Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/398/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1098/25Головуючий по 1 інстанції Справа №705/398/24 Категорія: 304070000 Єщенко О.І. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 липня 2025 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Карпенко О.В. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», відповідач ОСОБА_1 , особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 адвокат Цокало Тетяна Михайлівна розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цокало Тетяни Михайлівни на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2025 року, у складі судді Єщенко О.І, у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : 17 січня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в розмірі 25652,07 грн, з яких: 14250,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 11402.07 грн сума заборгованості за відсотками, та понесені судові витрати. На обгрунтування позовних вимог товариство вказувало, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон плюс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором. 31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 883460606. Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, вчасно не повернув кредитні кошти та кошти за користування кредитом, тобто не виконав умови, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість в загальному розмірі 25652,07 грн. Відповідно до Реєстру боржників № 143 від 20.07.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в сумі 25652,07 грн. Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2025 року позов задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в розмірі 25652 грн 07 коп., та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн 00 коп. Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з того, що ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитного договору та погодився на них, проте, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 25652,07 грн. Крім того, суд виснував, що до позивача на підставі договору факторингу та реєстру прав вимоги перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021. Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 адвокат Цокало Т.М. оскаржила його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 3 220 грн 08 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. В обгрунтування вимог скарги зазначає, що суд неправильно установив обставини, які мають істотне значення для справи. Скаржник, не заперечуючи факту укладення кредитного договору №883460606 від 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , не визнає, що позивач правомірно набув право грошової вимоги до відповідача за цим кредитним договором, оскільки укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 та додаткової угоди №26 від 31.12.2020 до цього договору відбулось до моменту підписання кредитного договору №883460606. З огляду на викладене, скаржник наголошує, що ця обставина унеможливлює правомірність переходу права вимоги за цим кредитним договором від ТОВ «Таліон Плюс», так як грошова вимога за кредитним договором, право якої відступається за зазначеним договором факторингу, ще не існувала у первісного кредитора. Вказує на те, що додаткова угода №26 від 31.12.2020 до Договору факторингу не містить умови щодо строку дії цієї угоди. Також скаржник звертає увагу колегії суддів на те, що Витяг з Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, який укладено між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не підписаний сторонами Договору факторингу. Наголошує на тому, що в матеріалах справи відсутній Реєстр прав вимоги і договір факторингу, відповідно до якого ОСОБА_1 був би боржником за зобов`язанням, яким право вимоги перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон плюс», що, на переконання скаржника, ставить під сумнів достовірність Витягу з Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 та розрахунку заборгованості за кредитним договором №3181722339 від 30.04.2021. Крім того, як на підставу для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову, скаржник зазначає, що позивачем не надано докази сплати визначеної ціни продажу за договором оплати за відступлення права вимоги до Договору факторингу №20102022 від 20.10.2022, тобто не доведено переходу права вимоги за кредитним договором №3181722339 від 30.04.2021 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». В обгрунтування вимог апеляційної скарги щодо відступлення майбутніх майнових вимог, адвокат посилається на судову практику Верховного Суду, висловлену у постановах від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі №910/11965/16, відповідно до якої законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, але тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. За викладеного, скаржник наголошує на тому, що до позивача не перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №883460606 від 30.04.2021, оскільки договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Таліон Плюс» було передано право вимоги за кредитним договором був укладений 28.11.2018, тобто до укладення кредитного договору. Одночасно скаржник порушує питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи тим, що за договором про надання правничої допомоги № 916 від 13.03.2024 встановлено фіксовану оплату адвоката за надану правничу допомогу у розмірі 4000 грн. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Канак М.С. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. В обгрунтування відзиву вказує, що рішення суду є законне та обґрунтоване, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, а договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є дійсним, містить вимоги конкретного змісту щодо відступлення прав вимоги до боржників, що існували на момент переходу цих прав, в порядку передбаченому договором факторингу, в тому числі і майбутніх вимог, містить обсяг таких вимог та права і обов`язки сторін. Договір факторингу, на підставі якого відступлено право вимоги до ОСОБА_1 відповідачем не оспорювався, а тому він підлягає до виконання. Крім того, представник позивача вказує на неспівмірність розміру заявлених скаржником судових витрат на правничу допомогу, враховуючи малозначність справи, обсяг послуг наданих адвокатом та витрачений час на їх надання, а тому, на думку представника позивача, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн є значно завищеним. Відповідно до положень ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 червня 2025 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2025 року відповідає вказаним вимогам, з огляду на таке. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). У постановах Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 759/20374/20 (провадження № 61-4425св22), від 30 листопада 2023 року у справі № 382/1621/21 (провадження № 61-13123св23) вказано, що «тлумачення пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права». До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України). У справі, рішення суду в якій переглядається, судом встановлено, що 30.