Постанова 4808 № 344/15302/24

Справа № 344/15302/24 Провадження № 22-ц/4808/1039/25 Головуючий у 1 інстанції Польська М. В. Суддя-доповідач Пнівчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 липня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючої Пнівчук О.В. суддів : Бойчука І.В., Томин О.О. з участю секретаря Струтинської Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2025 року, в складі судді Польської М.В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство Оборони України, військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою, в с т а н о в и в : У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою, у якій уточнюючи вимоги просила оголосити військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померлим внаслідок загибелі при виконанні завдань по захисту Батьківщини ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання військового обов?язку по захисту держави України в російсько-українській війні в районі населеного пункту селища Спірне, Бахмутського району, Донецької області. Вимоги заяви мотивувала тим, що вона є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у шлюбі з яким мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 був військовослужбовцем та згідно наказу від 24.02.2022 виконував свій військовий обов`язок по захисту кордонів держави від агресії рф. 29.06.2022 ОСОБА_3 знаходився на вогневих позиціях в районі населеного пункту селища Спірне Бахмутського району Донецької області і після завершення бойових дій на збірний пункт не з`явився, на зв`язок більше не виходив. 30.06.2022 з в/ч НОМЕР_1 заявниці надійшло повідомлення про зниклого безвісті № 808, згідно якого її чоловік ОСОБА_3 зник і його місцезнаходження не відоме. Зазначене підтверджується витягами з наказів в/ч НОМЕР_1 № 413 та №

248. Так, за результатами службової перевірки від 30.06.2022 військовослужбовця ОСОБА_3 визнано безвісті зниклим з 29.06.2022 за особливих обставин. У липні 2022 року командир роти ОСОБА_5 та замполіт ОСОБА_6 підчас переписки у за стосунку «Signal» повідомили її про те, що її чоловік загинув у результаті артилерійського обстрілу, однак тіло не забрали. 13.07.2022 внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 стосовно зникнення її сина ОСОБА_3 солдата в/ч НОМЕР_1 , з яким втрачено зв`язок 29.06.2022 після виконання ним бойових завдань в районі населеного пункту селища Спірне Бахмутського району Донецької області. Заявниця зазначила, що дані щодо перебування ОСОБА_3 у полоні відсутні, станом на даний час місцезнаходження його невідоме, а оголошення його померлим необхідне для державної реєстрації його смерті, встановлення статусу члена сім`ї загиблого, набуття особистих та майнових прав. Ухвалою від 06.09.2024р. до участі у справі залучено заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на необгрунтованість висновків суду та порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі заявниця вказує, що суд першої інстанції належним чином не надав оцінку зібраним доказам, які підтверджують факт загибелі її чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання військового обов?язку по захисту держави України в російсько-українській війні в районі населеного пункту селища Спірне, Бахмутського району, Донецької області. Апелянт вважає необгрунтованим заперечення третьої особи Міністерства Оборони України про те, що особа може бути оголошена померлою лише через два роки, або з урахуванням конкретних обставин і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців з моменту закінчення воєнного стану, оскільки такий строк слід обчислювати не з моменту закінчення воєнного стану, а з дати події, яка може вказувати про смерть особи. Заявниця для захисту своїх прав звернулася до суду із заявою про оголошення особи померлою. Обраний нею спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23, де суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою, а не із заявою про встановлення факт у смерті цієї фізичної особи. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази) , які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підстави припускати смерть такої особи. Заявниця вважає, що нею надано достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості вимог заяви, тому з урахуванням встановлених обставин просить встановити факт загибелі її чоловіка, військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання військового обов?язку по захисту держави України в російсько-українській війні в районі населеного пункту селища Спірне, Бахмутського району, Донецької області, у судовому порядку у зв?язку із тим, що у позасудовому порядку вона позбавлена можливості провести державну реєстрацію смерті свого чоловіка, а також не може отримати про цей факт відповідний документ - свідоцтво про смерть, що потрібно для встановлення статусу члена сім?ї загиблого ветерана війни та члена сім?ї загиблого Захисника України. У відзиві на апеляційну скаргу представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Лихачов Р.Б. зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги його законності не спростовують. Вважає, що в матеріалах справи відсутні безумовні докази на підтвердження обставин на які посилається заявник. Обставин, що дають підставу припускати смерть ОСОБА_3 у заяві чітко не зазначено. Подані докази містять лише інформацію про зникнення безвісті ОСОБА_3 , а не про його смерть. У судовому засіданні апеляційного суду заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_11 підтримали доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів. Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Лихачов Р.Б. у судовому засіданні в режимі відео конференції заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції. Командир військової частини НОМЕР_1 на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без участі представника військової частини. Заінтересовані особи: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції; Міністерство Оборони України; ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 08.08.2018 (а.с.12). У шлюбі народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.13). Заінтересована особа ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно копії свідоцтва про народження (а.с.30). Військовослужбовець ОСОБА_3 виконував свій військовий обов`язок по захисту держави від збройної агресії рф проти України, у складі НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 брав участь у бойових діях в районі населеного пункту селища Спірне Бахмутського району Донецької області і після завершення бойових дій на збірний пункт не з`явився, на зв`язок більше не виходив. 30.06.2022 з в/ч НОМЕР_1 на адресу ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6 від командира в/ч НОМЕР_1 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_3 зник безвісті 29.06.2022, під час бою в районі с. Спірне Донецької області (а.с.14,31). В повідомленні заявниці від 29.07.2022 зазначено про набуте право дружини на отримання грошового забезпечення (а.с.9). В подальшому в/ч НОМЕР_1 прийняла рішення про виплату та перерахування заявнику грошового забезпечення, що посвідчується листом від 01.08.2024. (а.с.11). Згідно копії витягу з наказу командира в/ч №413 від 30.06.2022 було призначено службову перевірку за фактом відсутності особового складу в/ч, які підпадають під ознаки зниклих безвісти. Відповідно до витягу з доповіді про результати службової перевірки в т.ч. щодо військовослужбовця солдата ОСОБА_3 встановлено, що 30.06.2022 на адресу командира в/ч НОМЕР_1 надійшов рапорт командира щодо відсутності ОСОБА_3 , а попередньо встановлено, що 29.06.2022 під час бою в районі с. Спірне Донецької області він вів бій з ворогом, по завершенню бойових дій на збірний пункт не з`явився, на зв`язок більше не виходив, пошуки власними силами результатів не дали (а.с.17-19). Наказом №248 від 20.07.2022 завершено службову перевірку, вирішено військовослужбовця солдата ОСОБА_3 вважати таким, що з 29.06.2022 є безвісти зниклим за особливих обставин. Згідно витягу з ЄРДР Краматорським РУП ГУНП в Донецькій області внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 02.07.2022 № 12022052390000738, за ч.1 ст. 115 КК України щодо військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 солдата ОСОБА_8 . Згідно переписки заявниці у застосунку «Signal» у липні 2022 року факт загибелі її чоловіка підтвердили командир роти (який як з`ясовано судом на даний час знаходиться в полоні), і замполіт (звільнений з військової служби у запас). Щодо офіційних відомостей про перебування ОСОБА_1 в полоні, то заявник зверталася до в/ч НОМЕР_3 у вересні 2022, а у жовтні 2022 отримала відповідь про те, що до Об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі внаслідок збройної агресії проти України, який функціонує при СБУ та формує списки громадян, які потрапили в полон чи зникли безвісти, було подано інформацію 06.07.2022 та 17.09.2022 стосовно ОСОБА_3 , що списки осіб опрацьовані та враховані в роботі, включено ОСОБА_3 в реєстр Національного інформаційного бюро. Також подано в жовтні 2022 до Національного комітету Товариства Червоного Хреста України інформацію щодо нього для перевірки можливого перебування в полоні. А з метою координації дій щодо обміну тілами загиблих, але не евакуйованих з тимчасово окупованої території України та встановлення і повернення військовослужбовців, що перебувають у полоні, скеровано у липні та вересні 2022 листа і до Уповноваженого з питань осіб зниклих безвісти за особливих обставин (а.с.22-23). Заінтересована особа ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 , повідомила про те, що невідомою особою на мобільний застосунок «вайбер» належний заявниці ОСОБА_1 було направлено повідомлення від невідомої особи про те, що ОСОБА_9 живий і він в полоні (а.с.123-125, 164-169). Про отримання таких повідомлень не заперечила в судовому засіданні і заявник та її представник, однак вказали на те, що таке сприйнято як шантаж та шахрайство. