Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/5619/25

Справа № 750/5619/25 Головуючий у 1 інстанції Кузнєцова О. О. Провадження № 33/4823/537/25 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 липня 2025 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Салая Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2025 року, У С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Місцевим судом установлено, що 12.04.2025 о 20:22 год, по вул. 2-га Радіозаводська, 12 у м. Чернігові, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "УАЗ 469", державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку на місці за допомогою приладу "Драгер" та у медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду стосовно нього та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує на незаконну зупинку його транспортного засобу, адже будь-яких доказів технічної несправності автомобіля, зокрема глушника, матеріали справи не містять, а тому всі наступні дії він не зобов`язаний був виконувати, тобто всі складені документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами по справі. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення має виправлення щодо часу вчинення правопорушення, яке вже внесено після його складання, а тому також не може вважатись належним доказом. Звертає увагу, що суд не впевнився про відсутність у нього права керування транспортними засобами, та прийняв рішення на підставі довідки ВАП УПП в Чернігівській області з недостовірною інформацією та застосував стягнення у виді позбавлення права керування, чого не мав права робити. Стверджує, що постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.02.2024 він був позбавлений права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Наголошує на недоведеності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та на закритті провадження стосовно нього. До початку розгляду справи на адресу апеляційного суду від захисника Данича О.С. надійшла заява про закінчення на сьогодні повноваджень здійснювати захист інтересів ОСОБА_2 . ОСОБА_1 у засідання апеляційного суду не з`явився, судом був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Вказане положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи. яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов`язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров`я. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 298708 від 12.04.2025 ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі відмовився, від підпису у протоколі відмовився (а.с. 4). Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд на стан сп`яніння не проводився. (а.с. 6). Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, огляд не проводився. (а.с. 7). Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як було зупинено автомобіль "УАЗ 469", державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Поліцейськими повідомляє про ведення відеофіксації та про причину зупинки, а саме у автомобілі пошкоджений глушник. Під час спілкування з водієм поліцейський повідомляє, що вбачає у нього ознаки сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" чи у лікаря-нарколога, на що водій відповів категоричною відмовою. На запитання поліцейського чи вживав водій алкоголь, останній відповів, що так. Водієві роз`яснено його права і обов`язки. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, та роз`яснює наслідки такої відмови. Також на водія було складено протокол про адміністративне затримання за ч. 1 ст. 130 КУпАП для складання адміністративного матеріалу. Поліцейський ознайомлює водія із змістом протоколу, від підпису у протоколі, отримання його копії та інших адміністративних матеріалах відмовився. Водія відсторонено від керування автомобілем. Будь-яких зауважень водій не виказував. За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відтак, доводи про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Твердження в скарзі про відсутність доказів технічної несправності автомобіля, зокрема глушника, не є слушними, оскільки спростовуються дослідженим відеозаписом, згідно якого поліцейські акцентували увагу на причині зупинки, а саме від автомобіля відпадав глушник, про що водій не заперечував та стверджував, що він дійсно відірвався. Стосовно тверджень у скарзі про виправлення у протоколі про адміністративне правопорушення часу вчинення правопорушення, то такі хоча і мають місце, зокрема, виправлення у хвилинах, проте поліцейськими належним чином засвідчено таке виправлення печаткою. Істотних порушень співробітниками патрульної поліції при оформленні стосовно ОСОБА_1 протоколу та матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП не установлено. Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотримання вимог ст. ст. 254, 256 КУпАП, та доданий до нього відеозапис, є належними та допустимими доказами. Твердження апелянта про те, що суд не впевнився про відсутність у нього права керування транспортними засобами та безпідставно застосував стягнення у виді позбавлення права керування не є слушними. Згідно з ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка. Відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Таким чином, конструкція зазначених правових норм передбачає дві обов`язкові ознаки у їх невід`ємному зв`язку, які характерні для категорії "водій", а саме, керування транспортним засобом і наявність посвідчення водія. ОСОБА_1 у даному випадку є водієм, а санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативною та передбачає обов`язкове накладення на правопорушника стягнення як у виді штрафу в певному розмірі, так і у виді позбавлення права керування транспортними засобами, а тому суд обгрунтовано визначив ОСОБА_1 стягнення. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. При винесенні рішення, апеляційний суд не може взяти до уваги інші доводи апелянта, оскільки такі в повному обсязі спростовуються відеозаписом, та розцінює критично невизнання вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, оскільки воно повністю спростовується дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження. Підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи. Доводи апелянта апеляційний суд розцінює як такі, що мають формальний характер і спрямовані на уникнення ним відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 травня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Салай