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 883460606. Дана обставина, крім Кредитного договору, підтверджується Паспортом споживчого кредиту продукту «Комфорт» до Договору № 883460606, де зазначені умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме - для споживчих цілей. Відповідачу на підставі кредитного Договору № 883460606 від 30.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» як кредитодавцем надано суму кредиту в розмірі 14 250,00 грн із встановленим строком кредитування 126 днів. Крім того, сторонами було погоджено графік платежів за договором про надання коштів у позику, на умовах фінансового кредиту від 30.04.2021. Таким чином, сторонами були узгоджені всі умови укладеного кредитного договору. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 перед позичальником виконав у повній мірі та надав на відповідних погоджених умовах у користування обумовлену суму коштів, що підтверджується Платіжним дорученням №f4bf2aff-f965-4457-8bdd-15437f156a8а від 30.04.2021. Натомість ОСОБА_1 , який був ознайомлений з умовами вказаного кредитного договору та погодився на них, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 25652,07 грн. Вказані обставини, що встановлені судом першої інстанції, скаржником не заперечуються. Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до недоведеності позивачем належними доказами набуття права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021. Колегія суддів не погоджується з такими доводами апеляційної скарги, з огляду на таке. Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Положенням ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Відповідно до п. 2.1.1.6 кредитного договору № 883460606 від 30.04.2021 кредитодавець має право укласти договір відступлення права вимоги за Договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. 31.12.2020 Додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до п. 2.1. Договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося відступити ТОВ «Таліон плюс» Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» зобов`язалося їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених договором. Згідно з п. 4.1. Договору наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Згідно з Реєстром прав вимоги № 143 від 20.07.2021, який підписано сторонами Договору факторингу, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 на суму 27 958 грн 57 коп. (а.с. 9 - 10). Вказане відступлення прав вимоги зафіксоване також у Витягу з вказаного реєстру, який підписано електронним підписом Директора ТОВ «Таліон плюс» (а.с. 14). Закон не містить вимоги щодо необхідності підписів сторін Договору факторингу на Витягу з реєстру прав вимоги, оскільки Витяг з реєстру містить не весь обсяг інформації, яка наведена у Реєстрі прав вимоги, а лише ту частину, яка стосується, зокрема конкретного боржника. За вказаних обставин, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон плюс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 , що посвідчено Договором факторингу від 28.11.2018, викладеного згідно додаткової угоди від 31.12.2020 у новій редакції, та Реєстром прав вимоги № 143 від 20.07.2021, тобто до нового кредитора перейшло право вимоги до відповідача на момент існування такого права у первісного кредитора. Доводи скаржника щодо неправомірності переходу права вимоги за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 від ТОВ «Таліон Плюс» позивачу, так як грошова вимога за кредитним договором, право якої відступається за зазначеним договором факторингу, ще не існувала у первісного кредитора, колегія суддів оцінює критично, оскільки Договором факторингу від 28.11.2018, викладеним згідно додаткової угоди від 31.12.2020 у новій редакції, сторони погодили відступлення права майбутньої вимоги з моменту виникнення такого права вимоги до боржника. 20.07.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» шляхом підписання Реєстру прав вимоги, відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги, яке виникло, зокрема до відповідача ОСОБА_1 , в зв`язку з чим до нового кредитора перейшли права вимоги до боржника в повному обсязі. 20.10.2022 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 20102022, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло належні ТОВ «Таліон плюс» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах Боржників. Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 21.10.2022 до Договору факторингу № 20102022 від 20.10.2022 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 в сумі 25652,07 грн, з яких: 14250,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 11402,07 грн сума заборгованості за відсотками. За наведених обставин, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо підтвердження набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021. Стосовно доводів скаржника про неправомірність договорів факторингу та відсутність доказів сплати визначеної ціни продажу прав за договорами факторингу, колегія суддів зазначає таке. Стаття 204 ЦК України передбачає презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватись, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Відповідач з позовом про визнання договорів факторингу недійсними не звертався, а тому свої зобов`язання за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021 з повернення суми кредиту з процентами за користування кредитними коштами, повинен виконати перед новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Оскільки відповідачем договори факторингу не оспорювались, недійсними не визнавались, тобто презюмується правомірність цих правочинів, тому колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про відсутність доказів оплати за відступлення права вимоги за Договорами факторингу, оскільки ця обставина не впливає на доведеність заборгованості відповідача перед новим кредитором, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 883460606 від 30.04.2021. Таким чином, установивши, що ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором, право вимоги на яку правомірно набув позивач, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Інші доводи, наведені в обгрунтування апеляційної скарги, суттєвими не являються та не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів доходить висновку, що рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2025 року є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування або зміни, за наведеними у скарзі доводами немає. На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Цокало Тетяни Михайлівни - залишити без задоволення. Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 04 квітня 2025 року у даній справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та за умов, визначених ст.389 ЦПК України. Судді: Ю.В. Сіренко Н.І. Гончар О.В. Карпенко