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що встановити місце знаходження у воєнний час солдата ОСОБА_3 не представляється можливим та з ним втрачено зв`язок, відомостей про обставини, що призвели б до смерті особи, яка пропала безвісти не вдалось встановити, тому суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для оголошення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим, внаслідок загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання військового обов`язку по захисту держави Україна в районі населеного пункту селища Спірне Бахмутського району Донецької області. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, з огляду на наступне. Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України встановлення фактів, що мають юридичне значення, здійснюється в порядку окремого провадження. Особливістю окремого провадження є те, що воно спрямоване на з`ясування необхідних фактів за відсутності правового спору. Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України). Указані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості. Пунктом 8 частини першої статті 315 ЦК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України). Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд ураховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України). Відповідно до статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Частиною першою статті 306 ЦПК України встановлено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. З огляду на викладене, виходячи зі змісту положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду з заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не з заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України). Подібні висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23), від 13 березня 2024 року у справі № 204/724/23 (провадження № 61-16728св23) та від 22 травня 2024 року у справі № 337/2489/23 (провадження № 61-13752св23). Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)). Аналіз змісту заяви у справі, що переглядається в апеляційному порядку, свідчить про те, що заявник фактично просить встановити факт смерті її чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання військового обов`язку по захисту держави Україна в районі населеного пункту селища Спірне, Бахмутського району Донецької області, з метою державної реєстрації смерті останнього та отримання пільг, передбачених законом. Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності. Надаючи оцінку зібраним доказам у справі, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що заявниця обґрунтовуючи вимоги заяви посилалась на письмові пояснення командира роти ОСОБА_10 (який на час розгляду справи перебуває в полоні ) наданих 03.07.2022 на ім`я командира в/ч (а.с.16) та переписки з даним командиром роти заявницею по телефону (а.с.26), однак зазначені докази підтверджують виключно факт неповернення ОСОБА_3 після бойових дій на збірний пункт. Крім того, з наданої заявницею переписки у за стосунку «Signal» вбачаються розбіжності як щодо обставин знаходження чи не знаходження фізичного тіла ОСОБА_3 , так і щодо осіб які можуть підтвердити його загибель. Жодних свідків подій щодо обставин зникнення безвісти чи загибелі ОСОБА_3 допитати не вдалось, зокрема, свідок ОСОБА_10 (командир роти) перебуває в полоні, а свідок ОСОБА_6 звільнений у запас. У відзиві на заяву заінтересована особа мати ОСОБА_3 - ОСОБА_2 заперечуючи вимоги заяви про оголошення її сина померлим вказала, що 04.07.2022 у застосунку «Viber» було отримано повідомлення, про те, що її син ОСОБА_3 живий та перебуває в полоні, на підтвердження чого надано скрин-шот. Вказані обставини не заперечила заявниця, однак, звертаючись із заявою про оголошення її чоловіка померлим про такі обставини не зазначала. Відтак, за наведених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що відомостей про обставини, що призвели б до смерті особи, яка пропала безвісти не вдалось встановити, а тому відсутні достатні підстави для оголошення ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим внаслідок загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання військового обов`язку по захисту держави Україна в районі населеного пункту селища Спірне Бахмутського району Донецької області. Таким чином, доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведених в цій постанові апеляційного суду підстав та обґрунтувань, зведені лише до незгоди з висновком суду першої інстанції без наведення будь-яких обставин, які б ставили під сумнів зроблений судом висновок або свідчили б про невірну оцінку судом доказів, які надані сторонами чи невірне застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389 390 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргуОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 12 травня 2025 року - без зміни. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 30 липня 2025 року. Головуюча О.В. Пнівчук Судді: І.В. Бойчук О.О. Томин