогольної залежності методом кодування строком 5 років (а.с. 86). з довідки КНП СОР «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» від 01 березня 2024 року № 374 ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 21 лютого 2024 року по 01 березня 2024 року у відділенні з надання психіатричної та наркологічної допомоги (а.с. 85). Згідно обліково-статистичної картки дитини № НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , взятий на облік згідно наказу Управління «Служба у справах дітей» СМР № 57 від 18 серпня 2022 року у зв`язку з ухиленням батьків від виконання обов`язків. За час свого життя перебував в сім`ї в період 22.10.2019-18.12.2019, 30.01.2020-06.09.2022, 23.09.2023-31.01.2024, а в інший час перебував у різних державних дитячих навчальних закладах (а.с. 80). Відповідно до обліково-статистичної картки дитини № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік згідно наказу Управління «Служба у справах дітей» СМР № 57 від 18 серпня 2022 року у зв`язку з ухиленням батьків від виконання обов`язків. За час свого життя перебувала в сім`ї в період 03.10.2017-18.12.2019, 29.01.2020-06.09.2022, 23.09.2023-19.01.2024, а в інший час перебувала у різних державних дитячих навчальних закладах та в сім`ї родичів (а.с. 81). За інформацією Сумського центру соціально-психологічної реабілітації дітей області від 20 листопада 2024 року, за період перебування дітей в закладі ОСОБА_1 приїздила до них та привозила засоби гігієни, одяг, солодощі та фрукти. Під час відвідування спілкувалася з дітьми досить тривалий час. Емоційний стан дітей під час відвідування їх матір`ю був стабільним та позитивним. Після від`їзду матері діти на короткий час засмучувалися (а.с. 94 на звороті). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки наданими доказами не спростовано, що ОСОБА_1 бажає спілкуватися з дітьми, приймати участь у їх вихованні та піклуватися про дочку та сина, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які порушують батьківські обов`язки, суд з урахуванням обставин справи, керуючись найвищими інтересами дітей на право зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, знати своїх батьків, їх піклування, дійшов висновку, що підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав відсутні. Натомість, враховуючи інтереси дітей, суд вважав за необхідне прийняти рішення про відібрання дитини у ОСОБА_1 , оскільки, зважаючи на вік дітей та систематичне вживання відповідачкою алкогольних напоїв, наявність даних про її антисоціальну поведінку, відсутність даних щодо стійкої ремісії її захворювання, про що свідчать також і її неодноразові неявки в судові засідання без підтвердження поважності причин такої неявки, залишення дітей у неї є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання. При цьому, також вважав за необхідне покласти на орган опіки та піклування здійснення необхідного контролю, а також попередити відповідачку про необхідність змінити ставлення до виховання дітей. Крім того, стягнув з відповідачки на утримання дітей на їх особисті рахунки аліменти по 1/6 частині заробітку (доходу). Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»). Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (частини шоста - восьма статті 7 СК України). Згідно з частин 1, 2, 4 статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані поважати дитину. Відповідно до статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом. Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини. Тлумачення пункту 2 частини першої 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Зокрема, вказані правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20 (провадження № 61-6807св21), від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18 (провадження № 61-21461св19), від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18 (провадження № 61-8883св19), від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19). Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною. У частині першій статті 170 СК України визначено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу. Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоке поводження з дитиною; захворювання батьків на хронічний алкоголізм або їх наркотична залежність; будь-які види експлуатації дитини, примус її до жебракування та бродяжництва; залишення дитини у небезпечних для її життя, здоров`я і морального виховання умовах. Відібрання дитини - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати. Випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до протиправної чи розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику для життя, здоров`я або для морального виховання. Ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини варто оцінювати з урахуванням її фізичного та психічного розвитку. Європейський суд з прав людини зазначав, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України"). Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Доцільно з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, а також визначити, чи виправдовуються такі заходи станом фізичного або психічного здоров`я дитини. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України). Оцінка пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним. Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18). Відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину. З приводу доводів апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах справи доказів того, що проживання дітей з відповідачкою буде становити ризик для їх життя, здоров`я чи морального виховання, слід зазначити наступне. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачка зловживає алкогольними напоями, неодноразово проходила лікування алкогольної залежності, зокрема останній раз з 21 лютого 2024 року по 01 березня 2024 року. Питання про позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та про відібрання дітей без позбавлення її батьківських прав вже були предметом судового розгляду у справах №№ 592/7618/23, 592/7017/22. В даних справах суди встановили, що за час розгляду справи поведінка та спосіб життя ОСОБА_1 суттєво змінилися, і на цей час перебування дітей з матір`ю не становить загрозу для життя здоров`я дітей, їх морального виховання, а буде сприяти розвитку дітей в сімейному середовищі. Застосовані до ОСОБА_1 заходи впливу щодо виконання нею своїх батьківських обов`язків з боку Управління «Служба у справах дітей» СМР, Сумського міського центру соціальних служб, ініціювання судового процесу, необхідність доведення ОСОБА_1 перед судом своєї небайдужісті до життя та подальшої долі дітей сприяли позитивним змінам поведінки відповідачки. Однак, матеріалами справи, рішення в якій переглядається, підтверджується, що подальша поведінка ОСОБА_1 після ухвалення судового рішення від 23 березня 2023 року у справі № 592/7017/22 та від 11 вересня 2023 року у справі № 592/7618/23 свідчить про те, що відповідачка знову почала вживати алкогольні напої та повернулася до звичного способу життя, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що, враховуючи інтереси дітей, їх вік, систематичне вживання відповідачкою алкогольних напоїв, наявність даних про її антисоціальну поведінку, залишення у неї дітей є небезпечним для їх життя, здоров`я і морального виховання, тому наявні підстави для відібрання у неї дітей без позбавлення батьківських прав. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 170 СК України суд обґрунтовано стягнув з відповідачки аліменти на дітей. Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не містять нових даних, які б давали підстави для скасування чи зміни ухваленого рішення. Правильно встановивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником адвокатом Ейсмонтом Євгеном Анатолійовичем, залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 20 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складене 6 серпня 2025 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: Ю. О. Філонова В. Ю. Рунов