Постанова 4824 № 756/14966/24

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 липня 2025 року місто Київ справа № 756/14966/24 апеляційне провадження № 22-ц/824/10229/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Головачова Я.В., суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", подану представником Примою Анною Павлівною, на рішення Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Шевчука А.В. від 11 березня 2025 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 21 листопада 2024 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" (далі - ПрАТ "СК "АРКС") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" (далі - ТзДВ "СК "Альфа-Гарант") про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди(далі - ДТП). Позов мотивовано тим, що 18 березня 2021 року на вул. Вознесенській узвіз, 28 у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля Suzuki Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 3 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Внаслідок ДТП був пошкоджений належний ОСОБА_2 на праві власності автомобіль Suzuki Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно Договору страхування № 12798а0ко від 9 жовтня 2020 року на момент ДТП був застрахований у ПрАТ "СК "АРКС". 1 квітня 2021 року ПрАТ "СК "АРКС" виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 23 709 грн 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням. 26 червня 2024 року позивач звернувся до страховика винної в ДТП особи - ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" (відповідач у справі) із заявою про виплату страхового відшкодування, однак листом від 21 жовтня 2024 року у виплаті страхового відшкодування відмовлено з підстав пропуску однорічного строку на подання заяви про страхове відшкодування, згідно п. 37.1.4 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Зазначав, що із заявою про виплату страхового відшкодування більше ніж через рік ПрАТ "СК "АРКС" звернулося з тих підстав, що у відповіді Національної поліції України № 3021081599420611 про ДТП було допущено помилку у державному номерному знаку автомобіля Skoda Fabia. При перевірці у Центральній базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо автомобіля Skoda Fabia з номером НОМЕР_3 не було знайдено. Також у довідці поліції не було вказано він-код автомобіля Skoda Fabia, що теж унеможливило перевірити наявність полісу за він-кодом. Після отримання копії постанови суду, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні ДТП, вже після спливу річного строку для подачі заяви про виплату страхового відшкодування і було виявлено вірний державний реєстраційний номер автомобіля Skoda Fabia, вказаний у постанові та перевірено наявність полісу. Позивач, посилаючись на те, що до нього перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , як до особи відповідальної за нанесену шкоду внаслідок ДТП, просив позов задовольнити, стягнути на свою користь з ОСОБА_1 та ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" 23 709 грн 94 коп. шкоди, завданої внаслідок ДТП та судовий збір в сумі 3 028 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року у задоволенні позову ПрАТ "СК "АРКС" відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності та необґрунтовано поважні причини пропуску такого строку із зазначенням належних та допустимих доказів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи У поданій апеляційній скарзі представник ПрАТ "СК "АРКС" - Прима А.П, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував статті 253, 257 ЦК України і як наслідок дійшов помилкового висновку, що позовну заяву подано після закінчення строку позовної давності. Суд не врахував, що відповідно до пункту 19 Розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені в тому числі статтями 257-259 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Вказує, що строк позовної давності не є процесуальним строком, а тому є хибним посилання суду на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 та висновок суду, що запровадження в Україні воєнного стану саме по собі не може бути підставою для поновлення строку. Також в обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що однорічний строк для звернення із заявою про виплату страхового відшкодування пропущено з поважних причин, які наведені в позовній заяві. Вважає, що у зв`язку з цим його право на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка такої шкоди завдала, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" - Олійник Є.О. зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. Відповідач ОСОБА_3 не скористався правом на подання відзиву. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом установлено, що 18 березня 2021 року, о 18 годині 20 хвилин, в місті Києві по вул. Вознесенській узвіз, 28, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Suzuki Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Згідно розрахунку страхового відшкодування та страхового Акту № ARX2749810 від 31 березня 2021 року, складених ПрАТ "СК "АРКС", сума страхового відшкодування становить 23 709 грн 94 коп. На момент вчинення ДТП транспортний засіб Suzuki Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 , був застрахований у ПАТ "СК "АХА Страхування", правонаступником якого є ПрАТ "СК "АРКС", на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 9 жовтня 2020 року. Транспортний засіб Skoda Fabia, державний номерний знак НОМЕР_2 , був застрахований ОСОБА_4 у ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 1 квітня 2021 року ПрАТ "СК "АРКС" на підставі Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу від 9 жовтня 2020 року виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 23 709 грн 94 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 766411 від 1 квітня 2021 року. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 3 червня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу. 26 червня 2024 року ПрАТ "СК "АРКС" звернулося до ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 23 709 грн 94 коп. Листом за вих. № 12/6533 від 21 жовтня 2024 року ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" відмовлено позивачу у виплаті страхового відшкодування з підстав пропуску однорічного строку на подання заяви про виплату страхового відшкодування. ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" у відзиві на позовну заяву, окрім іншого, посилалося на подання позовної заяви після спливу загального строку позовної давності. Позиція суду апеляційної інстанції Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Щодо строку позовної давності В апеляційній скарзі представник ПрАТ "СК "АРКС" - Прима А.В. посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, що призвело до хибного висновку про сплив позовної давності та відмову в задоволенні позову з цих підстав. Колегія суддів погоджується з такими доводами скаржника, з наступних підстав. Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Правовідносини, які склалися між сторонами у даній справі, є суброгацією. Згідно сталої практики Верховного Суду при суброгації перебіг позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, тобто з дня ДТП. Встановлено, що ДТП сталося 18 березня 2021 року, а з позовом ПрАТ "СК "АРКС" звернулося 21 листопада 2024 року. Тобто більше ніж через три роки з дня настання страхового випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що згідно пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-IX від 8 листопада 2023 року), у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Загальновідомим є той факт, що у зв'язку військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на всій території введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який діє до цього часу. Отже, з огляду на зазначені норми матеріального права, ПрАТ "СК "АРКС" не пропустило строк на звернення до суду з даним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Проте, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не застосував вищенаведених норм матеріального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позивачем строку позовної давності. Крім того, суд першої інстанції безпідставно послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22, в якій висловлено правову позицію про те, що запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовом. Так, суд першої інстанції не врахував, що строк позовної давності не є процесуальним строком, а стосується матеріального права і визначає термін, протягом якого особа має право звернутися до суду за захистом своїх прав. Верховний Суд в своїх постановах, зокрема у справах № 911/3677/17, № 911/3680/17 та № 911/3681/17 також зазначає, що позовна давність не є інститутом процесуального права. Неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається незастосування закону, який підлягав застосуванню (пункт 4 частина 1 статті, частина 2 376 ЦПК України). Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Щодо позовних вимог, пред`явлених до ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів, а тому при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, правового статусу суб`єкта звернення та відповідний статус учасників справи. Таким чином, судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Разом із предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний чинник. Відповідно до статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. Не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (стаття 20 ЦПК України). У справі, що переглядається, ПрАТ "СК "АРКС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТзДВ "СК "Альфа-Гарант" про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц в аналогічних правовідносинах зроблено висновок про те, що за вимогами статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому в деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Тобто страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Вирішуючи питання щодо юрисдикційності спору у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір між двома господарюючими суб`єктами (страховими компаніями) повинен бути вирішений за правилами іншого судочинства (господарського), оскільки солідарне стягнення із заподіювача шкоди та страховика за встановлених судом обставин є неможливим. У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, якими вирішено по суті вимоги страхової компанії потерпілої у ДТП особи, заявлені до фізичної особи - винуватця ДТП, та закрито провадження у справі в частині вимог, заявлених до юридичної особи - страховика винуватця ДТП. Схожий висновок також викладено у постановах Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 515/425/20 та від 6 грудня 2023 року у справі № 688/2151/23. Отже, оскільки правовідносини в частині позовних вимог ПрАТ "СК "АРКС" про стягнення майнової шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, з ТзДВ "СК "Альфа-Гарант", виникли між двома господарюючими суб`єктами, то підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З огляду на характер правовідносин, що виникли між сторонами, зміст прав та обов`язків у цих правовідносинах і їх суб`єктний склад, колегія суддів приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до ТзДВ "СК "Альфа-Гарант", оскільки спір в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до компетенції господарських судів України. Щодо суті спору в частині позовних вимог до ОСОБА_1 За приписами статті 1194 ЦК України у разі якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). В постановах Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц та від 14 грудня 2021 року у справі №147/66/17 викладена правова позиція про те, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. Також Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц; пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц). За загальним правилом, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", є страховик у межах страхової суми, зазначеної у страховому полісі. Встановлено, що на момент ДТП, яка мала місце 18 березня 2021 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована в ТзДВ "СК "Альфа-Гарант", згідно Полісу № ЕР/200913748 з лімітом відповідальності за шкоду завдану майну в розмірі 130 000 грн (франшиза - 0,00 грн). Матеріалами справи підтверджується, що розмір шкоди, завданої майну потерпілої в ДТП особи, згідно розрахунку страхового відшкодування, здійсненого позивачем, становить 23 709 грн 94 коп. Також згідно висновку експерта № 185/21 від 3 травня 2021 року, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, автомобіля Suzuki Vitara, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого в результаті ДТП, яка сталася 18 березня 2021 року, станом на дату проведення дослідження становить 25 643 грн 61 коп. З наведеного слідує, що виплачена позивачем потерпілій особі сума страхового відшкодування (23 709 грн 94 коп.) покривається лімітом відповідальності страховика ОСОБА_1 - ТзДВ "СК "Альфа-Гарант", в частині позовних вимог до якого закрито провадження у даній справі. Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 . Керуючись статтями 255, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", подану представником Примою Анною Павлівною, задовольнити частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту. Провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, закрити. У задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді: