Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/2523/24

Справа № 750/2523/24 Головуючий у 1 інстанції Крапивний Б. В. Провадження № 33/4823/479/24 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 червня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд в складі: Головуючого - судді Салая Г.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Чернігові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2024 року, У С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , проживаючий по АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 11 лютого 2024 року, в 00:16 год, ОСОБА_1 по вул. Шевченка, 53-В у м. Чернігові, керував автомобілем "Hyundai Sonata", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу "Драгер" та у лікарні у лікаря-нарколога відмовився. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду стосовно нього скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом про розгляд справи не був повідомлений належним чином та повісток про виклик не отримував, а тому не зміг скористатися правовою допомогою адвоката під час розгляду справи. Вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не була доведена належними та допустимими доказами. У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити з викладених в ній підстав. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд доходить висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов`язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 708181 від 11.02.2024 року ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі відмовився, від підпису у протоколі відмовився (а.с. 5). Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, від підпису якого він відмовився (а.с. 8). Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння, а саме, порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, огляд у медичному закладі не проводився. (а.с. 9). Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції. Так, з відеозапису з нагрудної камери поліцейського убачається, як на лінію "102" надійшло повідомлення про рух автомобіля дворовою територією на швидкості в напрямку магазину "Квартал". Поліцейськими зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 та з`ясовано причини швидкого пересування під час дії комендантської години, проте, водій заперечував щодо руху автомобіля. При спілкуванні поліцейський повідомляє, що вбачає ознаки сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. На неодноразові запитання поліцейського чи вживав алкогольні напої та чи буде проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу "Драгер" чи у медичному закладі ОСОБА_1 відповів відмовою. На вимогу водія поліцейськими було відтворено запис з відеореєстратора про рух його автомобіля. Водієві роз`яснено його права і обов`язки, однак він вказував на незрозумілість, чого саме не зміг пояснити. Поліцейський повідомляє про складання протоколу стосовно нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП п. 2.5, а саме за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку. При спілкуванні в подальшому не заперечував факт керування та намагався домовитися з поліцейськими про не складання протоколу. Поліцейський ознайомлює водія із змістом протоколу, від підпису у протоколі та інших адміністративних матеріалах відмовився. Водія відсторонено від керування автомобілем. За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відтак, доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неналежне повідомлення судом про розгляд справи, оскільки з матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції матеріали надійшли 22.02.2024 та були розподілені судді. Судове засідання, призначене на 05.03.2024, відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання захисника Похилька С.М. про ознайомлення з матеріалами справи. Судове засідання, призначене на 13.03.2024, відкладено за клопотанням ОСОБА_1 щодо надання йому додаткового часу для пошуку захисника у зв`язку з розірванням договору про правову допомогу з адвокатом Похильком С.М. Судове засідання, призначене на 22.03.2024, відкладено у зв`язку із задоволенням відповідного клопотання ОСОБА_1 . У подальшому, ОСОБА_1 від отримання повісток ухилявся, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 25, 26, 29). Інших заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, до суду не надійшло. За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що у суду І інстанції були підстави для розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Дане рішення судом належним чином мотивоване. Будь-яких суттєвих порушень та зволікань з призначенням судових засідань, з огляду на судове навантаження, суд апеляційної інстанції не вбачає. Як і порушень прав особи на захист, оскільки ОСОБА_1 завчасно повідомлявся про розгляд справи. Такі дії судом правильно розцінені як зловживання процесуальним правом, спрямованим на затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності. З чим погоджується і апеляційний суд. При цьому судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, враховується, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безсумнівного висновку, що місцевий суд розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, з`ясував усі фактичні обставини вчиненого правопорушення, обґрунтував свої висновки наявними по справі доказами, які були перевірені на їх належність і допустимість та оцінив їх із дотриманням вимог ст. ст. 251, 252 КУпАП, дійшовши правильного та обґрунтованого висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови суду, апеляційний суд не вбачає. Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Залишити без задоволення апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяГ. А. Салай